3.3.2. Концентрація пігментів

З літературних джерел відомо, що НПН може підвищувати концентрацію хлорофілів, пом’якшуючи цим шкідливий вплив УФ-випромінювання у листках проростків пшениці [Тян и Лей, 2007].

Було досліджено динаміку впливу 0,2 мМ нітропрусиду натрію на концентрацію пігментів у листках проростків кукурудзи за дії сольового стресу (таблиця 3.4).

Зокрема, вивчали ефект 0,2 мМ НПН та 100 мМ NaCl на концентрацію хлорофілів. На 24 год експозиції до 100 мM NaCl зростала концентрації загального хлорофілу на 25%, хлорофілу а – на 24% та хлорофілу b на 28% у порівнянні з контролем. Однак, експозиція проростків до 0,2 мМ НПН та 100 мM NaCl не призводила до таких змін. З цього можна зробити висновок, що 0,2 мМ НПН стабілізує рівень хлорофілів, який змінюється за дії сольового стресу.

Інкубація проростків з нітропрусидом або хлоридом натрію, та їх комбінація не впливала на концентрацію хлорофілів на 48 та 72 год. Це може означати, що до цього часу рослини мали можливість адаптуватись до наявності цих речовин у живильному середовищі.

Подібно до хлорофілів, концентрація каротиноїдів у листках була вищою на 28% у листках проростків кукурудзи, експонованих протягом 24 год до 100 мM NaCl (таблиця 3.4). Проте, на 48 та 72 год даного зростання не спостерігалось. Збільшння концентрації каротиноїдів, можливо, було пов’язане із їхньою захисною функцією стосовно фотосинтетичного апарату [Blokhina et al., 2003].

Рівень антоціанів зростав на 29% при обробці проростків 100 мM NaCl на 24 год експозиції (таблиця 3.4). На 48 та 72 год експозиції проростків кукурудзи до обох ефекторів, або їх комбінації не впливали на рівень антоціанів.

Таблиця 3.4

Концентрація хлорофілів, каротиноїдів та антоціанів (мкмоль/г св) у листках проростків кукурудзи під час експозиції з хлоридом натрію (100 мМ) та нітропрусидом натрію (0,2 мМ) протягом 24, 48 та 72 год.

	Хлорофіл a	Хлорофіл b	Хлорофіл (a+ b)	Каротиноїди	Антоціани
24 години
К	1,09±0,06	0,41±0,02	1,51±0,08	0,30±0,02	0,45±0,04
НПН	1,23±0,08	0,46±0,02*	1,69±0,10	0,35±0,03	0,53±0,03
NaCl	1,36±0,04*	0,53±0,01*#	1,89±0,05*	0,38±0,02*	0,58±0,02*
НПН+NaCl	1,19±0,12	0,45±0,04♣	1,64±0,15	0,34±0,04	0,51±0,05
48 годин
К	1,50±0,11	0,53±0,03	2,03±0,14	0,41±0,03	0,63±0,04
НПН	1,35±0,07	0,50±0,03	1,85±0,10	0,37±0,02	0,60±0,03
NaCl	1,44±0,10	0,51±0,03	1,95±0,13	0,40±0,03	0,61±0,04
НПН+NaCl	1,34±0,09	0,46±0,03	1,80±0,11	0,39±0,03	0,59±0,04
72 години
К	1,29±0,07	0,44±0,03	1,73±0,09	0,39±0,03	0,53±0,03
НПН	1,40±0,09	0,50±0,03	1,90±0,11	0,43±0,03	0,57±0,04
NaCl	1,41±0,06	0,50±0,02	1,91±0,08	0,42±0,02	0,58±0,03
НПН+NaCl	1,33±0,08	0,48±0,04	1,81±0,11	0,39±0,02	0,55±0,03

Примітка. *Вірогідно відмінне від відповідних значень контрольної (без інкубації з НПН та NaCl), ^# НПН та ^♣ NaCl груп з Р < 0,05 (М ± m, n = 7-9).

У підсумку, отримані дані, які свідчать про вплив обох використаних речовин або їх поєднання, показали, що обробка нітропрусидом натрію частково попереджувала зміни у вмісті пігментів, зокрема, хлорофілу a, каротиноїдів та антоціанів у листках рослин на 24 год за дії хлориду нарію. Однак, триваліша експозиція (48 та 72 год) не призводила до таких змін. Можливо, до цього часу рослини змогли адаптуватись до шкідливого впливу сольового стресу. Ймовірно, використання нітропрусиду натрію може бути сприятливим для рослин на першій важливій критичній стадії адаптації рослин до дії сольового стресу.