6. Аналіз ризиків інвестиційних проектів

Види інвестиційних ризиків класифікують за такими основними ознаками:

1. За формами інвестування:

1. Реальне інвестування. Цей ризик пов'язаний з невдалим вибором місця розташування об'єкта будівництва; перервами в постачанні будівельних матеріалів і устаткування; суттєвим зростанням цін на інвестиційні товари; вибором некваліфікованого або несумлінного підрядника й інших факторів, що знижують введення в експлуатацію об'єкта інвестування або знижують прибуток у процесі його експлуатації.

2. Фінансове інвестування. Цей ризик пов'язаний з непродуманим підбором фінансових інструментів для інвестування; фінансовими утрудненнями, банкрутством окремих емітентів; непередбаченими змінами умов інвестування, прямим обманом інвесторів і т.п.

1. За джерелами виникнення виділяють два основні види ризику:

   1. Систематичний (або ринковий). Цей вид ризику виникає для всіх учасників інвестиційної діяльності та форм інвестування. Він визначається зміною стадій економічного циклу розвитку країни або кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку; значними змінами податкового законодавства у сфері інвестування й іншими аналогічними факторами, на які інвестор не може вплинути при виборі об'єктів інвестування.

   2. Несистематичний (або специфічний). Цей вид ризику належить конкретному об'єкту інвестування або діяльності конкретного інвестора. Він може бути пов'язаний з некваліфікованим керівництвом компанією (фірмою) – об'єктом інвестування, посиленням конкуренції в окремому сегменті інвестиційного ринку; нераціональною структурою засобів, що інвестуються та інших аналогічних факторів, негативні наслідки яких значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління інвестиційним процесом.

3. В окремих джерелах також виділяють такі ризики як:

• ризик, пов'язаний з галуззю виробництва, – вкладення у виробництво товарів народного споживання в середньому менш ризиковані, ніж у виробництво, скажімо, устаткування;

• управлінський ризик, тобто ризик, пов'язаний з якістю управлінської команди на підприємстві;

• часовий ризик (чим більше термін вкладення грошей у підприємство, тим більше ризик);

• комерційний ризик (пов'язаний із показниками розвитку даного підприємства й строком його існування).

Остаточно інвестиційний проект оформлюється у вигляді бізнес-плану. У бізнес-плані, як правило, відбиваються всі зазначені вище питання. У той же час структура бізнес-плану не припускає повторення розділів даної глави.

Бізнес-план інвестиційного проекту, в першу чергу, повинен задовольняти вимогам того суб'єкта інвестиційної діяльності, від рішення якого залежить подальша доля проекту.

Завдання розробника інвестиційного проекту полягає у правильному прогнозуванні доходності вкладання коштів в проект. Таким чином, постає питання точності визначення майбутніх значень певних параметрів, які впливають на результативність проекту – обсягів продажу продукту, ціни на нього, величини затрат та ін. При цьому є якась імовірність того, що реальні значення цих параметрів будуть відрізнятися від їх значень, закладених в розрахунок ефективності проекту. В цьому полягає поняття ризику – можливість та імовірність відхилення реальних величин від їх запланованих значень.

Таке відхилення може мати як позитивні так і негативні наслідки. Для інвестора цікавим є визначення імовірності появи та величини саме негативних наслідків, тому що позитивні зміни просто покращать ситуацію.

Аналіз ризиків інвестиційного проекту повинен надати інвестору необхідні дані для прийняття рішення стосовно доцільності участі в проекті та передбачити певні заходи з метою захисту від можливих фінансових втрат.

Найбільш розповсюдженими методами аналізу ризиків є аналіз чутливості та аналіз можливих сценаріїв реалізації інвестиційного проекту.