2.5. Показники ефективності інвестиційного проекту

Загально прийнята практика оцінки ефективності інвестиційних проектів базується на концепції зміни вартості грошей у часі та будується на наступних принципах:

1. Оцінка ефективності використання інвестованого капіталу виконується шляхом співставлення грошового потоку, який утворюється в процесі реалізації інвестиційного проекту, та початкової інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення початкової інвестиції та додатково отримується доходність, що є прийнятною для учасників проекту.

2. Інвестований капітал та грошові потоки, які генерує проект, приводяться до теперішнього часу або іншій наперед встановленій даті (дисконтуються).

3. Для дисконтування використовується ставка дисконту, яка залежить від особливості конкретного проекту, від структури інвестицій і вартості окремих її складових.

Вартість грошей у часі та вибір ставки дисконтування. Зміст процесу приведення величини майбутніх грошових потоків до їх теперішньої вартості (дисконтування) базується на такому фундаментальному явищі, як зменшення вартості грошей з часом. Тобто одна гривня сьогодні є більш цінною, ніж одна гривня, яка буде отримана, скажімо через півроку. До цього призводить дія кількох причин [5, 6]:

• ризик неотримання коштів в майбутньому – завжди існує ненульова імовірність, що гроші, які повинні надійти через певний час, за якихось причин не будуть отримані;

• втрата ліквідності – замість активу зі стовідсотковою ліквідністю – грошей ми маємо гарантію певного типу (наприклад цінні папери або нерухомість), що кошти надійдуть в майбутньому, але ліквідність такої застави завжди нижча, ніж ліквідність грошей;

• інфляційні процеси, які знижують купівельну вартість грошей.

Згідно теорії практики, вартість сьогоднішніх грошей вища ніж завтрашня. Гроші у часі втрачають свою вартість. Основні причини:

• інфляція;

• ризик;

• схильність до ліквідності.

Інфляція пов’язана з загальним підвищенням цін в країні. Якщо зростають ціни, - падає вартість гривні, а враховуючи, що в майбутньому ціни будуть підвищуватись – вартість гривні буде знижуватись.

Іншими словами, купівельна спроможність гривні сьогодні вища ніж буде завтра, так як підвищення цін зменшує купівельну спроможність гривні.

Якщо інфляція становить 10% річних то купівельна спроможність щорічно падає на 10%, тобто сьогоднішня 1 гривня через рік дорівнюватиме 0,9 грн.

Ризик, невпевненість в майбутньому також зменшують вартість грошей. Через невпевненість в майбутньому ризики з часом зростають. Більшість людей хочуть уникнути ризику, тому цінують гроші, які є сьогодні ніж ті котрі можуть бути в майбутньому. Не існує впевненості в тому, що відсотки і основна сума боргу по цінним паперам з фіксованим доходом, буде сплачена як це обіцяла компанія, яка емітувала ці папери.

Схильність до ліквідності. Ліквідність важлива для компанії і залежить від спроможності реалізації активів компанії, щоб отримати гроші. Грошові кошти і цінні папери підвищують ліквідність фірми, так як швидко можуть бути продані. Інвестори схильні до ліквідності, тому віддають перевагу наявним грошам, а не вкладенню їх у бізнес. Якщо інвестори або кредитори вкладають свої гроші в реальний сектор, сподіваючись на майбутні доходи, то розраховують на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності.

Майбутня вартість і складний відсоток. Вкладаючи певну суму грошей, необхідно визначитися як зросте вартість грошей в майбутньому з урахуванням того, що норма прибутку визначена. Ці розрахунки і є визначенням майбутньої вартості інвестицій.

Формула визначення майбутньої вартості має вигляд:

FV = PV * (1+r)^n

де PV – початковий депозит;

r – річна ставка відсотка;

n – кількість років.

Задача.

Інвестор має 100 гривень. Ці гроші кладуться в банк під 10% річних. Через рік вкладник буде мати 100 грн. І додатково 10 грн. доходу. Таким чином майбутня вартість 100 грн. Через рік складе 110 грн.

Визначте вартість вкладу через 5 років, при ставці 20%, якщо сума вкладу становить 1000 грн.

Розв’язок

FV = 1000* ( 1+ 0,2)^5 = 2490

Знаходження теперішньої вартості грошей здійснюється за допомогою наступної формули:

P = CF / (1 + r)ⁿ;

де P – теперішня вартість грошового потоку CF, який буде отриманий через n років, r – ставка дисконтування.

З наведеної формули видно, що теперішня вартість майбутнього грошового потоку окрім інтервалу часу, через який він буде отриманий, залежить від величини ставки дисконту r. Тому від правильного вибору цієї величини суттєво залежить оцінка інвестором ефективності вкладення коштів в інвестиційний проект, який дає певні грошові потоки в майбутньому.

Поточна вартість і ставка дисконту

Поточна вартість – це грошова вартість майбутніх доходів з поправкою на ставку дисконту.

Дисконтна ставка – це відсоткова ставка, котра використовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість пов’язані з фактором часу.

Операція дисконтування дозволяє врахувати наявні втрати від втраченої можливості альтернативного вкладення капіталу на фінансових ринках.

Поточна вартість визначає, яка є вартість з позиції сьогоднішнього дня суми, яку ми повинні отримати в майбутньому.

Формула поточної вартості: PV = FV/(1+к)ˆn

Задача.

Інвестор хоче отримати 200$ через 2 роки, яку суму необхідно покласти на депозит, якщо депозитна відсоткова ставка 5%.

Розв’язок

PV = 200/ (1+0,05)^2 = 181,4$

Сума дисконту = 200- 181,4 = 18,60$

Для вибору відсоткових ставок використовуються такі принципи:

5. Із двох майбутніх доходів інвестиційного проекту більш високу ставку дисконту буде мати той, який буде отриманий пізніше;

6. Якщо загальні відсоткові ставки на ринку зростають то зростають і ставки дисконту;

7. Чим нижче рівень ризику, тим менша ставка дисконту;

8. Чим крупніше інвестиції, тим вище ставка дисконту.

Вкладання інвестицій в реальний сектор більш ризиковано, значить вище ставка дисконту.

В зарубіжній практиці виділяють 6 класів інвестицій, для яких можливе використання різних значень норми дисконту:

1) вкладання інвестицій з метою збереження позицій на ринку – ставка дисконту 6%;

2) оновлення основних виробничих фондів – 12%;

3) вкладення з метою економії поточних витрат – 15%;

4) вкладення з метою збільшення доходів – 20%;

5) ризикові і капітальні вкладення ( в наукові дослідження) – 25%.

Розрахунок ставки дисконтування кумулятивним методом. Відсоткова ставка розбивається на 4 складові:

• безризикова відсоткова ставка – береться середня депозитна ставка комерційних банків України по валютних рахунках 12-16%), приймаємо -14%;

• надбавка за додатковий ризик (3-7), приймаємо – 4%;

• надбавка за інвестиційний менеджмент (1-3%), приймаємо 2%;

• надбавка за низьку ліквідність (2-5%), приймаємо 3%.

Всього 23%.

Існує багато різних методів вибору та обґрунтування величини ставки дисконтування [6,7,8]. В загальному випадку можна виділити наступні підходи до того, що являє собою ставка дисконту:

• мінімальну доходність альтернативних варіантів використання капіталу (наприклад, ставка доходності надійних цінних паперів або ставка за депозитом в надійному банку);

• середньозважена вартість капіталу, який може бути використаний в даному інвестиційного проекту;

• очікуваний рівень доходності інвестованого капіталу з урахуванням всіх проектних ризиків.

Одним з можливих варіантів визначення ставки дисконтування інвестиційного проекту є такий, що базується на положенні про привабливість такого проекту, який забезпечить доходність. Вищу ніж доходність іншого вкладення коштів з аналогічним рівнем ризику. Тобто ставка дисконтування повинна віддзеркалювати норму доходності такого проекту. При цьому вважається, що ставка дисконтування складається з кількох складових:

• мінімально гарантованого рівня доходності;

• частини, пов’язаної з інфляцією;

• частини, яка враховує рівень ризику конкретного проекту.

При цьому виконується співвідношення:

1 + r = (1 + f)*(1 + i)*(1 + );

де r – ставка дисконтування;

f – мінімально гарантована ставка доходності;

і – величина інфляції;

 - коефіцієнт, що характеризує ризик інвестування в проект.

В якості мінімально гарантованої ставки доходності можна використовувати доходність державних цінних паперів. Величина  визначається на основі історичних даних про доходність цінних паперів компанії-ініціатора проекту в порівнянні з середньою доходністю інших компаній галузі. В Україні, де компанії не мають довгої та прозорої історії і відсутній розвинений фондовий ринок, коректне визначення величини  є складним завданням.

Виходячи з цього, нам здається більш доцільним визначення ставки дисконтування інвестиційного проекту як величини вартості капіталу, який використовується для фінансування проекту.

Виходячи з того, що вартість капіталу – це доходність, яку повинні забезпечити інвестиції, для того, щоб вони себе виправдали з точки зору інвестора, ставка дисконту, яка використовується в методах оцінки ефективності інвестиційних проектів – це вартість капіталу, який вкладається в проект. За використання капіталу, як і будь-якого іншого ресурсу, необхідно платити і відповідною ціною виступає вартість капіталу. При вкладенні коштів в проект інвестор очікує отримати певний рівень доходності, який не повинен бути меншим ставки дисконту. Інакше втрачається економічний зміст інвестування. Тобто вартість капіталу – це мінімальна норма прибутковості проекту, яка дорівнює ставці дисконту.

На величину вартості капіталу (ставки дисконтування) впливають наступні фактори [3,6,8]:

• рівень доходності інших інвестицій;

• рівень ризику інвестиції, що розглядається;

• структура джерел фінансування.

Зважаючи, що вартість капіталу – це альтернативна вартість, яку очікують отримати інвестори від інших можливостей вкладення коштів при аналогічному рівні ризику, ця величина залежить від поточного рівня процентних ставок на ринку цінних паперів. Якщо інвестор розглядає можливість вкладення коштів в більш ризикований актив, то він очікує отримати більш високу доходність. Тобто чим вищий ризик інвестування, тим більш високу доходність повинно забезпечити таке вкладення коштів.

Крім того, величина вартості капіталу і відповідно ставки дисконтування залежить від структури фінансування проекту. Відсоткові платежі за позиками входять до валових витрат підприємства і тому роблять позиковий капітал більш вигідним через зменшення податку на прибуток. Але в той же час, використання кредитів є більш ризикованим для компанії, бо проценти та погашення основної частини кредиту необхідно здійснювати незалежно від фінансових результатів діяльності компанії. Тому з метою зниження ризику компанія намагається вмовити інвестора погодитись вкладати кошти безпосередньо в капітал компанії (прямі інвестиції), обіцяючи при цьому більш високу віддачу на вкладений капітал. Таку ж більш високу віддачу на вкладений капітал вимагає і інвестор, тому що пряма інвестиція є більш ризикованою, ніж кредитування.