- •Змістовий модуль 1. Теоретико - методичні засади інвестиційного менеджменту
- •Тема 1 Сутність, метА та функції інвестиційного менеджменту
- •1.1. Сутність і класифікація інвестицій
- •1.2. Сутність та мета інвестиційного менеджменту, його принципи і місце у системі загального менеджменту підприємства
- •Тема 2 методичний інструментарій інвестиційного менеджменту
- •2.1 Майбутня вартість грошей
- •2.2 Теперішня вартість та ставки дисконту
- •2.3 Поняття ануїтету
- •Вартість грошей і час
- •Майбутня вартість і складний відсоток
- •Поточна вартість і ставка дисконту
- •3 Грошові потокив інвестуванні
- •3.1 Грошові потоки: поняття, термінологія та види
- •3.2 Роль амортизації в структурі грошового потоку
- •Тема 6 методичні основи і порядок розробки реальних інвестиційних проектів
- •2.1. Інвестиційний проект: сутність, види, етапи підготовки
- •2.2. Класифікація інвестиційних проектів
- •2.3. Процес розробки інвестиційного проекту
- •2.4. Управління інвестиційним проектом
- •Функції управління проектом
- •Розробка календарного плану реалізації інвестиційного проекту
- •Форма капітального бюджету реалізації інвестиційного проекту
- •2.5. Показники ефективності інвестиційного проекту
- •Середньозважена вартість капіталу (wacc)
- •Метод терміну окупності інвестицій. Переваги і недоліки
- •Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій
- •Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
- •Внутрішня норма рентабельності (прибутковості) (іrr). Переваги та недоліки
- •Порівняльна характеристика критеріїв npv та irr
- •Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Інвестиційні ризики і управління ними
- •Кількісне оцінювання рівня ризику
- •Задача.
- •2.7. Управління ризиком в інвестиційних проектах
- •Теперішня вартість для різних життєвих циклів
- •Аналіз чутливості проекту і можливих змін для варіанту а
- •Аналіз чутливості проекту і можливих змін для варіанту б
- •Вибір ключових факторів іп на основі аналізу чутливості
Кількісне оцінювання рівня ризику
Для кількісного оцінювання рівня ризику здійснюються варіантні розрахунки показника ефективності проекту і на основі їх відхилень від середнього значення визначається рівень невизначеності проекту.
Таким показником може бути середньоквадратичне відхилення (δ) або коефіцієнт варіації (v).
Кількість таких розрахунків позначимо n, а прогнозний показник ефективності для кожного розрахунку NPVi, де і – змінюється від 1 до n.
Формула середньоквадратичного відхилення
РІ – імовірність майбутніх умов, що відображені у варіанті і-того розрахунку
Задача.
Для 3-річного інвестиційного проекту прогнозується NPV 50 тис. грн. – песимістичний прогноз, 59 тис. грн. – най вірогідніший прогноз, 63 тис. грн. – оптимістичний. Визначити рівень ризику при прогнозуванні NPV проекту.
Рішення
тис.
грн.
тис.
грн.
Висновок: отже, рівень ризику щодо цього проекту можна подати у вигляді коефіцієнта варіації, що становить 9,5%. За цим показником можна порівнювати проекту і вибирати менш ризиковані з точки зору більшої визначеності прогнозів їх майбутньої прибутковості. Тобто, чим менший коефіцієнт варіації, тим ефективніший проект.
Аналіз чутливості. Мета аналізу чутливості полягає у визначенні впливу різних основних параметрів проекту на показники його ефективності. Як правило, для аналізу вибирають один показник ефективності, наприклад, чисту теперішню вартість або внутрішню норму рентабельності проекту.
Для проведення аналізу необхідно визначити основні параметри проекту, вплив зміни яких на ефективність проекту буде вивчатись. До таких параметрів можуть відноситись:
величина інвестиційних витрат;
обсяг продажу;
ціна реалізації продукту;
собівартість продукту (певні статті витрат);
час початку фази експлуатації проекту (наприклад термін пуску обладнання);
вартість капіталу.
Потім вибирається величина зміни визначених вище параметрів проекту (наприклад, 10%) і здійснюється розрахунок нової величини показника ефективності проекту при зміні параметру. Аналіз отриманих результатів дозволяє визначити, які з параметрів є найбільш критичним для успішної реалізації проекту – при зміні яких параметрів величина показника ефективності змінюється найбільше.
В результаті менеджери проекту будуть знати, на які фактори необхідно звертати найбільшу увагу під час здійснення проекту, щоб отримати заплановану ефективність проекту та знизити проектні ризики. Вони зможуть завчасно розробити заходи, які б могли мінімізувати негативну дію певних чинників.
До недоліків аналізу чутливості можні віднести: 1) неможливість визначити за його допомогою можливий діапазон зміни параметрів проекту та розподіл імовірності отримання цих значень, 2) спотвореність загальної картини через неврахування кореляції параметрів проекту між собою.
Аналіз сценаріїв. Аналіз сценаріїв розглядає одночасну зміну кількох ключових для проекту параметрів, тим самим створюючи альтернативний сценарій розвитку проекту. Як правило, розглядають кілька можливих сценаріїв:
базовий – сценарій, що оперує з базовими (вихідними) значеннями параметрів проекту;
оптимістичний сценарій – варіант зміни параметрів проекту в позитивному напрямі;
песимістичний сценарій – зміна параметрів проекту в негативному напрямі.
На основі величини параметрів проекту при здійсненні певного сценарію розраховується величина показників ефективності проекту, наприклад NPV. Таким чином, можна проаналізувати результати проекту за умов реалізації різних варіантів розвитку подій.
Якщо є оцінка імовірності реалізації того чи іншого сценарію, то можна визначити деяку середньозважену величину показника ефективності проекту (NPV). Якщо ця величина задовольняє інвестора, то йому доцільно вкладати свої кошти в проект.
Метод Монте-Карло. Метод імітаційного моделювання Монте-Карло створює додаткові можливості при аналізі ризиків шляхом створення випадкових сценаріїв реалізації проекту [3]. В цьому випадку використовується не кілька окремих значень параметрів проекту, а певний інтервал, в якому може знаходитись їх значення. Тоді і результат аналізу являє собою не кількома значеннями NPV, а імовірнісним розподілом можливих значень цього показника.
Практична реалізація такого аналізу можлива за допомогою спеціальних комп’ютерних програм. Комп’ютер самостійно обирає певне випадкове значення для різних параметрів проекту, вибираючи їх із заданого людиною розподілу ймовірностей різних значень цього параметру. Такий розподіл ймовірностей визначається на основі досвіду реалізації подібних проектів або на основі експертних оцінок. Крім того, при розрахунку результуючого показника ефективності враховується також кореляція між вхідними параметрами проекту.
Заключною стадією аналізу є обробка та інтерпретація отриманих результатів. Наприклад, за допомогою методу Монте-Карло отримано 5000 можливих значень NPV. Якщо з них 3500 мають негативне значення, то кількісна міра проектного ризику складає 3500/5000 = 0,7 або 70%.
