Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП Курсові роботи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
599.04 Кб
Скачать

Тема 9: Загальнотеоретична характеристика політичної системи суспільства План:

Вступ

  1. Поняття і компоненти політичної системи суспільства.

  2. Політична організація суспільства як складова його політичної системи.

  3. Суб’єкти політичної системи суспільства; їх характеристика та форми взаємодії.

Висновки

Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні важливо розкрити не тільки поняття і компоненти політичної системи суспільства (інституційний, функціональний, регулятивний тощо), але й її значення для існування та функціонування суспільства в цілому через з’ясування її мети та завдань.

У другому питанні слід розкрити поняття політичної організації суспільства та висвітлити її елементи. Особливу увагу потрібно приділити таким елементам політичної організації суспільства як механізм політичної влади і механізм політичної опозиції, та їх взаємодії.

Розкриваючи третє питання, необхідно зазначити особливу роль держави як суб’єкта політичної системи та її властивості, що визначають цю роль. Також студент повинен звернути увагу на значення політичних партій та інших громадських об’єднань у політичному житті суспільства і розкрити їх взаємодію з державою.

Література:

  1. Закон України «Про об’єднання громадян» від 10.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34.

  2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.06.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.

  3. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23.

  4. Бабкін В.Д. Соціальна демократія: проблеми і перспективи. – К., 2000.

  5. Выдрин Д.И. Очерки практической политологии. – К., 1991.

  6. Дмитриев Ю.А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества // Государство и право. – 1994. – № 7.

  7. Лейпхарт А. Демократия в многослойных обществах: сравнительное исследование. – М., 1997.

  8. Лук’янов Д.В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання). – Х., 2007.

  9. Основы теории политической системы. – М., 1988.

  10. Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів в Україні / За ред. І.О. Кресіної. – К., 2006. – Р. 4,5,6.

  11. Проблеми модернізації політичних систем сучасності: Монографія / За ред. Л.М. Герасімової, О.Г. Данильяна. – Х., 2008.

  12. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию: Учебник для студентов вузов. – М., 2003.

  13. Цвєтков В.В., Горбатенко В.П.Демократія – Управління – Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства. – К., 2001.

  14. Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. – М., 1998.

  15. Якушик В.М. Політична система і політичний режим // Політична думка. – 1993. – № 1.

Тема 10: Об’єктивне юридичне право: поняття, властивості, функції План:

Вступ

  1. Плюралізм праворозуміння у сучасному правознавстві. Поняття об’єктивного юридичного права.

  2. Властивості та ознаки об’єктивного юридичного права.

  3. Функції об’єктивного юридичного права.

Висновки

Методичні рекомендації до теми:

Перше питання повинно містити характеристику різних концепцій розуміння права та розкриття причин такого різноманіття у визначенні права. В цьому ж питанні слід з’ясувати поняття об’єктивного юридичного права, приймаючи до уваги те, що об’єктивним воно є в силу того, що не залежить від суб’єктів, на яких воно впливає, а юридичним – тому, що встановлюється (або санкціонується) і забезпечується державою. А отже є системою юридичних норм, які встановлюються і забезпечуються державою.

У другому питанні важливо розкрити властивості об’єктивного юридичного права (нормативність, стабільність, динамізм, системність, формальна визначеність) та його ознаки, які відрізняють його від загальносоціального (або природного) права.

Висвітлюючи третє питання, слід розглядати функції права, поділивши їх на дві основні групи (види): загальносоціальні (тобто такі функції, які здійснюються й іншими регуляторами суспільних відносин) та спеціально-юридичні (тобто ті функції, які здійснюються виключно юридичним правом).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]