Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 МК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
109.06 Кб
Скачать

Дослід 6 Визначення рН

Величину рН визначають колориметричним або електрометричним методами. Колориметричне визначення рН проводиться за допомогою кольору кислотно-лужного індикатору, який додають до проби у вигляді розчину, або зафіксованого на індикаторному папірці. Появу кольору індикатору порівнюють з кольором стандарту.

Електрометричне визначення рН є найбільш точнішим. Реакція середовища потрібна бути 6,5 – 8,5

Дослід 7 Визначення окислювальностіі води

Сутність методу В залежності від ступеня забруднення вода містить велику або меншу кількість речовин, окислених сильним окислювачем, наприклад, перманганатом, біхроматом. Кількість оксигену еквівалентна кількості витрат окислювача, називається окислювальністю.

Проведення досліду В колбу поміщають декілька скляних кульок та вносять 100 см3 проби, або меншу кількість доведену до 100 см3 дистильованою водою для розбавлення, приливають 5 см3 сульфатної кислоти (1:2), і 20 см3 розчину калій перманганату Се=0,01 моль/дм3, нагрівають до кипіння, 10 хвилин кип’ятять. До гарячого розчину приливають 20 см3 розчину щавлевої кислоти, Се=0,01 моль/дм3. Обезбарвлений гарячий розчин титрують розчином калій перманганату, Се=0,01 моль/дм3 до рожевого кольору.

Паралельно проводять холостий дослід

Обробка результатів

Окислювальність в мг/1000 см3 визначається за формулою (2.3)

(2.3)

де V1 – об’єм розчину калій перманганату Се=0,01моль/дм3 витраченого на титрування проби,см3

V2 –об’ем розчину калій перманганату ,Се=0,01 моль/дм3, витраченого на титрування холостої проби, см3;

К – коефіціент поправки для розчину калій перманганату Се=0,01 моль/дм3;

V – об’єм проби , см3

Кількість окислювальності повинна бути до 10 мг/1000 см3

Висновок про відповідність показника вимогам НД

Дослід 8 Визначення розчиненого у воді оксигену по Вінклеру

Сутність методу До води добавляють лужний розчин калій йодиду та манган хлорид, щоб утворити гідрат закису мангану за реакцією:

2КОН + MnCI2 = Mn(ОН)2 + КСІ

Гідрат закису мангану володіє властивістю швидко поглинати оксиген і переходити в окис (бурий осад).

2 Mn(ОН)2 + О + Н2О = 2Mn(ОН)3

З інтенсивності кольору осаду можна приблизно судити про кількість оксигену.

Гідрат окису мангану розчиняють в сульфатній кислоті.

2Mn(OН)3 + 6H2SO4 = 2Mn2(SO4)3+ 6H2O

Утворений манган сульфат є сильним окислювачем, витісняє із калій йодиду йод (рідина забарвлюється в жовто-бурий колір), який титрують натрій тіосульфатом в присутності крохмалю.

Проведення досліду Кисневу склянку заповнюють пробою, добавляють 1 см3 50% розчину MnСІ2. При цьому повну піпетку занурюють на саме дно склянки, потім відкривають верхній кінець і піпетку повільно виймають. Іншою піпеткою до проби добавляють 1 см3 лужного розчину калій йодиду. Кінець піпетки опускати тільки під рівень проби в горлі кисневої склянки.

Склянку обережно закривають, щоб під корком не утворювались бульки повітря. Горло промивають водою і вміст добре перемішують , перевертаючи склянку до утворення пластивчатого осаду. Пробі дають відстоятися, щоб осад займав менш половини об’єму склянки, потім обережно відкривають корку, не каламутячи осад, приливають 1 см3 сульфатної кислоти (1:1). Склянку обережно закривають, перемішують перевертанням (сульфатну кислоту в розрахунку до проби не беруть, так як в пробі оксиген відсутній).

Після розчину осаду в склянці розчин переливають в конічну колбу, промивають склянку диститьованою водою, зливаючи її в ту ж колбу. Через 5 хвилин виділяється йод, який титрують розчином натрій тіосульфату,Се=0,01 моль/дм3 до блідо-жовтого кольору. Добавляють 1-2 см3 розчину крохмалю 0,25% і продовжують титрування до обезбарвлення.

Обробка результатів

Вміст розчиненного оксигену (мг/1000см3) розраховують за формулою (2.4)

(2.4)

де а – об’єм Се=0,01 моль/дм3 Na2S2O3, витраченого на титрування, см3;

0,08 – титр кисню по натрій тіосульфату;

V – 2 – об’єм кисневої склянки за відрахунком 2 см3, прибавлених реактивів, см3;

К – коефіцієнт поправки до розчину Na2S2O3 ,Се=0,01 моль/дм3

Установка титру натрій тіосульфату проводиться наступним чином. В конічну колбу наливають піпеткою 10 см3 розчину К7О3 або К2Сr2О7 Се=0,01 моль/дм3, добавляють 0,5 сухого КІ і 2 см3 концентрованої НСІ або 3 см3 Н2SO4, рідину перемішують, колбу закривають годинниковим склом (воронкою), вистоять 3 хвилини.

K2Cr2O7 + 4H2SO4 = K2SO4 + Cr2(SO4)3 + 4H2O + 3O

3O + 6KI + 3H2SO4 = 3K2SO4 + 3H2O + 3I2

Потім вміст колби титрують натрій тіосульфатом до блідо -рожевого відтінку

І2 + 6Na2S2O3 = 3Na2S4O6 + 6NaI

Після чого додають 1 см3 0,1% крохмалю і титрують до повного зникнення синього кольору .

Поправку розраховують за формулою (2.5)

, (2.5)

де n – об’єм розчину Na2S2O3 Се=0,01 моль/дм3 , витраченого на титрування 10 см3 розчину К7О3 або 10 см3 К2Cr2О7 Се=0,01 моль/дм3, см3

Допустима норма розчинного оксигену повинна бути до

4 мг/1000см3.

Висновок про відповідність показника вимогам НД