Література:

1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – Гл. 13.

2. Алексеев С.С. Структура советского права. – М., 1975.

3. Азми Д.М. Значение отраслевого деления права. Критерии выделения и иерархии отраслей права // Государство и право. – 2011. – № 2.

4. Азми Д.М. Структура строение системы права: теоретико-методологический анализ // Государство и право. – 2010. – № 6.

5. Байтин М.И., Петров Д.Е. Система права: к продолжению дискуссии // Государство и право. – 2003. – № 1.

6. Евграфов П.Б. Проблемы системы советского права. – Харьков, 1989.

7. Оніщенко Н.М. Система права як юридична основа правової системи // Правова держава: Щоріч. наук. пр. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – Вип. 13.

8. Риженко Ю.М. Система права та система законодавства: проблеми співвідношення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2008. – Вип. 42

9. Система советского права и перспективы развития: круглый стол // Советское государство и право. – 1982. – № 6-8.

10. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет и метод: Уч. пособие. – СПб., 2000.

11. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – СПб., 1991.

12. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). – К., 2002.

Тема 22: Публічне та приватне право План:

Вступ

1. Критерії формування публічного і приватного права.

2. Поняття та ознаки публічного права.

3. Характеристика приватного права.

Висновки

Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні слід дати визначення поняття предмета і метода правового регулювання; з’ясувати сутність владних (вертикальних) відносин та імперативного методу як критеріїв утворення публічного права, а також сутність рівносторонніх (горизонтальних) відносин і диспозитивного методу як критеріїв утворення приватного права. Крім цього потрібно навести різні точки зору вчених щодо критеріїв поділу системи права на публічне та приватне.

Друге питання слід розпочати з розкриття поняття та ознак публічного права. При цьому студенту треба пам’ятати, що публічне право являє собою не сукупність галузей чи інститутів права, а систему юридичних норм, які регулюють владні суспільні відносини імперативним методом і спрямовані на забезпечення інтересів держави та суспільства.

У третьому питанні необхідно сформулювати поняття приватного права, розкрити його основні специфічні риси, враховуючи, що приватне право – це система юридичних норм, які регулюють рівносторонні суспільні відносини диспозитивним методом і спрямовані на забезпечення приватних інтересів осіб.

Література:

1. Гончарук О.В. Дихотомія права: поняття, явище, історія // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 3.

2. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М., 2008.

3. Кудашкин В.В. Международное частное право в системе социально-экономических отношений общества // Государство и право. – 2004. – № 7.

4. Ломакина В.Ф. Административно-правовые отношения // Государство и право. – 2009. – № 2.

5. Мадіссон В. Онтологія приватного права // Право України. – 2001. – № 1.

6. Мадіссон В.В. Основи філософії приватного права: Навч. посіб. – К., 2004.

7. Мамутов В. До питання про поняття приватного права // Вісник Академії правових наук України. – Харків. – 1999. – № 2 (17).

8. Морозова Л.А. Договор в публичном праве: юридическая природа, особенности, классификация // Государство и право. – 2009. – № 1.

9. Погребняк С.П. Поділ права на публічне і приватне (загальнотеоретичні аспекти) // Державне буд-во та місцеве самоврядування. – 2006. – Вип. 12.

10. Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України // Право України. – 1996. – № 12.

11. Сивий Р. Позитивне приватне право: до визначення поняття // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1 (40).

12. Тихомиров Ю.А. Публичное право. – М., 1995, 2008.