- •Лекція 1 Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Соціальний діалог в єс та Україні.
- •1 Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами
- •2 Стан безпеки праці в світі
- •3 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •4.Соціальний діалог в Україні
- •5. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Лекція 2. Міжнародні організації праці та єс. Конвенції та Рекомендації моп.
- •1. Міжнародна Організація Праці
- •2 Європейський Союз
- •3. Міжнародна агенція з атомної енергії магате
- •4. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •Лекція 3. Основні законодавчі акти про охорону праці в галузі автотранспорту.
- •1 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2.Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Лекція 4. Впровадження і ефективність функціонування суоп в організації.
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •Ефективність впровадження системи управління охороною праці в організації
- •Лекція 5. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
- •1. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •3. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Тема 6. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Атестація робочих місць.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •Важкість праці, напруженість праці.
- •3. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •Лекція 7. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3. Визначення причин нещасного випадку та шляхи його попередження
- •Лекція 8. Утримання території підприємств.
- •Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •2. Утримання території підприємств
- •Лекція 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.
- •Вимоги до розміщення та планування території підприємств
- •Лекція 10. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання
- •Складові безпеки виробничого обладнання
- •2. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •Лекція 11. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •1. Методи дослідження виробничого травматизму
- •Лекція 12. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •1.Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
- •2.Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012—2016 роки
- •Тема13. Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •1. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •Лекція 14. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1. Державний пожежний нагляд
- •2.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •Лекція 15. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.
- •1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •2. Контроль стану умов праці
- •3 Методика контролю стану умов праці
- •4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •Лекція 16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництв.
- •1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •4. Профілактика нещасних випадків
2 Європейський Союз
Історія створення Європейського Союзу
Європейський Союз є результатом кількадесятилітніх старань, спрямованих на інтеграцію Європи. Потреба побудови європейської спільноти з’явилась після закінчення Другої світової війни. Створення понаддержавних структур повинно було сприяти відбудові Європи і забезпечити мирне співіснування народів. Ідею створення “Сполучених Штатів Об’єднаної Європи” вперше висунув Вінстон Черчіль, виступаючи у 1946 р. з промовою у Цюріху. Впродовж майже п’ятдесяти років на реалізацією цієї ідеї працювало багато знаних політиків, яких часто називають «батьками-засновниками» ЄС.
Створення Європейського Союзу було затверджено Трактатом 7 лютого1992 року в Маастрих (Нідерланди). Побутує думка, що Європейський Союз і Європейська Спільнота є тим самим об’єднанням. Насправді, між ними є різниця.
Європейська Спільнота
Європейський Союз – це об’єднання демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та розвитку.
Європейський Союз – це міждержавне утворення, країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно.
Засади діяльності Європейського Союзу
У червні 1985 року Європейською Комісією була представлена „Біла книга“ у справі внутрішнього ринку. Цей документ став основою для Єдиного Європейського Акту (ЄЄА), підписаного в лютому 1986 р., який базуватиметься на 4 свободах: вільний рух товарів, вільний рух осіб, вільний рух капіталу, вільний рух послуг.
Згідно з Маастрихтським Договором, ЄС базується на трьох стовпах:
1. Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме: спільний внутрішній ринок, тобто вільний рух осіб, капіталу, товарів та послуг, митний союз, спільна торговельна політика, спільна сільськогосподарська політика та політика рибальства, спільна транспортна та енергетична політика, Європейський Соціальний Фонд, спільна політика з питань охорони навколишнього середовища, захист конкуренції, підтримка наукового та технологічного розвитку, охорона здоров'я та споживачів, цивільна оборона, туризм та спорт.
2. Другий стовп – це Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки (СЗППБ). Їі завданням є зміцнення єдності та незалежності Європи, що повинно сприяти збереженню миру, безпеки, прогресу на цілому континенті та в світі.
3. Третій стовп – співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Визначаючи обов'язки країн-членів у межах третього стовпа, творці Договору про ЄС не включили до діяльності ЄС питання, пов'язані з утриманням громадського спокою та охорону внутрішньої безпеки. У рамках третього стовпа, ЄС зобов'язується: забезпечити громадянам ЄС високий рівень охорони з питань свобод, безпеки та юстиції, запобігати расизму і ксенофобії, а також боротися з цими явищами, запобігати організованій злочинності та боротися з ними, боротися з тероризмом, торгівлею людьми, торгівлею наркотиками, торгівлею зброєю, корупцією та зловживаннями.
26 лютого 2000 р. – Ніццький Договір, набрав чинності 1 лютого 2003р., спрямовувався на вирішення інституційних проблем ЄС, пов'язаних із розширенням (зміна кількості голосів, якими володіють держави в Раді ЄС тощо).
Інституції Європейського Союзу
Європейський Союз є міждержавним об’єднанням, яке існує завдяки наявності трьох засад: Європейська Спільнота, Спільна політика у сфері міжнародних відносин і безпеки, а також спільна діяльність у внутрішній політиці та системі правосуддя.