- •Лекція № 1 : Загальні питання охорони праці План
- •1.1. Поняття праці та охорони праці
- •1.2. Несприятливі виробничі фактори
- •1.3. Професійні захворювання, травми та нещасні випадки на виробництві
- •1.4. Основи охорони праці як навчальна дисципліна
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 2 : Правові та організаційні основи охорони праці в Україні План
- •2.1. Основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.3. Кодекс законів про працю України
- •2.3.1. Окремі положення Кодексу законів про працю України
- •2.3.2. Охорона праці жінок
- •2.3.3. Охорона праці неповнолітніх
- •Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •2.4. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •2.5. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.7. Основні положення загальнообов'язкового державного соціального страхування в контексті охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 : Державне управління, нагляд і громадський контроль за охороною праці в Україні План
- •3.1. Органи державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Система управління охороною праці
- •3.3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці Державний нагляд за додержанням законів та інших нпаоп здійснюють:
- •3.4. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.6. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •3.7. Атестація робочих місць за умовами праці
- •3.7. Навчання, інструктажі та стажування з питань охорони праці
- •3.7.1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •3.7.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.7.3. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.8. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4 :Основи фізіології та гігієни праці План
- •4.1. Основи фізіології праці
- •4.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •4.3. Втома, стрес та роль трудового колективу у безпеці праці
- •4.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •4.5. Законодавство в галузі гігієни праці
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5 : Шкідливі речовини та радіаційна безпека План
- •5.1. Загальні поняття про шкідливі речовини
- •5.2. Пилове забруднення повітря робочої зони
- •5.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •5.4. Методи боротьби зі шкідливими речовинами на виробництві
- •5.5. Іонізуюче випромінювання
- •5.6. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •5.7. Норми радіаційної безпеки
- •5.8. Захист від іонізуючого випромінювання
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6 : Шум, інфразвук, ультразвук та вібрація План
- •6.1. Звук
- •6.3. Інфразвук
- •6.4. Ультразвук
- •6.5. Вібрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7 : Електробезпека та пожежна безпека План
- •7.1. Основні визначення електробезпеки
- •7.2. Дія електричного струму на організм людини
- •7.3. Види електричних травм
- •7.4. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •7.5. Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки
- •7.6. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •7.7. Теоретичні основи процесу горіння
- •7.8. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
- •7.9. Способи і засоби гасіння пожеж
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8 : Повітря робочої зони План
- •8.1. Влив параметрів мікроклімату на організм людини
- •8.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •8.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •8.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •8.5. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •8.5.1. Природна вентиляція
- •8.5.2. Штучна вентиляція
- •Робоча загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева робоча вентиляція
- •8.5.3. Основні вимоги до системи вентиляції
- •8.6. Кондиціонування повітря робочої зони
- •8.7. Системи опалення
- •Запитання для самоконтролю
- •9.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •9.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •9.3. Види виробничого освітлення
- •9.3.1. Природне освітлення
- •9.3.2. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •9.3.3. Світильники
- •9.3.4. Експлуатація освітлювальних установок
- •9.4. Класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
- •9.5. Дія електромагнітних полів на організм людини
- •9.6. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •9.7. Інфрачервоне випромінювання
- •9.8. Ультрафіолетове випромінювання
- •9.9. Лазерне випромінювання
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з ооп Практичне заняття № 1 : Загальні питання охорони праці
- •Виробничі травми та їх класифікації.
- •Медичний висновок. Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом.
- •Нормативна дисципліна «Основи охорони праці».
- •Практичне заняття № 2 : Правові та організаційні основи охорони праці
- •Глава ііі «Трудовий договір» кЗпП.
- •Інструкції з охорони праці.
- •Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального стра-хування. Складові частини системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
- •Практичне заняття № 3 : Державне управління, нагляд і громадський контроль за охороною праці в Україні
- •Комісія з питань охорони праці підприємства.
- •Функціональні обов'язки уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці.
- •Практичне заняття № 4 : Основи фізіології та гігієни праці
- •Стрес та його прояви. Дистрес.
- •Роль керівника у створенні безпечних умов праці. Конфлікт.
- •Класи умов праці.
- •Практичне заняття № 5 : Шкідливі речовини та радіаційна безпека
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (зіз од).
- •Дози іонізуючого випромінювання. Потужність доз (рівень радіації).
- •Норми радіаційної безпеки.
- •Практичне заняття № 6 : Шум, інфразвук, ультразвук та вібрація
- •Організаційно-технічні засоби захисту від шуму та заходи лікувально-профілактичного характеру.
- •Несприятливий вплив ультразвуку на людину, методи боротьби.
- •Класифікації вібрації за місцем дії та часовими характеристиками.
- •Практичне заняття № 7 : Електробезпека та пожежна безпека
- •Запалювання. Займання горючої рідини. Горіння. Умови виникнення горіння. Горюче середовище.
- •Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Вогнегасні речовини та основні їх види (вода, водяна пара, водні розчини солей, хімічна піна, інертні та негорючі гази, вогнегасні порошки).
- •Практичне заняття № 8 : Повітря робочої зони
- •Припливна, витяжна та припливно-витяжна вентиляція. Загально-обмінна вентиляція. Аварійна вентиляція.
- •Робоча загальнообмінна штучна вентиляція.
- •Кондиціонування повітря робочої зони.
- •Практичне заняття № 9 : Освітлення виробничих приміщень. Електромагнітні поля та випромінювання оптичного і радіочастотного діапазону
- •Експлуатація освітлювальних установок.
- •Біологічні та функціональні несприятливі ефекти впливу емп на ор-ганізм людини. Ближня зона (індукції) та дальня зона (випромінювання).
- •Інфрачервоне випромінювання.
- •Список літератури
7.3. Види електричних травм
Електротравми відбуваються при: потраплянні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами, чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі; в результаті утворення електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо, або між ос-танніми і людиною, яка має контакт з землею; а також в результаті дії напруги кроку. Розрізняють три види електротравм: загальні, місцеві і змішані.
При загальних електротравмах (електричних ударах) вражається (або створюється загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво-важливих органів та систем. При електричних ударах вини-кає збудження живих тканин, судомне скорочення м’язів, параліч м’язів опор-но-рухового апарату, м’язів грудної клітки (дихальних), м’язів шлуночків сер-ця. У першому випадку судомне скорочення м’язів не дозволяє людині самості-йно уникнути дотикання з електроустановкою. При паралічі дихання припиня-ється газообмін і постачання організму киснем, внаслідок чого наступає задуха. При паралічі серця його функції або припиняються повністю, або деякий час продовжуються в режимі фібриляції (безладне скорочення серцевих м’язів). При цьому порушується кровообіг, що також спричиняє смерть. Для змінних струмів промислової частоти (50Гц) втрата свідомості, параліч дихання та суттєві порушення роботи серця можуть починатись вже при 50...100 мА. Для постійного струму ці значення становлять 200...300 мА. Проте, за статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить 0,8 мА.
Це пояснюється тим, що смертельний результат електроураження залежить не тільки від дії струму на серце або органи дихання, але і від впливу на нервову систему з її індивідуальними особливостями.
Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних електротравм є електричний шок — тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подраз-нення електричним струмом. При шоку виникають значні розлади нервової сис-теми і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитись або одужанням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.
При місцевих електротравмах виникає місцеве пошкодження організму. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто ураження шкіри, а іноді й інших м’яких тканин, а також зв’язок і кісток. Небезпека місцевих електротравм і складність їх лікування залежить від місця, характеру та ступеня пошкодження тканин, а також від реакції організму на це пошкодження. Як правило, вони ви-ліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частко-во. Характерними місцевими електротравмами є електричний опік, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.
Електричний опік виникає внаслідок термічного ефекту при проходженні електричного струму через тіло людини, а також при зовнішньому впливі на нього електричної дуги. Зовнішній вигляд електричних опіків може бути різним від почервоніння шкіри та утворення пухирів з рідиною до обвуглення біологічних тканин.
Електричні знаки (мітки) являють собою різко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини в місці контакту зі стру-мопровідними елементами. Як правило, вони мають круглу або овальну форму і розміри 1...10 мм із заглибленням у центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікроблискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла. Еле-ктричні знаки можуть виникати як в момент проходження струму через тіло лю-дини, так і через деякий час після контакту зі струмопровідними елементами елек-троустановки. Уражена ділянка шкіри твердне подібно мозолі. Зазвичай елект-ричні знаки безболісні а їх лікування закінчуються благополучно.
Електрометалізація шкіри — проникання в шкіру дрібних частинок металу внаслідок його розбризкування і випаровування під дією струму (наприклад, під час горіння електричної дуги). Пошкоджена ділянка шкіри стає жорсткою і шорсткою, колір її визначається кольором з’єднань металу, що проникає в шкіру. Потерпілий відчуває на ураженій ділянці біль від опіків під дією теплоти занесеного в шкіру металу, а також напруження шкіри від присутності в ній стороннього тіла.
Механічні пошкодження виникають внаслідок різких мимовільних ско-рочень м’язів під дією струму, що проходить через тіло людини. Механічні пошкодження відбуваються в установках з робочою напругою до 1000 В у ви-падку тривалого перебування людини під напругою. При цьому можуть мати місце розриви сухожилля, шкіри, кровоносних судин та нервової тканини, в практиці бувають випадки вивихів суглобів і навіть переломи кісток.
Електроофтальмія — запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає внаслідок дії потужного потоку ультрафіолетового випромінювання електрич-ної дуги. Електроофтальмія виявляється через 2...6 годин після опромінення (залежно від його інтенсивності) і проявляється у формі почервоніння та запален-ня шкіри та слизових оболонок повік, сльозоточинні, гнійних виділеннях із очей, спазм повік і часткового осліплення. Потерпілий відчуває сильний голов-ний біль і різкий біль в очах, який посилюється на світлі, у потерпілого виникає світлобоязнь. В тяжких випадках запалюється рогова оболонка ока і порушу-ється її прозорість, розширюються судини рогової та слизистої оболонок, звужується зіниця. Хвороба триває, як правило, від 3 до 5 днів.
