- •Лекція № 1 : Загальні питання охорони праці План
- •1.1. Поняття праці та охорони праці
- •1.2. Несприятливі виробничі фактори
- •1.3. Професійні захворювання, травми та нещасні випадки на виробництві
- •1.4. Основи охорони праці як навчальна дисципліна
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 2 : Правові та організаційні основи охорони праці в Україні План
- •2.1. Основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.3. Кодекс законів про працю України
- •2.3.1. Окремі положення Кодексу законів про працю України
- •2.3.2. Охорона праці жінок
- •2.3.3. Охорона праці неповнолітніх
- •Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •2.4. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •2.5. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.7. Основні положення загальнообов'язкового державного соціального страхування в контексті охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 : Державне управління, нагляд і громадський контроль за охороною праці в Україні План
- •3.1. Органи державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Система управління охороною праці
- •3.3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці Державний нагляд за додержанням законів та інших нпаоп здійснюють:
- •3.4. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.6. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •3.7. Атестація робочих місць за умовами праці
- •3.7. Навчання, інструктажі та стажування з питань охорони праці
- •3.7.1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •3.7.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.7.3. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.8. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4 :Основи фізіології та гігієни праці План
- •4.1. Основи фізіології праці
- •4.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •4.3. Втома, стрес та роль трудового колективу у безпеці праці
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •4.5. Законодавство в галузі гігієни праці
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5 : Шкідливі речовини та радіаційна безпека План
- •5.1. Загальні поняття про шкідливі речовини
- •5.2. Пилове забруднення повітря робочої зони
- •5.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •5.4. Методи боротьби зі шкідливими речовинами на виробництві
- •5.5. Іонізуюче випромінювання
- •5.6. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •5.7. Норми радіаційної безпеки
- •5.8. Захист від іонізуючого випромінювання
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6 : Шум, інфразвук, ультразвук та вібрація План
- •6.1. Звук
- •6.3. Інфразвук
- •6.4. Ультразвук
- •6.5. Вібрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7 : Електробезпека та пожежна безпека План
- •7.1. Основні визначення електробезпеки
- •7.2. Дія електричного струму на організм людини
- •7.3. Види електричних травм
- •7.4. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •7.5. Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки
- •7.6. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •7.7. Теоретичні основи процесу горіння
- •7.8. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
- •7.9. Способи і засоби гасіння пожеж
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8 : Повітря робочої зони План
- •8.1. Влив параметрів мікроклімату на організм людини
- •8.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •8.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •8.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •8.5. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •8.5.1. Природна вентиляція
- •8.5.2. Штучна вентиляція
- •Робоча загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева робоча вентиляція
- •8.5.3. Основні вимоги до системи вентиляції
- •8.6. Кондиціонування повітря робочої зони
- •8.7. Системи опалення
- •Запитання для самоконтролю
- •9.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •9.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •9.3. Види виробничого освітлення
- •9.3.1. Природне освітлення
- •9.3.2. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •9.3.3. Світильники
- •9.3.4. Експлуатація освітлювальних установок
- •9.4. Класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
- •9.5. Дія електромагнітних полів на організм людини
- •9.6. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •9.7. Інфрачервоне випромінювання
- •9.8. Ультрафіолетове випромінювання
- •9.9. Лазерне випромінювання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з ооп Практичне заняття № 1 : Загальні питання охорони праці
- •Виробничі травми та їх класифікації.
- •Медичний висновок. Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом.
- •Нормативна дисципліна «Основи охорони праці».
- •Практичне заняття № 2 : Правові та організаційні основи охорони праці
- •Глава ііі «Трудовий договір» кЗпП.
- •Інструкції з охорони праці.
- •Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального стра-хування. Складові частини системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
- •Практичне заняття № 3 : Державне управління, нагляд і громадський контроль за охороною праці в Україні
- •Комісія з питань охорони праці підприємства.
- •Функціональні обов'язки уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці.
- •Практичне заняття № 4 : Основи фізіології та гігієни праці
- •Стрес та його прояви. Дистрес.
- •Роль керівника у створенні безпечних умов праці. Конфлікт.
- •Класи умов праці.
- •Практичне заняття № 5 : Шкідливі речовини та радіаційна безпека
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (зіз од).
- •Дози іонізуючого випромінювання. Потужність доз (рівень радіації).
- •Норми радіаційної безпеки.
- •Практичне заняття № 6 : Шум, інфразвук, ультразвук та вібрація
- •Організаційно-технічні засоби захисту від шуму та заходи лікувально-профілактичного характеру.
- •Несприятливий вплив ультразвуку на людину, методи боротьби.
- •Класифікації вібрації за місцем дії та часовими характеристиками.
- •Практичне заняття № 7 : Електробезпека та пожежна безпека
- •Запалювання. Займання горючої рідини. Горіння. Умови виникнення горіння. Горюче середовище.
- •Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Вогнегасні речовини та основні їх види (вода, водяна пара, водні розчини солей, хімічна піна, інертні та негорючі гази, вогнегасні порошки).
- •Практичне заняття № 8 : Повітря робочої зони
- •Припливна, витяжна та припливно-витяжна вентиляція. Загально-обмінна вентиляція. Аварійна вентиляція.
- •Робоча загальнообмінна штучна вентиляція.
- •Кондиціонування повітря робочої зони.
- •Практичне заняття № 9 : Освітлення виробничих приміщень. Електромагнітні поля та випромінювання оптичного і радіочастотного діапазону
- •Експлуатація освітлювальних установок.
- •Біологічні та функціональні несприятливі ефекти впливу емп на ор-ганізм людини. Ближня зона (індукції) та дальня зона (випромінювання).
- •Інфрачервоне випромінювання.
- •Список літератури
7.8. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) — це класи-фікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які там знаходяться (обертаються), з урахуванням особливостей технологічних процесів.
Відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86), приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій:
Категорія А (вибухонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з темпера-турою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворювати вибу-хонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розра-хунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа;
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил і волокна, легкозай-мисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини за темпе-ратурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа;
Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі рідини, тверді горючі та важкого-рючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б;
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням про-менистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речови-ни, які спалюються або утилізуються як паливо;
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Пожежонебезпечна зона — це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовують-ся або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони поділяються на чотири класи:
Пожежонебезпечна зона класу П-І — простір у приміщенні, в якому знахо-диться горюча рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61°С;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ — простір у приміщенні, в якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентра-ційною межею спалахування, більшою за 65 г/м3;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа — простір у приміщенні, в якому знахо-дяться тверді горючі речовини та матеріали;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ — простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини з температурою спалаху понад +61°С, пожежо-безпечний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.
Вибухонебезпечна зона — простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище або воно може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чинників у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.
Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконується вибір і розміщен-ня електроустановок, в залежності від частоти і тривалості присутнього вибухо-небезпечного середовища визначається технологами разом з електриками про-ектної або експлуатаційної організації. Клас вибухонебезпечних зон характер-них виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші повинні відоб-ражатися в нормах технологічного проектування або в галузевих переліках ви-робництв з вибухопожежонебезпеки. Газо- та пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні — вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 — простір, у якому вибухонебезпечне се-редовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 — простір, у якому вибухонебезпечне се-редовище може утворитися під час нормальної роботи (нормальна робота — си-туація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
Вибухонебезпечна зона класу 2 — простір, у якому вибухонебезпечне се-редовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не по-винні розглядатися під час проектування електроустановок. Частоту виникнен-ня і тривалість вибухонебезпечного газо-, пароповітряного середовища визна-чають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.
Вибухонебезпечна зона класу 20 — простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21 — простір, у якому під час нормальної ек-сплуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утво-рення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може вклю-чати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть ут-ворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22 — простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпе-чні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.
У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовува-ти вибухозахищене електротехнічне обладнання — електротехнічний виріб спеціального призначення, який виконано таким чином, що усунена або утруд-нена можливість запалення навколишнього вибухонебезпечного середовища під час експлуатації цього виробу.
