МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет ____________________________________

Кафедра _______________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково –

педагогічної роботи

____________________ А.М.Колот

“____”___________________2014р.

Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань з науки

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

для студентів 1 курсу

напряму підготовки «6401»,

спеціалізації «ПРАВОЗНАВСТВО»

Завідувач кафедри теорії та історії держави і права

______________ Шульженко Ф. П.

“_____”_______________20__р.

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

“_____”_______________20__р.

Київ кнеу 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ 7

ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ 8

МОДУЛЬ 1 8

МОДУЛЬ ІІ 11

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 15

1. Запланований перелік питань на семінарському занятті: 22

користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права зарубіжних країн; 33

застосовувати окреми елементи історичного методу (ретроспектива, інтроспектива, перспектива) у правовій науці та юридичній практиці; 33

Оцінювати найбільш відомі підходи до розв’язання питання генезису держави і права на прикладі аналізу політико-правових культур Стародавнього Світу; 33

давати системну характеристику держави і права Стародавніх Шумеру та Вавилону, Єгипту, Індії та Китаю: визначати до якого типу політико-правової традиції вони належать, яка правова форма держави та форма політичного правління була у відповідній країні; 33

на основі аналізу соціально-економічних чинників виявляти основні політико-правові характеристики азійських деспотій; 33

орієнтуватися у хронології становлення державного ладу і права у різних країнах Стародавнього Сходу 33

орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел; 33

встановлювати мету створення певного першоджерела джерела: 33

виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа, 33

цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження. 33

користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права; 35

проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, визначити їх структуру, функції 35

застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці; 35

орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел; 35

встановлювати мету створення певного першоджерела джерела: 35

виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа, 35

цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження. 35

користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права; 37

проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, визначити їх структуру, функції 37

застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці; 37

визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також появу нових підходів у реформуванні існуючої правової системи Франції, Німеччини, виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах; 37

орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел; 37

встановлювати мету створення певного першоджерела джерела: 37

виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа, 37

цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження. 37

користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права; 39

проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, визначити їх структуру, функції 39

застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці; 39

визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також появу нових підходів у реформуванні існуючої правової системи Великої Британії та США, виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах; 39

орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел; 39

встановлювати мету створення певного першоджерела джерела: 39

виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа, 40

цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження. 40

користуватися відповідним понятійним апаратом, 41

аналізувати історичні факти, події, процеси, 41

визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, 41

виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах. 41

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ 42

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА 43

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ. 50

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 52

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 55

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА 58

Список рекомендованої літератури 59

ВСТУП

Метою науки «Історія держави і права зарубіжних країн» є опанування і засвоєння студентами комплексу знань про державно-правові явища у світі від минулого до сьогодення в різних країнах світу.

Завданнями науки є опанування студентами основних етапів становлення та сутності державного ладу та права різних країн світу, що належать до певних правових систем, у різні історичні періоди; вивчення в ретроспективі закономірностей формування та функціонування держави і права у різних народів та у різний час; формування уявлень щодо прогресивного розвитку держави і права на основі набутих знань.

Предметом вивчення науки є особливості державного ладу та права різних країн світу, що належать до певних правових систем, від виникнення до сучасності.

«Історія держави і права зарубіжних країн» є базовою нормативною наукою у навчальному процесі підготовки фахівців за спеціальністю «Правознавство». Цим обумовлено її структурно-логічне місце у навчальному процесі – 2-ий семестр першого курсу для усіх форм навчання.

У результаті вивчення науки «Історія держави і права зарубіжних країн» студенти повинні знати предмет і метод історії держави і права як науки, на основі системного принципу розрізняти основні характеристики рабовласницької, феодальної держави і права, держави і права нового та новітнього часу на прикладі різних країн світу; вміти давати характеристику держави і права різних історичних типів, виявляти особливі ознаки таких типів держави і права, орієнтуватися у хронології становлення державного ладу і права у різних країнах світу, давати характеристику правовим системам минулого часу та сучасності, виявляти особливості історичного розвитку міждержавних відносин та міжнародного права тощо.