4.5. Законодавство в галузі гігієни праці

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII (в редакції від 06.12.2012) та Закон Ук-раїни «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII (в редакції від 01.01.2013).

Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці є: Накази МОЗ України "Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" від 27.12.2001 № 528, "Про затвердження По-рядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці" від 13.12.2004 № 614 (в редакції від 30.05.2011), "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" від 21.05.2007 № 246 (в редакції від 23.03.2012), "Про затвердження Переліку важких робіт і ро-біт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється засто-сування праці неповнолітніх" від 31.03.1994 № 46 тощо; Державні санітарні правила і норми стосовно окремих чинників виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв та ін. нормативні документи.

Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров’я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 "Обов’язки підприємств, установ та організацій" ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміч-ного благополуччя населення». Ця стаття передбачає: розробку та здійс-нення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; забезпечення в необхідних випадках лабораторного контролю за виконанням вимог санітарних норм щодо безпеки використання (зберігання, транспорту-вання тощо) шкідливих для здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внас-лідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової про-дукції; надання на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби безоплатно зразків використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітар-но-епідеміологічної експертизи; виконання розпоряджень і вказівок посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними держав-ного санітарно-епідеміологічного нагляду; усунення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навча-ння, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекцій-них захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому поряд-ку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'я-зкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встанов-люється МОЗ України; негайне інформування органів державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загро-зу здоров'ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю; відшкоду-вання у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

В системі заходів із забезпечення безпеки праці важливе місце займають заходи щодо запобіжного і поточного санітарних наглядів. На етапі запо-біжного санітарного нагляду можна досягти значного покращення умов і безпеки праці шляхом заборони виробництва і використання на підприємствах усіх форм власності високотоксичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічної та ергономічної точок зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування, засо-бів захисту. Поточний санітарний нагляд полягає у контролі за дотриманням чинних санітарних правил та норм при експлуатації різних об’єктів, у тому числі і промислових підприємств. Державний санітарний нагляд (запобіж-ний і поточний) здійснюють установи та заклади Державної санітарно-епіде-міологічної служби системи МОЗ України.

Міністерством надзвичайних ситуацій України було прийнято Наказ "Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охо-рони праці працівників" від 25.01.2012 № 67, що регламентує і конкретизує ви-моги до роботодавця щодо забезпечення безпечних умов праці та захисту пра-цівників під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Зокрема, у цьому нор-мативно-правовому акті встановлюються вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і ви-робничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в устано-ві, організації, безпечного використання працівниками засобів праці, забезпе-чення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств.