- •Лекція 1 Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Соціальний діалог в єс та Україні.
- •1 Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами
- •2 Стан безпеки праці в світі
- •3 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •4.Соціальний діалог в Україні
- •5. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Лекція 2. Міжнародні організації праці та єс. Конвенції та Рекомендації моп.
- •1. Міжнародна Організація Праці
- •2 Європейський Союз
- •3. Міжнародна агенція з атомної енергії магате
- •4. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •Лекція 3. Основні законодавчі акти про охорону праці в галузі автотранспорту.
- •1 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2.Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Лекція 4. Впровадження і ефективність функціонування суоп в організації.
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •Ефективність впровадження системи управління охороною праці в організації
- •Лекція 5. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
- •1. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •3. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Тема 6. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Атестація робочих місць.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •Важкість праці, напруженість праці.
- •3. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •Лекція 7. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3. Визначення причин нещасного випадку та шляхи його попередження
- •Лекція 8. Утримання території підприємств.
- •Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •2. Утримання території підприємств
- •Лекція 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.
- •Вимоги до розміщення та планування території підприємств
- •Лекція 10. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання
- •Складові безпеки виробничого обладнання
- •2. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •Лекція 11. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •1. Методи дослідження виробничого травматизму
- •Лекція 12. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •1.Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
- •2.Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012—2016 роки
- •Тема13. Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •1. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •Лекція 14. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1. Державний пожежний нагляд
- •2.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •Лекція 15. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.
- •1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •2. Контроль стану умов праці
- •3 Методика контролю стану умов праці
- •4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •Лекція 16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництв.
- •1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •4. Профілактика нещасних випадків
Лекція 4. Впровадження і ефективність функціонування суоп в організації.
План
Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП).
Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах.
Ефективність впровадження системи управління охороною праці в організації
1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
Організаційна структура СУОП
В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.
Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:
ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеччення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.
До першої групи належать органи державної законодавчої ініціативи та органи державного управління охороною праці:
Верховна Рада України зі своєї ініціативи у взаємодії з відповідними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в сфері охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов'язані зі станом умов і охорони праці.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони праці, виходячи із стану охорони праці в державі, організує розробку загальнодержавних програм відповідно до поліпшення цього стану, затверджує ці програми і контролює їх виконання, визначає функції органів виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці і нагляду за охороною праці.
Держгірпромнагляд України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій сфері, розробляє за участі відповідних органів державної програми в сфері охорони праці, координує роботу державних органів і об'єднань підприємств із питань безпеки праці. Рішення Держгірпромнагляду України, що відноситься до її компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами народних депутатів і підприємствами.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці.
Міністерство праці і соціальної політики України здійснює також державну експертизу умов праці, визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць згідно з їх відповідністю нормативним актам про охорону праці, бере участь у розробці нормативних документів про охорону праці.
Управлінські структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов'язаних з даним виробництвом.
СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рівнем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо.
Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).
Організаційна структура системи управління охороною праці базується на існуючій структурі управління виробництвом. Вона містить такі основні елементи:
об'єкт управління;
інформацію про стан об'єкта управління;
пам'ять системи;
орган управління;
управлінські впливи (рішення).
Варіанти управлінських рішень оцінюються за співставними критеріями. Вироблення управлінських рішень здійснюється на основі результатів логічного аналізу всього комплексу наявної інформації, досвіду реалізації попередніх рішень, а також з використанням економіко-математичних методів їх оцінки.
Прийняте рішення повинно:
– бути своєчасним, що забезпечується застосуванням відповідних методів збору, використанням сучасних засобів обробки інформації;
– узгоджуватися з прийнятими раніше рішеннями, тобто бути погодженими (можуть уточнюватися або скасовуватися окремі положення раніше прийнятих рішень, виходячи з нових виробничих умов);
– бути реальним, таким, яке може бути практично виконаним, мати ясне, чітке і лаконічне формулювання, що виключає довільне тлумачення;
– враховувати рівень компетентності (рівень знань, досвіду, поінформованості) системи, у якій реалізується рішення;
– бути законним і повноважним, тобто не повинно суперечити чинному законодавству, нормам і правилам охорони праці.
Керівні впливи – це прийняті рішення, оформлені у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, планів і графіків, профілактичних заходів, цільових програм, які доводяться до відома безпосередніх виконавців. Реалізація рішень забезпечується необхідними ресурсами і дієвим контролем з боку адміністрації і служби охорони праці.
Пам'ять системи – це сукупність нормативної, інструктивної і проектно-технічної документації; планів організаційно-технологічних і профілактичних заходів; інформація про стан охорони праці в бригадах, на дільницях, об'єктах й у цілому по організаціях; матеріалів різних видів перевірок і оперативного контролю; планових і прогнозованих показників з охорони праці; інформації про реалізацію прийнятих раніше рішень і їх ефективності.
Щокварталу в організацію вищого рівня направляється інформація про стан охорони праці в організації.
Структура СУОП різних рівнів управління у принципі однакова, тобто всі основні елементи першого рівня присутні на інших – більш високих рівнях. Таким чином інформація про стан охорони праці в підвідомчих організаціях стає об’єктом аналізу та вивчення і враховується при прийнятті рішень на наступному рівні управління.
Результати
функціонування СУОП виражаються
кількісними показниками, що характеризують
динаміку рівня виробничого травматизму,
профзахворюваності, поліпшення умов
праці, а також коефіцієнтами безпеки
праці –
,
які враховуються при підведенні
підсумків виробничої діяльності як
одного з основних показників.
Забезпечення безпечних умов праці – обов'язок робітників, службовців, посадових осіб організацій і підприємств, який здійснюється відповідно до їх функціональних обов'язків.
Система управління охороною праці діє за принципом зворотного зв'язку; при цьому управління – замкнене, організаційне.
При розгляді структурної схеми СУОП на підприємстві було відзначено, що це багаторівнева система. Блок-схема управління охороною праці на підприємстві наведено на рис 1.
Повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві несе роботодавець (рис. 2), який «зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці».
З іншого боку працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці.
