2 Структура підприємства. Типи організаційних структур управління

Структура підприємства – це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.

Розрізняють поняття виробничої, загальної та організаційної структур управління.

Структура управління – це форма розподілу праці з прийняття та реалізації управлінського рішення.

Організаційні структури створюються на базі наступних принципів:

1. ієрархічності;

2. єдиноначалія та заснованої на цьому лінійної підпорядкованості;

3. виробничо-територіальної побудови органів управління у відповідності з виробничою спеціалізацією підприємства.

Найбільш розповсюдженими є лінійна, функціональна та лінійно-функціональні структури управління.

2.1 Лінійна структура управління

Найбільш простою формою зв’язку в управлінні виробництвом є лінійна структура.

Сутність лінійного управління полягає в тому, що на чолі кожного виробничого підрозділу стоїть керівник (орган), що здійснює всі функції управління. Кожен член колективу та організація в цілому безпосередньо підпорядковуються лише цьому керівнику (органу). В свою чергу останній підпорядкований вищому керівникові (органові). Підлеглі виконують розпорядження лише свого безпосереднього керівника. Вищий керівник не має права віддавати розпорядження робітникам, мінуючи їх безпосереднього керівника.

Директор

Начальник цеху

Майстер

Бригадир

Робітники

Рис. 2.1 Лінійна структура управління

Переваги лінійного управління:

• чіткість взаємовідносин;

• несуперечливість команд;

• оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень;

• надійний контроль;

• повна відповідальність керівника за результати роботи;

• забезпечення принципу єдиноначалія.

Недоліки лінійного управління:

• кожен керівник повинен мати різнобічні знання;

• відсутність спеціалістів з реалізації окремих функцій управління;

• невідповідність у повній мірі все зростаючих вимоги сучасного виробництва, основним тенденціям розвитку його технології, економіки и та організації.

2.2 Функціональна система управління

Ускладнення технології та організації виробництва, поглиблення спеціалізації та кооперування сприяли причиною переходу до більш складним структурам.

Функціональна структура управління (рис. 2.2) підвищує ефективність управління за рахунок участі в роботі кваліфікованих спеціалістів, що добре знають конкретні області виробництва і управління та підготовлюють кваліфіковані рішення. Управління диференціюється за функціями та здійснюється функціональними ланками, а управлінські рішення, що виробляються ними, надходять до виконавців за перехресними зв’язками.

За функціональної структури управління кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних підрозділів. Отже виконавці одночасно підпорядковані всім функціональним керівникам.

Переваги функціональної структури управління:

• підвищується компетентність рішень, що приймаються;

• розвантажуються лінійні керівники від необхідності глибоких знань з кожної функції;

• спрощується робота лінійних керівників.

Директор

Начальник цеху

Технолог

Електрик

Механік

Бригади

Рис. 2.2 Функціональна структура управління

Недоліки функціональної структури управління:

• порушується єдність розпорядництва (відсутній взаємозв’язок розпоряджень);

• порушується єдність відповідальності;

• неоднозначність підпорядкованості виконавців.