Шевчук – Українське ділове мовлення,

Плотницька, Зубков.

Діловодство: Діденко – «Сучасне діловодство» (після 2003)

Розділ 1.

Норми усного і писемного ділового мовлення.

Тема 1. Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид укр. Літературної мови

1.З історії р-ку оф.-ділового стилю

2.Призначення, сфера поширення ОДС. Підстилі і жанри ОДС

3.Характерні риси офіційно-ділового стилю

1.З історії р-ку оф.-ділового стилю

ОДС укр. мови почав формуватися за часів Київської Русі (юридично-ділова писемність, яка виникла з потреби закріпити правові відносини в с-ві. і врегулювати торговельні політичні відносини з іншими державами).

Особливості: адміністративно-канцелярські форми, специфічна фразеологія, побутова лексика (для тлумачення простими людьми), стандартизованість текстів, шаблони текстів.

Найдавніші документи: договори (907, 911 з греками), «Руська правда» - оригінальний звіт світських законів, руські грамоти поч. 12 ст.)

Стилі мови того часу: полемічний, проповідницько-ораторський, конфесійний, науковий, художній, діловий, побутовий.

ОДТ використовувався в часи УНР 1918-1920 роки. З 1918 видано низку словників, що фіксують ділову лексику (російсько-українські словники правничої термінології, діловодства, військової термінології)

2.Призначення, сфера поширення одс. Підстилі і жанри одс

Офіційне спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавство, адміністративно-господарська д-ть.

Призначення: регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадських потреб людей у типових ситуаціях.

Мета і завдання стилю: передавання розпоряджень державних (недержавних) органів управління, уповноважених осіб, констатація статусу осіб, організацій, установ; стану справ у певній сфері тощо.

Підстилі:

1)адміністративно-канцелярських підстиль, який обслуговує професійну виробничу сферу та правові взаємини – стиль діловодства. Короткі речення.

2)дипломатичний – обслуговує сферу стосунків між державами в галузі політики, економіки, культури (міжнародні угоди, декларації, конвенції, ноти, комюніке, ультиматуми). Відрізняється міжнародною термінологією, стертими метафорами (втратили емоційне забарвлення, перейшли в розряд кліше – «високий гість»), високий стиль спілкування, поширені форми компліментарності. Синтаксис: довгі, часто складні за будовою речення

3)юрисдикційний – в судочинстві, судовому розгляді, юридичній документації, нотаріальні документи. Довгі розлогі речення

4)законодавчий – мова законів і нормативних документів, мова державної влади, конституції, постанов, кодексів, статутів. Указів. Містить лексику і фразеологію юрисдикційного підстилю. Багато спільного з а-к підстилем.

3.Характерні риси офіційно-ділового стилю

-Офіційність – строгість викладу, слова вживаються в прямому значенні, тропів нема.

-точність, однозначність – виключити усілякі різночитання

-ясність, доступність і достовірність – документ має містити тільки перевірені факти

-лаконічність і вичерпність викладу змісту – передати суть можна мовними кліше

-конкретність, послідовність, переконливість – певне розташування частин в тексті, документально підтверджувати факти

-чіткість, зрозумілість, повнота та об’єктивність викладу

-безособовість (крім особистих документів – доручень, заяв, пояснень) – більшість документів складається від імені установ.

-наявність канцеляризмів, мовних кліше, широке використання термінологій, активне використання іменників і дієслів

Укр.мова за проф.спрямуванням

Вимоги до усного і писемного ділового мовлення – Коваль