2.Піар-аудит

Піар-аудит - спеціальний вид дослідження, який дозволяє визначити рівень р-ку піар на підприємстві, в компанії чи орг-ї. Встановити сильні та слабкі місця у сфері зв’язків з громадськістю.

Дослідження проводять, як правило, фахівці із великим досвідом практичної роботи, керуючись спеціальними методиками.

Піар-аудит проводять у таких випадках:

1.О-я змінює свою бізнес-стратегію, позиціювання на ринку

2.Коли в о-ї відбулась стр-на перебудова або зміна керівництва

3.Коли перед о-єю постають нові завдання

4.Коли о-я прагне систематизувати роботу в галузі піар.

5.Коли о-я бажає підвищити свою піар-активність

6.Коли керівництво не задоволене результатами піар-діяльності.

7.Коли о-я хоче визначитись з подальшими пріоритетами в галузі піар.

8.Коли о-я хоче отримати незалежну оцінку своєї піар-д-ті.

9.Коли о-я хоче оцінити ефективність роботи піар-відділу.

3.Комуінкційний аудит

Комунікаційний аудит – його завдання – аналізувати і оцінювати внутрішній та зовнішній канали комунікації, інформаційні повідомлення, комунікаційний клімат, в якому перебуває о-я.

Комунікаційний аудит – тобто документована систематизація комунікативної поведінки о-ї, дає змогу перевірити, як саме вона спілкується з своєю громадськістю. Цей аудит дає можливість проаналізувати стан взаємин о-ї зі своїми працівниками або з зовнішньою громадськістю, оцінити якість використовуваних офіційних каналів комунікації, якими є щорічні звіти, бюлетені новин, прес-релізи.

Для проведення к. а. використовуються методи аналізу:

1.Аналіз комунікаційного клімату. За допомогою дослідження ставлень громадськості визначають, наскільки повно й адекватно вона сприймає канали комунікації о-ї.

2.Аналіз комунікаційних мереж. Такий аналіз шляхом виявлення найчастіших комунікаційних зв’язків встановлює частоту і важливість взаємодії організації з громадськістю через різноманітні канали комунікації. Він дозволяє виявити канали комунікацій, до яких найчастіше звертається громадськість за новим видом інформації, а також з’ясувати, які з цих каналів мають найбільший рівень довіри збоку різних груп громадськості.

3.Дослідження частоти читання. За допомогою таких досліджень з’ясовують, які саме публікації найчастіше читають. Хоча тут використовують кількісні методи аналізу, однак вони дають змогу з’ясувати читацькі звички, уподобання різних груп громадськості.

4.Контент-аналіз.

Комунікаційний аудит потрібен, щоб знати, як розв’язувати наступні питання:

1.Слабкі місяця інформаційних потоків

2.Д-ть співробітників у супереч один одному

3.Прихована інформація всередині о-ї, яку можна використати їй на шкоду

4.Неузгодженість між тим, якою о-я є, що вона говорить, що вона робить.

Д.З. Соціальний аудит + Ситуаційнинй аналіз. Спецыальны методи дослыдження в пиари.

ЗМІ – важливий інструмент піар

1.Робота служб піар зі ЗМІ

2.Інтервю в роботі зі ЗМІ

1.Робота служб піар зі змі

Оскільки найважливішою складовою д-ті служб піар є зв'язок зі ЗМІ, більшість з них створює окремі підрозділи, які виконують ці функції.

Прес-служба - інформує, організовує деякі офіційні заходи (брифінги), а піар передбачає значно більшу к-ть піар-заходів.

Правила побудови відносин зі ЗМІ:

1.Працівник прес-посередницьких служб повинен зрозуміти, що потрібно ЗМІ та що потрібно відповідній організації. Цілі о-ї та ЗМІ, як правило, не збігаються. ЗМІ потребують новин, вони дуже часто надають перевагу таким матеріалам, у яких є конфліктна або суперечлива інформація, що зацікавить читачів. З іншого боку, працівник прес-служби повинен добре розуміти цілі та завдання своєї о-ї, мати уявлення про проблеми і труднощі, з якими вона зустрічається, бачити перспективи її р-ку.

2.З журналістами потрібно налагодити довірливі стосунки. Сприятливе висвітлення о-ї в ЗМІ – це результат доброзичливих стосунків з її представниками. Спілкуючись із пресою, потрібно спочатку визначитися із способом використання журналістом інформації, яку ви йому передаєте.

Для друку – означає, що вся інформація, передана ЗМІ, може бути процитована чи перефразована, також може бути пов’язана з іменем людини, що надала її.

Не для друку – надана інформація не може бути використана в ніякій формі. Вона надається для відома, а не для поширення.

3.Робота зі ЗМІ повинна вестися не спонтанно, а планово.

4.Бажано не обманювати журналістів.

Якщо через ваше невдале рішення фірма втратить гроші – я це зрозумію. Але через це постраждає репутація фірми – я буду до вас безжалісним. Можна відновити гроші, проте дуже важко відновити репутацію (екс-президент Американської асоціації з піару Джо Еппл).

5.Вступаючи в контакт зі ЗМІ, не слід думати, що фахівець піар зовсім безправний у стосунках з журналістами і повинен виконувати всі їхні вимоги.