- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Методика кількісного визначення сульфацилу натрію
- •Література
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота на занятті
- •Література
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Кількісне визначення фенольного гідрофільного препарату прополісу
- •Динаміка розчинення таблеток і капсул про “Прополтин”
- •Література:
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №6
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Дані для визначення фармакокінетичних параметрів стрептоциду
- •Література:
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №7
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Допоміжні речовини що використовуються у виробництві супозиторій, їх класифікація.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Методика кількісного визначення сульфацилу натрію
- •Література:
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №8
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №9
- •Контрольні питання
- •Література
- •Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №10
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Література
Самостійна позааудиторна робота
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Фармацевтичні фактори. Класифікація фармацевтичних факторів.
Вплив фізико-хімічного стану лікарських речовин на фармакокінетичну активність мазей. Визначення показників якості мазей за ДФУ.
Методики статистичної обробки.
Контрольні питання
Поняття простої хімічної модифікації лікарських речовин і її вплив на біодоступність і стабільність лікарських препаратів.
Вплив кристалічної структури і поліморфізму лікарських засобів на терапевтичну активність лікарських препаратів?
Основні біофармацевтичні методи вивчення лікарських препаратів. Методи "in vitro" та "in vivo"
Методи "in vitro" ( прямої дифузії через мембрану, “агарових пластинок”)
Методика приготування “агарових пластинок”.
Визначення швидкості вивільнення діючих речовин з мазей методом дифузії в агар
Самостійна аудиторна робота
Завдання №1. Визначити швидкість вивільнення досліджуваної лікарської речовини з мазей.
Мазі, які містять саліцилову кислоту з різним ступенем дисперсності поміщають в лунки трьох чашок Петрі з агаром. Чашки нумерують і ставлять в термостат на 30 хвилин. Лікарська речовина, вивільняючись із мазі, дифундує в агаровий гель, утворюючи з реактивом забарвлену зону. Через кожні 10 хвилин лінійкою вимірюють діаметр забарвленої зони. У випадку необхідності (при утворенні еліпса) вимірюють більший і менший діаметри і визначають середнє значення діаметру забарвленої зони. Результати вимірювань заносять в таблицю:
Досліджувана мазь |
№ лунки |
Діаметр забарвленої зони, мм |
|
|||
10 хв |
20 хв |
30 хв |
40 хв |
|||
|
1. |
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
||
3. |
|
|
|
|
||
Сер. знач |
|
|
|
|
||
|
4. |
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
||
6. |
|
|
|
|
||
Сер. знач |
|
|
|
|
||
|
7. |
|
|
|
|
|
8. |
|
|
|
|
||
9. |
|
|
|
|
||
Сер. знач |
|
|
|
|
||
Завдання №2. Провести статистичну обробку отриманих результатів дослідження. Навести графічне зображення проведеного дослідження. Зробити висновок про фармацевтичну доступність виготовлених мазей.
Визначають середнє арифметичне (m) діаметрів забарвлених зон трьох паралельних дослідів:
(1)
і відхилення (а) даних кожного досліду.
Наприклад,
-
№ досліду
а
1
2
3
- 0,6
+ 0,4
+ 0,2
Числові значення відхилень (а) від середнього арифметичного із знаком „+” або „-” сумують, не звертаючи уваги на алгебраїчні знаки:
Наприклад:
Середню помилку середнього арифметичного розраховують за формулою:
(2)
де, k – величина, яка залежить від кількості паралельних дослідів для кожного зразка мазі (n=3) і становить 0,2904.
Користуючись формулою (2), вираховують середню помилку середнього арифметичного:
Отже,
діаметр зони досліджуваного зразка
мазі рівний
Аналогічно опрацьовують одержані результати з другим і третім зразком мазі.
Дані статистичної обробки занести у вищенаведену таблицю результатів досліджень.
На основі експериментальних даних складають графіки залежності діаметрів забарвлених зон від часу проведення дослідження. У висновку до заняття за побудованими графіками охарактеризувати вплив ступеню подрібнення саліцилової кислоти на її вивільнення із мазей.
