Дослід 2 Визначення кольору
Колір стічної води може бути різних відтінків, в залежності від присутності зважених речовин, частин мулу, сульфідів, мікробів.
Якщо у воді велика кількість взважених речовин, визначення кольору проводять через 2 години після відбору проби. При великій кількості каламуті її знижуєть методом фільтрування через скляний фільтр №4 або центрифугуванням. При цьому треба відмітити те, що вода попередньо оброблена і яким методом.
Проведення досліду. Пробу води наливають у циліндр з рівним, плоским дном. Висота стовпа води повинна бути 10 см. пробу розглядають зверху на білому фоні при розсіяному денному освітленні. Результат визначення характеризується усно з вказівкою на відтінок та інтенсивність кольору.
Висновок про відповідність показника вимогам НД
Дослід 3 Визначення запаху
Запах води визивають леткі пахучі речовини (гідрогенсульфід, індол, скатол) які є продуктами розкладу окремих компонентів води.
Стічні води мають характерні запахи які залежать від виду виробництва: фенольний, рибний, азотисті сполуки. Спочатку визначають рибний та запах гнилі, а потім визначається по п’ятибальній шостирозрядній шкалі:
0 – ніякого ІІІ – помітний
І – дуже слабкий IV – виразний
ІІ – слабкий V – дуже сильний
Проведення досліду. В конічну колбу ємністю 250 см3 наливають 2/3 її об’єму води з температурою 200С, накривають годинниковим склом, декілька разів ретельно збовтують. Після чого скло знімають і досліджують запах.
Аналіз стічної води з сильним запахом проводять після збовтування з дистильованою водою відповідно 1:10; 1:100; 1:1000.
Висновок про відповідність показника вимогам НД
Дослід 4 Визначення прозорості
Сутність методу Прозорість води залежить від її кольору та каламутності і виражається висотою водяного стовпа (в см), крізь який можна спостерігати білу квадратну або круглу дошки (довжина сторони або діаметром 20 см) або прочитати шрифт (висота літер 3,5 мм). Вичначення прозорості необхідно для оцінки роботи водоочисних станцій та деяких стічних вод.
Проведення досліду Скляний циліндр з внутрішнім діаметром 2,5 см, висотою приблизно 50 см, з поділками в см, під дно якого підкладений добре освітлений шрифт, наповнюють водою до такої висоти, щоб літери можливо розпізнавати. Пробу розглядають при денному освітленні. Визначення повторюють декілька разів і розраховують середнє значення водяного стовпа (в см).
Висновок про відповідність показника вимогам НД
Дослід 5 Визначення зважених частинок
Стічні води містять багато жироподібних зважених частинок, які швидко засмічують пори паперових фільтрів.
Сутність методу Метод заснован на фільтруванні досліджуваної води з наступним висушуванням фільтру.
Проведення дослід В бюксу з притертою кришкою кладуть щільний складений беззольний фільтр 9-11 см і сушать до постійної ваги при температурі 1050С, зважують. Стічну воду добре збовтують і беруть 50-100 см3. Склянку ретельно полощуть водою і теж зливають на фільтр. Фільтр підсушують на повітрі, складають в бюксу і сушать 5 годин при температурі 1010С, а після 30-хвилинного охолодження в ексікаторі зважують і продовжують сушити 1 годину. Якщо повторна вага змінилася, то сушку продовжують, сушити треба до постійної маси.
Обробка результатів
Кількість зважених частинок в мг/1000см3 розраховують за формулою (2.1)
(2.1)
де а – маса бюкси з фільтром і зваженими частинками, мг;
в – маса бюкси з порожнім фільтром, мг;
V – об’єм взятої проби води для визначення зважених частинок, см3.
Прокалююча частина. Для визначення залишків після прокалювання зважених частинок (сухих) фільтр поміщують в фарфоровий тигель, попереднью прокалений і зважений і дуже обережно підпалюють. Потім тигель прокалюють в муфелі протягом 20 хвилин при 600 0С.
Вмістимість прокалених взважених частинок в мг/1000см3 розраховують за формулою:
(2.2)
де q – маса фарфорового тиглю з золою, мг;
d – маса пустого фарфорового тиглю, мг;
V – об’єм аналізуємої стічної води, см3.
Висновок про відповідність показника вимогам НД