Методична вказівка для студентів до проведення практичних занять з дисципліни “Біофармація” №1

Тема: Вплив ступеня подрібнення лікарських речовин на швидкість їх вивільнення з лікарських форм.

Актуальність теми: Ступінь дисперсності лікарських речовин впливає на терапевтичну ефективність ліків, оскільки від розміру частинок в значній мірі залежить швидкість і повнота всмоктування лікарської речовини. Тому студентам потрібно навчитися проводити порівняльне визначення біологічної доступності лікарських речовин із мазей в залежності від ступеня дисперсності лікарських речовин.

Навчальні цілі:

Знати:

• фізико-хімічні властивості лікарських речовин, вміти знаходити їх в довідковій літературі;

• методи аналізу сульфаніламідних препаратів;

• способи приготування мазей з врахуванням фізико-хімічних властивостей.

Вміти:

• готувати суспензійні мазі різної концентрації;

• використовувати метод „агарових пластинок” для оцінки ступеню вивільнення лікарських речовин з мазей;

Самостійна позааудиторна робота

Вивчити теоретичний матеріал до теми:

• Фармацевтичні фактори. Класифікація фармацевтичних факторів.

• Вплив фізико-хімічного стану лікарських речовин на фармакокінетичну активність мазей.

• Проведення ситового аналізу сипучих речовин за ДФУ.

• Технологія гомогенних, гетерогенних та комбінованих мазей. Визначення показників якості мазей за ДФУ.

Контрольні питання

1. Біофармація як науковий напрямок і її значення при розробці вмісту і технології лікарських форм

2. Основні завдання біофармації на сучасному етапі і їх роль для практичної охорони здоров’я.

3. Фармацевтичні фактори їх класифікація.

4. Постійні фармацевтичні фактори, їх вплив на ефективність ЛЗ.

5. Змінні фармацевтичні фактори. Поняття про поліморфізм.

6. Фізичні властивості лікарських речовин які впливають на біологічну доступність мазей

7. Вплив агрегатного стану лікарських засобів на їх фармакотерапевтичну дію.

Самостійна аудиторна робота

Завдання №1. Приготувати 2% агаровий гель і “агарові пластини”.

Агаровий гель готується 2% концентрації в попередньо старованому скляному чи емальованому посуді, щільно закритому кришкою. Відважують розраховану кількість агару, заливають його водою очищеною на 30 хвилин для набухання. Набухлий агар нагрівають до кипіння, доводять водою до необхідної ваги, додають 5% реактиву (10% розчин хлориду заліза (III). Приготовлений агаровий гель розливають в чашки Петрі з горизонтальною поверхнею дна, які розкладають на столі. Агар розливають в чашки двома порціями по 10 і 15 мл. Після застигання першої порції на поверхні агару поміщають 3 пластмасові циліндри і заливають другий шар агару; залишають для застигання і утворення лунок в агарі.

Завдання №2. Виготовити по 3,0 г 10% мазей саліцилової кислоти з різним ступенем подрібнення діючої речовини.

Вивчення впливу ступеня подрібнення речовин на процес її вивільнення з лікарської форми проводять з використанням мазей, виготовлених на однакових основах з використанням різних фракцій лікарської речовини. Для приготування трьох мазей з різним ступенем подрібнення саліцилової кислоти як основу використовують вазелін. Частину вазеліну підправляють на водяній бані і змішують з певною фракцією саліцилової кислоти, яку вводять у мазь по суспензійному типу.

Для одержання фракцій різного ступеня дисперсності використовують різні технологічні прийоми. Для одержання мазі з найбільшим розміром частинок лікарську речовину вводять в основу без попереднього подрібнення. В мазь №2 саліцилову кислоту вводять, попередньо подрібнюючи в ступці товкачиком. Для одержання мазі з найменшими частинками лікарську речовину подрібнюють додатково в ступці з 96% етанолом протягом 10 хвилин, поступово додаючи основу.

Оформити і захистити протокол.