Принципи організації виробничого процесу
Основними принципами раціональної організації виробничого процесу є:
1 Принцип спеціалізації.
2 Принцип пропорційності.
3 Принцип паралельності.
4 Принцип прямоточності.
5 Принцип безперервності.
6 Принцип ритмічності.
7 Принцип автоматичності.
8 Принцип гнучкості.
9 Принцип гомеостатичності.
Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях.
Рівень внутрішньозаводської спеціалізації істотно залежить від конструктивної, технологічної та організаційної уніфікації. Уніфікація – це зведення продукції, методів її виробництва або їх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу. Уніфікація дозволяє зменшити номенклатуру деталей і вузлів, розумно обмежити різноманітність методів виробництва, типи і марки устаткування, маршрути виготовлення деталей тощо.
Принцип пропорційності вимагає, щоб в усіх частинах виробничого процесу, в усій взаємопов’язаній системі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно пов’язаних ланок виробництва пропорційна обсягу виконаних робіт. Це відповідає умові
де і – кількість технологічно взаємопов’язаних підрозділів;
Q – обсяг робіт;
q – продуктивність одного робочого місця;
N – кількість робочих місць.
Недотримання цього принципу призводить до виникнення “вузьких місць” або неповного завантаження окремих підрозділів.
Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво яких зайняло б багато часу. Паралельність досягається раціональним розчленуванням виробів на складові частини, суміщенням часу виконання різних операцій над ними, одночасним виготовленням різних виробів.
Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.
Принцип безперервності вимагає, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.
Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю. При додержанні принципу ритмічності у рівні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дозволяє найповніше використовувати виробничу потужність підприємства і його підрозділів.
Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.
Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов’язаних переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікацією. Гнучкість виробничого процесу дозволяє освоювати нову продукцію у короткий термін з меншими витратами.
Принцип гомеостатичності вимагає, щоб виробнича система біла здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфукціональним впливам. Це досягається створенням технічних і організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації. До стабілізаційних організаційних систем належать системи оперативного планування і регулювання, резервних запасів та ряд інших заходів.