Анатомія нервової системи. Анатомія спинного та головного мозку.

АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ

СПИННИЙ МОЗОК (medulla spinalis)

Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений у хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових хребців.

Спинний мозок закінчується мозковим конусом , від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка.

На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює:

- шийне стовщення , яке найбільшого свого розміру досягає на рівні VI шийного хребця.

На рівні X – XII грудних хребців утворює:

- попереково-крижове стовщення , яке переходить у мозковий конус .

У товщі спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгору в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком (ventriculus terminalis).

Розрізняють такі частини спинного мозку:

- шийна частина; шийні сегменти [1-8] (pars cervicalis; segmenta cervicalia [1-8]), їх є 8;

- грудна частина; грудні сегменти [1-12] (pars thoracica; segmenta thoracica [1-12]), їх є 12;

- поперекова частина; поперекові сегменти [1-5] (pars lumbalis; segmenta lumbalia [1-5]), їх є 5;

- крижова частина; крижові сегменти [1-5] (pars sacralis; segmenta sacralia [1- 5]), їх є 5;

- куприкова частина; куприкові сегменти [1 – 3] (pars coccygea; segmenta coccygea [1-3]), їх є 1-3.

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) назива-ється сегментом .

Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів.

Починаючи з грудних сегменти розміщуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (прави-ло Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

- у шийному і верхньому грудному відділах сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;

- у середньому грудному відділі сегменти розміщені на два хребці вище;

- у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти) сегменти розміщені на три хребці вище.

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) – безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.

На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина .

На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна.По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна – права і ліва, та задньобічна борозна – права і ліва.

У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця , який має у своєму дистальному кінці стовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол . У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Із передньобічних борозен виходять рухові волокна переднього корінця .

Задній і передній корінці з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва.

Відповідно до кількості сегментів спинного мозку утворюються 31 – 33 пари спинномозкових нервів .

Спинномозковий нерв проходить через міжхребцевий отвір і розгалужується на такі гілки:

- передню гілку , яка є найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів , утворюючи нервові сплетення , за винятком передніх грудних нервів , які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви . Ця гілка має рухові та чутливі волокна;

- задню гілку , яка йде дозаду між поперечними відростками хребців та іннервує шкіру і глибокі м’язи спини , м’язи шиї та підпотиличні м’язи .

- оболонну гілку; поворотну гілку , яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал через міжхребцевий отвір та іннервує оболони спинного мозку ;

- білу сполучну гілку , що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна , які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла . Ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох поперекових спинномозкових нервів.

Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою речовиною (substantia alba).

Сіра речовина спинного мозку-це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з:

- переднього стовпа ;

- заднього стовпа ;

- проміжного (бічного) стовпа , цей стовп чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі спинного мозку;

- центральної драглистої речовини – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу, який вистелений епендимою.

На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні роги:

- передній ріг ;

- задній ріг ;

- бічний ріг .

У передніх стовпах розміщені рухові клітини, які формують рухові ядра.

Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які в складі спинномозкових нервів досягають поперечносмугастих м’язів шиї, тулуба та кінцівок.

Задні роги, які формують задній стовп, складаються зі вставних (асоціативних) клітин.

Вони сприймають імпульс від чутливих клітин спинномозкового вуза і передають його на інший нейрон спинного або головного мозку.

У бічних рогах грудо-поперекового відділу спинного мозку розміщені тіла нейронів симпатичної частини автономної (вегетативної) нервової системи.

У бічній речовині , на рівні сегментів Th1 – L3, латеральніше центрального каналу міститься присередньо-проміжне ядро , а на рівні крижової частини спинного мозку (сегменти S2 – S4) розміщені крижові парасимпатичні ядра.

Біла речовина спинного мозку -вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється на:

- передній канатик ;

- задній канатик ;

- бічний канатик .

У задніх канатиках проходять два висхідні шляхи:

- тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо;

- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює, в основному, такі низхідні шляхи:

- передній кірково-спинномозковий шлях чи передній пірамідний шлях;

- покрівельно-спинномозковий шлях ;

- сітчасто-спинномозкові волокна ;

- мосто-сітчасто-спинномозковий шлях ;

- оливо-спинномозкові волокна ;

- присінково-спинномозковий шлях .

У передньому канатику проходить також один висхідний шлях – передній спинномозково-таламічний шлях .

У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

- задній спинномозково-мозочковий шлях – шлях Флексіга;

- передній спинномозково-мозочковий шлях – шлях Говерса;

- бічний спинномозково-таламічний шлях .

АНАТОМІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ГОЛОВНИЙ МОЗОК (encephalon)

Головний мозок складається з :

- довгастого мозку; цибулини (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus);

- заднього мозку (metencephalon), до складу якого належать:

- міст (pons) і мозочок (cerebellum);

- середнього мозку (mesencephalon);

- проміжного мозку (diencephalon);

- кінцевого мозку (telencephalon).

Головний мозок розвивається із трьох зародкових пухирів нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирів:

- переднього мозкового пухиря або переднього мозку (prosencephalon);

- середнього мозкового пухиря або середнього мозку (mesencephalon);

- ромбоподібного (заднього) мозкового пухиря або заднього (ромбоподібного) мозку (rhombencephalon).

На стадії п’яти зародкових пухирів формуються:

1) із ромбоподібного мозкового пухиря два вторинні мозкові пухирі:

- довгастий мозок ;

- задній мозок , до складу якого входять- міст і мозочок .

2) середній мозковий пухир не поділяється на вторинні мозкові пухирі ;

3) із переднього мозкового пухиря формуються два вторинні мозкові пухирі:

- кінцевий мозок ( півкулі великого мозку , нюхового мозку, основних ядер , кори великого мозку, - мозолистого тіла, склепіння ).

- проміжний мозок ( таламічний мозок (thalamencephalon), гіпоталамус (hypothalamus),

епіталамус (epithalamus), метаталамус (metathalamus)).

ДОВГАСТИЙ МОЗОК; ЦИБУЛИНА

(myelencephalon; medulla oblongata; bulbus)

Він є продовженням спинного мозку і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною .

Як і спинний мозок , довгастий мозок на дорcальній поверхні має:

- задню серединну борозну ;

- дві задньобічні борозни .

На вентральній поверхні довгастого мозку проходять:

- передня серединна щілина ;

- дві передньо-бічні борозни .

Між передньою серединною щілиною і передньобічними борознами містяться піраміди довгастого мозку, які на межі зі спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід .

Між передньобічною та задньобічною борознами розміщені оливи .

Сіра речовина довгастого мозку представлена:

- нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами ;

- тонкими ядрами ;

- клиноподібними ядрами ;

- центром дихання і кровообігу;

- ядрами ІХ- ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку складається з:

- висхідних шляхів;

- низхідних шляхів (пірамідних шляхів);

- сітчастої формації (formatio reticularis).

МІСТ (pons), або міст Варолія

Він розміщений попереду довгастого мозку , утворений потовщенням мозкової речовини, яка за допомогою середніх мозочкових ніжок сполучає мозочок з мостом .

Міст має:

- вентральну поверхню , на якій проходить основна борозна ;

- дорсальну поверхню , яка утворює верхню частину ромбоподібної ямки.

Сіра речовина моста складається із:

- власних ядер мосту ;

- ядер V-VІІІ пар черепних нервів.

Біла речовина моста складається із нервових волокон, які йдуть у складі:

- присередньої петлі ;

- сітчастої формації ;

- пірамідних шляхів .

Мозочок (cerebellum)

Мозочок є окремою частиною головного мозку . Разом із мостом формує задній мозок . Зверху до мозочка прилягають потиличні частки великого мозку .

На нижній поверхні мозочка є широка заглибина – долинка мозочка , до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку. Mозочoк має півкулі мозочка , які розділені між собою поздовжньою щілиною . Півкулі мозочка з’єднуються за допомогою черв’яка мозочка.

Внутрішня будова мозочка

Біла речовина мозочка оточена корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева – дерево життя .

Мозочок ззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка , в якій розміщені листки мозочка , що відокремлені між собою щілинами мозочка.

Сіра речовина мозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тіла і складається з чотирьох пар таких ядер:

- зубчастого ядра;

- переднього міжпозиційного ядра;

- заднього міжпозиційного ядра; кулястого ядра;

- ядра вершини (шатра).

Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка .

Мозочок має три пари мозочкових ніжок , які з’єднують його з іншими відділами головного мозку:

- середні мозочкові ніжки , що з’єднують мозочок з мостом ;

- верхні (передні) мозочкові ніжки , що з’єднують мозочок з покривом середнього мозку ;

- нижні (задні) мозочкові ніжки , що з’єднують мозочок з довгастим мозком .

Мозочок забезпечує рівновагу тіла людини, підтримує тонус м’язів, а під час рухів ураховує сили гравітації та інерції і координує та регулює рухи людини.

У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтримці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним із вищих автономних (вегетативних) центрів.

Тобто мозочок становить центр рефлекторної координації м’язових скорочень, які служать для підтримування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м’язів при складних рухових актах, пов’язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м’яза окремо.

Четвертий шлуночок (ventriculus quartus) обмежований:

- вгорі і знизу верхнім мозковим парусом ;

- знизу нижнім мозковим парусом .

Дном четвертого шлуночка є ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea), яка займає дорсальну поверхню моста та довгастого мозку .

Середній мозок (mesencephalon)

До нього належать:

- покрівля середнього мозку ;

- ніжки мозку ;

- водопровід середнього мозку;

Покрівля середнього мозку

Поверхнева (дорсальна) частина покрівлі середнього мозку є нерівною, розміщена над водопроводом середнього мозку і представлена:

- пластинкою покрівлі; чотиригорбковою пластинкою , яка має чотири підвищення, що відокремлені одне від одного двома борозками, розділяючи покрівлю на:

- два верхні горбики ;

- два нижні горбики.

У людини верхні горбики , ручки верхніх горбиків та бічні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів зору, а нижні горбики, ручки нижніх горбиків та присередні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів слуху.

Від цих горбиків у бічному напрямку відходять потовщення у вигляді валика – ручки горбика , які є:

- ручкою верхнього горбика ;

- ручкою нижнього горбика .

Колінчасті тіла є складовою проміжного мозку .

Між правим і лівим верхніми горбиками у верхній (передній) частині поздовжньої борозни є ложе для шишкоподібної залози; епіфіза.

Ніжки мозку - це товсті мозкові тяжі, які відходять від мосту і прямують наперед до півкуль великого мозку.

Між ніжками мозку розміщена глибока міжніжкова ямка , на дні якої знаходиться задня пронизана речовина .

Із борозни окорухового нерва , яка є на присередній поверхні кожної ніжки, виходить окоруховий нерв.

На горизонтальному поперечному розрізі кожна ніжка розділена чорною речовиною (substantia nigra) .Чорна речовина , забарвлення якої спричинене пігментом меланіном, що міститься в її нервових клітинах.

Основні ядра середнього мозку:

- червоне ядро (nucleus ruber);

- рухове ядро окорухового нерва;

- додаткове ядро окорухового нерва ;

- рухове ядро блокового нерва .

Основа ніжки утворена провідними шляхами, які йдуть від кори великого мозку до мосту, довгастого мозку і спинного мозку (низхідні провідні шляхи).

Чорна речовина (substantia nigra), сітчаста речовина (formatio reticularis) і червоне ядро (nucleus ruber) функціонально належать до екстрапірамідної системи, яка підтримує тонус скелетних м’язів та керує несвідомими автоматичними рухами.

Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія

(aqueductus mesencephali; aqueductus cerebri; aqueductus Sylvii)

Це вузький канал, який вистелений епендимою, з’єднує ІІІ шлуночок з ІV шлуночком і оточений центральною сірою речовиною .

Він містить спинномозкову рідину і має отвір водопроводу середнього мозку , через який сполучається з IV шлуночком.