Підсумковий контроль знань

Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи та семестровий іспит. Метою підсумкового контролю знань є визначення дійсного рівня і змісту знань студентів з історії держави і права за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за результати поточного контролю знань (0–50) та за виконання письмової екзаменаційної роботи (30–60). При цьому загальна підсумкова оцінка з науки не може перевищувати 100 балів.

Екзаменаційний білет загалом складається з 6–ти завдань, відповідь на кожне з яких оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.

До складу кожного білета входять наступні види завдань:

Перший вид: 2 програмних питання;

Другий вид: блок із 15 тестових завдань.

Третій вид: 3 проблемних питання, об'єднаних єдиною умовою або історичною ситуацією, відповідь на які вимагає творчого опрацювання нормативних документів або текстів історичних першоджерел (4, 5, 6 завдання білета).

Кожен білет комплектується додатками до проблемних питань – витяги з текстів першоджерел, що мають аналізуватися.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ПИСЬМОВОМУ ІСПИТІ:

Відповідь на кожне з питань (окрім тестових) оцінюється в:

10 балів – якщо відповідь студента:

– містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

– демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв'язку між ними;

– знання назв і змісту передбачених програмою джерел;

– знання та вірне розуміння змісту державно-правових явищ, їх характерних рис та особливостей;

– вміння давати змістовний та логічний аналіз державно-правових явищ;

– знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов'язаної з поставленим питанням;

– здатність робити власні висновки в разі неоднозначності., спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.

8 балів – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, але відповідь містить наступні недоліки:

– недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

– відповідь містить посилання не на всі основні основні джерела, що передбачені навчальною програмою, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками.

6 балів Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

• зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

• відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні історико-правові джерела.

• відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

• відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

• у роботі багато грубих орфографічних помилок.

0 балів – Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є безсистемною чи алогічною.

Блок тестових завдань оцінюється наступним чином:

13–15 правильних відповідей	– 10 балів;
9–12 правильних відповідей	– 8 балів;
5–8 правильних відповідей	– 6 балів;
0–4 правильних відповідей	– 0 балів;

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі завдання, кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів)

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 50 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4–бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.

УМОВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАНИХ 100–БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ у 4-бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
А	90–100	5 (відмінно)
В	80–89	4 (добре)
С	70–79
D	66–69	3 (задовільно)
E	60–65
FХ	21–59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0–20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням науки