- •Лекція 1 Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Соціальний діалог в єс та Україні.
- •1 Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами
- •2 Стан безпеки праці в світі
- •3 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •4.Соціальний діалог в Україні
- •5. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Лекція 2. Міжнародні організації праці та єс. Конвенції та Рекомендації моп.
- •1. Міжнародна Організація Праці
- •2 Європейський Союз
- •3. Міжнародна агенція з атомної енергії магате
- •4. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •Лекція 3. Основні законодавчі акти про охорону праці в галузі автотранспорту.
- •1 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2.Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Лекція 4. Впровадження і ефективність функціонування суоп в організації.
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •Ефективність впровадження системи управління охороною праці в організації
- •Лекція 5. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
- •1. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •3. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Тема 6. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Атестація робочих місць.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •Важкість праці, напруженість праці.
- •3. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •Лекція 7. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3. Визначення причин нещасного випадку та шляхи його попередження
- •Лекція 8. Утримання території підприємств.
- •Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •2. Утримання території підприємств
- •Лекція 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.
- •Вимоги до розміщення та планування території підприємств
- •Лекція 10. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання
- •Складові безпеки виробничого обладнання
- •2. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •Лекція 11. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •1. Методи дослідження виробничого травматизму
- •Лекція 12. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •1.Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
- •2.Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012—2016 роки
- •Тема13. Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •1. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •Лекція 14. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1. Державний пожежний нагляд
- •2.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •Лекція 15. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.
- •1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •2. Контроль стану умов праці
- •3 Методика контролю стану умов праці
- •4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •Лекція 16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництв.
- •1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •4. Профілактика нещасних випадків
Лекція 2. Міжнародні організації праці та єс. Конвенції та Рекомендації моп.
План
Міжнародна Організація Праці.
Європейський Союз.
Міжнародна агенція з атомної енергії МАГАТЕ.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)
1. Міжнародна Організація Праці
Міжнародна Організація Праці (МОП) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві. Хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може слугувати виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників. Першочергова мета МОП – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків отримати гідну і продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціальної захищеності і поваги людської гідності. Гідна робота – це безпечна робота.
Витоки МОП
Ідея про прийняття міжнародного трудового законодавства виникла на початку XIX ст. у результаті міркувань морального та економічного плану з приводу людських витрат промислової революції.
Попередники МОП висували три аргументи на користь прийняття міжнародних трудових норм. Перший з них мав гуманітарний характер і вказував на необхідність полегшити складну долю трудівників.
Другий аргумент, більш політичний, підкреслював важливість зміцнення соціального миру в промислово розвинутих країнах з метою попередження суспільних потрясінь.
Третій аргумент мав економічний характер і вказував на те, що міжнародне регулювання праці допоможе країнам із захисним трудовим законодавством уникнути втрат, спричинених подібною соціальною політикою для їх зовнішньої торгівлі. Іншими словами, міжнародне регулювання дозволило б вирівняти умови міжнародної конкурентоспроможності.
Ці аргументи були зазначені в Преамбулі до Статуту МОП, ухваленого в 1919 році, що відкривається твердженням про те, що загальний та міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості; потім вони були уточнені у Філадельфійській Декларації 1944 року. І нині, в епоху глобалізації, вони звучать доречно, як ніколи, і залишаються ідеологічним фундаментом МОП.
«Золотий вік» установлення норм
МОП створена з метою вироблення міжнародних трудових норм і контролю за їх застосуванням.
У 1926 році було прийнято важливе нововведення – Міжнародна конференція праці створила механізм контролю за застосуванням норм, який існує і донині. Був створений Комітет експертів, що складався з незалежних юристів. Він аналізує доповіді урядів про дотримання ратифікованих ними Конвенцій та подає власну щорічну доповідь Конференції.
У 1944 році делегати Міжнародної конференції праці ухвалили Філадельфійську Декларацію. Вона стала додатком до Статуту і донині є хартією цілей та завдань МОП. Декларація проголошує такі принципи: праця не є товаром; свобода слова та свобода об'єднання – необхідна умова постійного прогресу; бідність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; люди, незалежно від раси, віри або статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи та гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.
Тристороння структура МОП
Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці
МОП завжди була унікальним форумом, на якому уряди та соціальні партнери 175 держав-членів можуть вільно і відкрито обговорювати свою національну політику й практику. Тристороння структура МОП робить її єдиною серед всесвітніх організацій, в якій організації роботодавців і працівників мають однаковий голос з урядом у формуванні її політичного курсу та програм.
МОП заохочує трипартизм і в межах держав-членів, сприяючи соціальному діалогу між профспілками та роботодавцями. Кожна держава-член має право послати на Міжнародну конференцію праці чотирьох делегатів: двох від уряду і по одному від працівників і роботодавців, які можуть виступати та голосувати незалежно один від одного.Міжнародна конференція праці проводиться в червні кожного року в Женеві. Кожні два роки Конференція ухвалює дворічну програму дій та Бюджет МОП, що складається з внесків держав-членів.
Конвенція міжнародної організації праці
Це міжнародний договір на рівні урядів держав в питаннях трудових стосунків (включаючи охорону праці), передбачливе дотримання загальновизнаних, погоджених правил. Конвенція (франц. convention (лат. conventio – договір, погодження) приймається щорічно на Міжнародній конференції праці, яка є найвищим органом Міжнародної организації праці (МОП).
У Декларації про засадничі принципи і права в сфері праці, прийнятій МОП в 1998 р., заявлено, що всі держави-члени МОП мають зобов'язання, випливаючі з єдиного факту їх членства в Організації, — дотримувати, укріплювати, реалізовувати у дусі доброї волі і відповідно до Статуту засадничі принципи в сфері праці:
свободу асоціації і реальне визнання права на ведення коллективных переговорів;
скасування всіх форм примусової або обов'язкової праці; реальна заборона дитячої праці; недопущення дискримінації в сфері праці і зайнятості.
Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міждународних договорів різних країн відповідно до конституцій є складовою частиною їх правової системи. МОП прийнято 177 конвенцій і 184 рекомендації. Вони охоплюють практично всі аспекти трудового права і права у сфері соціального забезпечення. 50 конвенцій було ратифіковано СРСР, з них 43 продовжують діяти в РФ. Україною за станом на 2007 р. ратифіковано 62 Конвенції МОП.
