К.р. по этике – 25 тестовых заданий (по лекциям/семинарам)

отчетная творческая работа по этике «История этических учений». Выбрать одну персоналию, из всего спектра работ его выбрать одну. 4-5 стр., из которых 1-я – титулка (творческая работа по этике/эстетике – этический вклад того-то того-то в науку этику)

2-лист – глоссарий (категориальный аппарат, которым вы оперируете в работе)

3-й – основные цитаты, идеи автора, которые высветляют его вклад в науку этику

4-й – список источников

С.р.: Хто для мене є моральним ідеалом (з вашого життя); Що для мене сенс життя? (або що для мене щастя (ГЕДОНИЗМ!!!!)) – КОГДА УДОБНО (к 3-й лекции)

Естетика: презентація щодо доби в естетиці

Лекція 1: Предмет і задачі етики як філософської науки про мораль

1.Реабілітація практичного розуму

2.Основні парадигми етики

3.Стр-ра етики

-Мораль як соціальний феномен

1.Спефиіка моралі. Стр-ра моралі. Ф-ї моралі

2.Природа моральної свідомості

3.С-ма моральнісних відносин в с-ві

1.Реабілітація практичного розуму

Ф. знання:

1)Гносеологія – займається проблемами пізнання

2)Онтологія – проблеми буття

3)Етика – проблеми моралі +

4)Естетика – вивчає красу+

5)Філософська антропологія – проблеми людини в світі+

+практична філософія

Мораль є каналом виводу філософії у практику

Етика = практична філософія

Кант:

Розум теоретичний – що я можу знати?

Розум практичний – що я повинен робити...щоб бути моральним

2.Основні парадигми етики

1)Теологічна парадигма етики – обґрунтування моралі наявністю Бога

2)Деонтологічна парадигма етики – обґрунтування моралі почуттям боргу Человек действует добровольно во имя долга – истинная моральность

Задачі науки етики:

1)описувати мораль: її історію, сьогоднішні норми, принципи, ідеали – те, що називають моральною нормую с-ва

2)пояснювати мораль – намагатися дати аналіз сутності моралі як єдності сущого і повинного (сущее и должное).

3)вчити моралі – давати людям необхідні знання про добро і зло, сприяти самовдосконаленню людини і вироблення нею стратегії правильного життя.

Етика базується на наступних методологічних засадах:

1.Знання про добре і зле (о должном поведении). Етика носить практичний х-ер (моральні істини пізнаються в процесі запитування)

2.Етичні знання не існують без особистої інтерпретації (персоналізму). Етика маж справу тільки з самою людиною і її саморозвитком.

3.Нераціональність (за Кантом – ноуменальність) предмету пізнання. Етика як творчий акт багатьох, що передбачається тими принципами, що домінують в с-ві в конкретний історичний період.

4.Етичні знання носять розуміючий х-ер, торкаються почуттів інших.

5. Ціннісна орієнтація етики. Цінності як форма прояву моральних відносин в с-ві. Акцент на значущості особистості індивіда та його вчинків.

6.Діалоговий х-ер етичних знань. В світі не існує абсолютного етичного знання, мораль пізнається в діалозі або полілозі, дискурсі.

7.Вічність моральних проблем (як жити, щоб жити морально)

Прескриптивная этика – нормативная

Дескриптивная этика – описательная, прикладная

Мораль – особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин, а також один із основних способів нормативної регуляції дій людини в с-ві.

Стр-ра моралі:

1)моральна свідомість – моральні норми, приписи, ідеали

2)моральна дія (ключовий момент – вчинок)

3)моральні відносини

Лекція 2: Проблема морального вибору

1.Мральний вибір як ціле-раціональна дія

2.Ситуація морального вибору як діалектика об’єктивних і суб’єктивних умов

3.Свобода як умова морального вибору

4.Моральнісний конфлікт

5.Парадокс моральної оцінки/дії

6.Етика ненасилля

Моральний вибір – духовно-практична ситуація самовизначення особистості щодо принципів, рішень та дій. Моральний вибір – це ціле-раціональна дія. Цілі будуються в залежності від цінностей.

3 вічні цінності: істина (наука), добро (етика), краса (естетика)

Проблема свободи волі:

1)Моральний фаталізм – людина обмежена в своєму виборі, нею керує доля. Все залежить від обставин.

2)Моральний волюнтаризм – ніщо не обмежує індивіда, він може змінювати обставини свого життя.

Моральний вибір – це завжди вибір між добром і злом. Ситуація морального вибору виникає тоді, коли мова йде про варіанти вчинків.

Моральний вчинок виключає користь, егоїзм, гординя.

Моральні антиномії Канта

Ситуація морального конфлікту – коли людина стикається з протиріччями, антиноміями моралі – вибір між злом і меншим злом.

Моральний конфлікт - ситуація, в якій в результаті вибору не може бути прямого добра, а вибір здійснюється між більшим там меншим злом, або добром і добром.

Умови, необхідні для свободного морального вибору:

1.Відсутність зовнішнього примусу та заборон

2.Свідомість та рефлексія, розуміння можливих варіантів вибору

3.Дія не може чинитися під впливом підсвідомих моральних установок або автоматичних дій. Бо це означитиме несвободу вибору.

4.наявність орієнтирів, цінностей, ідеалів, свободної волі

Вчинки потрібно оцінювати за мотивами, а не результатами.