- •Лекція 1 Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Соціальний діалог в єс та Україні.
- •1 Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами
- •2 Стан безпеки праці в світі
- •3 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •4.Соціальний діалог в Україні
- •5. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Лекція 2. Міжнародні організації праці та єс. Конвенції та Рекомендації моп.
- •1. Міжнародна Організація Праці
- •2 Європейський Союз
- •3. Міжнародна агенція з атомної енергії магате
- •4. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •Лекція 3. Основні законодавчі акти про охорону праці в галузі автотранспорту.
- •1 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2.Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Лекція 4. Впровадження і ефективність функціонування суоп в організації.
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •Ефективність впровадження системи управління охороною праці в організації
- •Лекція 5. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
- •1. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •3. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Тема 6. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Атестація робочих місць.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •Важкість праці, напруженість праці.
- •3. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •Лекція 7. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3. Визначення причин нещасного випадку та шляхи його попередження
- •Лекція 8. Утримання території підприємств.
- •Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •2. Утримання території підприємств
- •Лекція 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.
- •Вимоги до розміщення та планування території підприємств
- •Лекція 10. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання
- •Складові безпеки виробничого обладнання
- •2. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •Лекція 11. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •1. Методи дослідження виробничого травматизму
- •Лекція 12. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •1.Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
- •2.Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012—2016 роки
- •Тема13. Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •1. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •Лекція 14. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1. Державний пожежний нагляд
- •2.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •Лекція 15. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.
- •1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •2. Контроль стану умов праці
- •3 Методика контролю стану умов праці
- •4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •Лекція 16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництв.
- •1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •4. Профілактика нещасних випадків
2. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
Вибір місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен відповідати вимогам санітарних норм та іншій нормативній технічній документації. Відповідно ГОСТ 12.3.009-76* (СТ СЕВ 3518-81) місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт розташовуються на спеціально відведеній території з твердим та рівним покриттям. Допускається виконання цих робіт на площадках з твердим грунтом, що здатний сприймати проектне навантаження від вантажів та підйомних і транспортних машин.
Розміри та покриття площадок для вантажно-розвантажувальних робіт згідно СНиП ІІІ 4-80 мають відповідати проекту виконання робіт. Під'їздні шляхи до площадок (пунктів) повинні мати тверде покриття і утримуватися у справному стані. У. місцях перетину під'їздними шляхами канав, траншей та залізничних колій влаштовуються настили та мости для переїздів.
Ширина під'їздних шляхів повинна бути не менше 6,2 м при двосторонньому русі автомобілів і не менше 3,5 м при односторонньому русі.
Розміри вантажно-розвантажувальних площадок визначаються з урахуванням характеру робіт, транспортних засобів та вимог безпеки. При розташуванні автомобілів на площадках відстань між автомобілями, які стоять один за одним (в глибину) має бути не менша 1 м, а між автомобілями, які стоять поряд (по фронту), — не менше 1,5 м. Якщо автомобілі встановлюють поблизу будівлі або складу, то між будівлею та заднім бортом кузова автомобіля слід дотримувати інтервал не менший 0,5 м, при цьому повинен бути тротуар, відбійний брус тощо. Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менша 1 м.
На площадках для навантажування та вивантажування тарних штучних вантажів (тюків, бочок, рулонів та ін.), які зберігаються у складах та пакгаузах, влаштовуються платформи, естакади чи рампи висотою, що дорівнює висоті кузова автомобіля.
Склади, що розташовані у підвальних та напівпідвальних приміщеннях і мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 1,5 м, обладнуються люками і трапами для спускання вантажів безпосередньо у складське приміщення та підйомниками для підняття вантажів. Склади, які розташовані вище першого поверху і мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 2 м обладнуються підйомниками для спускання та підняття вантажів.
Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати достатнє освітлення. У тих випадках коли при освітленні відкритого простору площею більше 5 тис. м2 неможливо розташувати, звичайні світильники над поверхнею, яка освітлюється, застосовується прожекторне освітлення. Основними типами прожекторів для освітлення відкритих площ є прожектори заливного світла типу ПЗС-45, ПЗС-35, ПЗС-25 з лампами розжарювання потужністю 1000, 500 — 300 та 150 Вт відповідно. Останнім часом широко застосовують освітлювальні засоби у вигляді прожекторів із ртутними дуговими лампами ДРЛ, що мають високу світловіддачу (лм/Вт). Як прожектори ближньої дії поза приміщеннями використовують лампи із дзеркальними відбивачами потужністю до 5000 Вт.
Способи складування вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, пакетів та вантажів, що знаходяться у них, можливість механізованого розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підіймально-транспортного обладнання, безпеку працюючих на штабелі або біля нього, можливість застосування та нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки, циркуляцію повітряних потоків за природньої або штучної вентиляції закритих складів, дотримання вимог до охоронних зон лінії електропередач, до вузлів інженерних комунікацій та енергопостачання.
3.Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
Основним заходом для покращання та полегшення умов праці при виконанні вантажо-розвантажувальних робіт, а також для забезпечення безпеки пращоючих є широке впровадження механізації навантажування, вивантажування та транспортування вантажів.
Усі роботи, пов'зані з навантажуванням, вивантажуванням, складуванням і транспортуванням вантажів, мають виконуватися відповідно до ГОСТ 12.3.009-76 «Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.3.020—80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
Вантажо-розвантажувальні роботи виконують під керівництвом досвідченого працівника, який повинен пройти навчання і перевірку знань чинних нормативно-правових актів з охорони праці в межах своїх функціональних обов'язків і мати відповідне посвідчення.
Керівник робіт готує розвантажувальну площадку, встановлює порядок і способи навантажування, вивантажування і переміщення вантажів, розподіляє робітників відповідно до їх кваліфікації та досвіду, інструктує робітників з питань технології виконання робіт та дотримання вимог безпеки й безпечних прийомів праці на цих роботах, забезпечує місце робіт справними пристроями, механізмами та кранами.
Вантажо-розвантажувальні роботи виконують, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів, розвантажувачів та інших машин, а за незначних об'ємів — із застосуванням засобів малої механізації. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт застосовується для вантажів масою більше 20 кг, а також під час піднімання вантажів на висоту більше 3 м. Вантажі великої ваги масою більше 500 кг дозволяється вантажити та вивантажувати тільки вантажопідйомними кранами.
Діючим законодавством дозволена наступна норма перенесення вантажів: чоловіком — масою не більше 50 кг на відстань, що не перевищує 25 м, і на висоту не вище 3 м; жінкою (віком більше 18 років) — масою не більше 15 кг. Переміщення вантажів на відстань більше 25 м повинно виконуватися на двоколісних візках або інших пристосуваннях малої механізації.
Перенесення та пересування важких предметів особами віком до 18 років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосередньо пов'язані з виконуваною або професійною роботою (не вантажником) і займають не більше однієї третини робочого часу. Гранична маса вантажу, який вони можуть переносити, наведена у першому розділі.
З метою забезпечення безпеки та зручності у роботі, площадки для вантажно-розвантажувальних робіт мають бути сплановані, обгорожені з метою обмеження доступу сторонніх осіб, та облаштовані відводом води. Площадки, розраховані на строк служби більше року, повинні мати тверде покриття.
Вантажні платформи повинні бути на висоті 1,1 м від рівня верху головки рейки, а з боку автомобільного під'їзду — на висоті підлоги кузова транспортного засобу. У місцях, де не передбачається навантажування або вивантажування негабаритних вантажів, а також пропуск вагонів із такими вантажами, вантажні платформи будують висотою 1,2 м. Платформи та склади потрібно обладновувати рампами: з боку залізничної колії шириною не менше 3 м, а з боку автомобільного під'їзду — шириною не менше 1,5 м. Вивантажений матеріал приводиться у такий стан, при якому усувається будь-яка можливість падіння та розвалювання його, а також порушення габариту наближення будівель, якщо матеріал складується біля рейкової колії або біля автомобільного під'їзду.
Для забезпечення безпеки у місцях масового переходу людей та під час перевезення вантажів через рейкову колію влаштовуються переїзди з відповідним настилом. При необхідності перенесення вантажів або переміщення механізмів через рейкову колію роблять тверді покриття або переносні настили на рівні головки рейок шириною не менше 1,5 м для проходження вантажників, а для переміщення механізмів — шириною не менше 3 м.
