Суспільна організація виробництва має відповідати таким ви­могам:

• створювати широкі можливості для природно-історичного процесу економічного розвитку з оптимальним поєднанням ринкових і державних методів регулювання економіки, не до­пускаючи волюнтаристського втручання у виробництво;

• реалізувати останні досягнення науково-технічного прогресу і бути адекватною наявному рівню реального усуспільнення виробництва. Лише за цієї умови організація виробницт­ва сприятиме економічному розвитку та підвищенню його ефективності. У цілому структуру суспільного виробництва можна зобразити за допомогою такої схеми.

Отже, суспільне виробництво не лише забезпечує людей необхідними споживчими благами, але й є двигуном науково-технічного прогресу, розвитку людини.

3. Поняття і принципи соціальної економіки.

Принципи соціальної економіки - це науково обгрунтовані, перевірені на практиці положення про форми і методи економічної діяльності підприємств і установ системи соціального захисту населення. Для соціальної економіки характерні як загальні принципи функціонування соціальної сфери, так і специфічні.

Принцип гуманізму (один з основоположних) передбачає визнання людини найвищою цінністю, захист її достоїнств, громадянських прав, створення умов для всебічного прояву здібностей особистості. В сучасних умовах соціально-економічне благополуччя людини - головна мета соціальної роботи.

Принцип соціальної справедливості. Соціально-економічна справедливість виступає не у вигляді абсолютної уравнительности, а насамперед у вигляді справедливої ціни праці, справедливого доходу дрібного виробника, наближення мінімальної заробітної плати до середньої, блокування надмірностей в заробітках начальницького складу при "злиденний" персоналі на підприємствах державної форми власності, недопущення надмірних відомчих перекосів в оплаті осіб на державній службі, запровадження директивно підтримуваного співвідношення між бюджетною сферою та основним народним господарством.

Вона виступає в двох формах: справедливість обміну і справедливість розподілу.

Обидві ці форми можна асоціювати з ринковими механізмами розподілу, з одного боку, і державним механізмом регулювання - з іншого, тобто з двома плюсами "теорії багатства" - приватною і суспільною власністю.

Принцип суспільної доцільності. Контингент захищаються в суспільстві повинен бути суворо обмежений тими категоріями населення, які повністю або частково позбавлений здатності до праці і самозабезпечення. Порушення цього принципу веде до зниження трудової мотивації і зростання армії утриманців. Втіленням цього принципу в практиці соціальної роботи стала система адресної соціально-економічної допомоги.

Принцип економічної ефективності  відображає оптимальне співвідношення обсягу соціальних витрат та розміру відрахувань на їх фінансування. Відрахування на фінансування соціальної сфери повинні співвідноситися з усіма макроекономічними показниками: за валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, доходами населення та ін.

Перевищення оптимальної величини відрахувань на соціальні потреби, провокує зниження ефективності суспільного виробництва. Крім того, принцип економічної ефективності передбачає оптимальне співвідношення між соціальними виплатами і заробітною платою.

Принцип пріоритету державних почав соціального захисту населення. Саме держава виступає головним гарантом економічного забезпечення соціально достатнього рівня життя тим, хто не може зробити цього самостійно в силу об'єктивних причин.

Принцип економічної самостійності місцевих органів передбачає розмежування економічних повноважень суб'єктів федерального і місцевого рівнів. Соціальні допомоги та інші виплати повинні гарантуватися в мінімальних розмірах на федеральному рівні, а всі виплати понад того проводитися з місцевого бюджету та місцевих фондів соціального страхування, щоб населення і його адміністрація були зацікавлені в розвитку економіки та його самозабезпеченні.

Чимале значення мають і такі економічні принципи, як принцип трудової мотивації оплати праці, підвищення якості життя, зростання потреб та ін

На перерахованих вище принципах заснована соціальний захист населення як система, що пронизує всі рівні держави - від федерального до місцевого.

Ці принципи спрямовані на збереження пропорцій, оптимального співвідношення між сферами виробництва і споживання, бо не можна забувати, що соціальна робота обслуговує сферу споживання. Згідно цим принципам діє механізм соціального захисту населення, проявляючись у вигляді соціально-економічних методів соціальної підтримки.