- •7.06010101 І 8.06010101 «Промислове і цивільне будівництво»
- •Частина 1. AutoCad
- •1.1.1 Головні елементи інтерфейсу:
- •1.1.2. Панелі інструментів
- •1.1.3. Пульт керування
- •1.1.4. Командний рядок і динамічне введення
- •1.1.5. Рядок стану
- •1.1.6. Контекстні меню
- •1.1.7. Робота з файлами
- •1.2.1. Створення нового креслення
- •1.2.2. Створення і настроювання шарів креслення
- •1.2.3. Панель інструментів Object Snap (Об'єктна прив'язка)
- •1.2.4. Керування екранним відображенням
- •1.3.2. Пряма
- •1.3.3. Промінь
- •1.3.5. Багатокутник
- •1.3.6. Прямокутник
- •1.3.7. Дуга
- •1.3.8. Коло
- •1.3.9. Сплайн
- •1.4.1. Використання для виділення командного рядка
- •1.4.2. Швидкий вибір об'єктів
- •1.4.3. Редагування примітива Line (Відрізок).
- •1.4.4. Видалення об'єктів
- •1.4.5. Скасування й повернення дій
- •1.4.6. Властивості об'єктів
- •1.4.7. Копіювання об'єктів
- •1.4.8. Побудова дзеркального відображення
- •1.4.9. Масиви
- •1.4.10. Переміщення об'єктів
- •1.4.11. Поворот об'єктів
- •1.4.12. Масштабування об'єктів
- •1.4.13. Розтягування об'єктів
- •1.4.15. Подовження об'єктів
- •1.4.16. Розрив об'єкта
- •1.5.1. Робота з текстом. Команди введення
- •1.5.2. Редагування і форматування тексту
- •1.5.3. Штрихування
- •1.6.1. Нанесення розмірів
- •1.6.2. Допуски
- •1.6.3. Мультивиноски
- •1.6.4. Редагування розмірів
- •1.6.5. Розмірні стилі
- •Частина 2. ArchiCad.
- •2.1.1. Початок роботи
- •2.1.2. Проектування стін. Методи переміщення і копіювання
- •2.1.3. Робота із сіткою. Стіни. Дерев'яні стіни
- •2.2.1. Редагування елементів. Вікна
- •2.2.2. Перекриття. Керування видами в 3d вікні
- •2.2.3. Тиражування. Додаткові методи редагування
- •2.3.1. Вибір елементів за групами. Рухлива рамка
- •2.3.2. Поверхи, сходи
- •2.3.3. Розміри
- •2.4.1. Колони, балки
- •2.4.2 Розрізи, фасади
- •2.4.3 Дахи
- •2.5.2. Об'єкти. Навігація в перспективній проекції.
- •2.5.3. Виведення проекту на друк
- •Частина 3. Ms Excel
- •3.1.1. Запуск Microsoft Excel
- •3.1.2. Основні поняття електронних таблиць
- •3.1.3. Виділення елементів таблиці
- •3.1.4. Основні правила заповнення таблиць
- •3.1.5. Введення тексту
- •3.1.6. Введення чисел
- •3.1.7 Введення формул
- •3.1.8. Редагування таблиць
- •3.1.9. Операції з рядками, стовпцями, блоками
- •3.2.1. Переміщення
- •3.2.2. Заповнення
- •3.2.3. Функція автозаповнення
- •3.2.4. Додавання рядків та стовпчиків
- •3.2.5. Вилучення та очищення
- •3.2.6. Завершення роботи
- •3.2.7. Створення текстових документів
- •3.3.1 Робота з формулами, масивами та функціями в табличному процесорі Excel
- •3.4.1 Робота з діаграмами в середовищі Excel
- •Статья I. Модифікація області діаграми
- •3.5.1 Знаходження коренів налінійного рівняння
- •3.6.1 Робота з базами даних в табличному процесорі Excel
- •Частина 4. Ms Word
3.3.1 Робота з формулами, масивами та функціями в табличному процесорі Excel
Короткі теоретичні вiдoмocmi
Формули використовуються в листах для виконання обчислень над введеними даними. За допомогою формул ви можете виконати операції суми, віднімання, множення, ділення.
Формула складаеться з одної чи декількох адрес комірок або величин, а також знаку математичної дії. Кожна формула починається зi знаку piвнocтi. Для створення формул використовують математичні оператори, що мають відповідний приоритет:
Зведення в ступінь та вирази в круглих дужках.
Множення та ділення
Додавання та віднімання.
На рис. 16.2 представлено виконання простої формули. При активізації комірки формулу можна побачити в рядку формул. (Рис. 16.2)
Рис. 16.2
Комірці можна дати ім'я і використовувати це ім'я в формулі.
Щоб ввести формулу з клавіатури, треба виконати алгоритм:
Виділити комірку, в яку треба занести результат обчислень.
Набрати знак рівності.
Набрати формулу. Вона з'явиться в рядку формул.
Натиснути Еnter або галочку в рядку формул.
Щоб ввести формулу, посилаючись на комірку, треба виконати алгоритм:
Виділити комірку, в яку треба занести результат обчислень;
Набрати знак рівності;
Навести курсор миші на комірку, адресу якої ви повинні занести в формулу.
Адреса комірки з'явиться в рядку формул;
Набрати символ оператора математичної дії;
Аналогічні дії виконати для всіх членів формули;
Натиснути Еnter або галочку в рядку формул.
На рис. 16.2 представлено приклад використання формул з посиланням на адреси комірок.
Результат
суми, середнього арифметичного, мінімальну
та максимальну величину комірок і
кількість комірок в діапазоні можна
побачити, якщо ви виділите потрібний
діапазон та подивитесь в рядок стану.
(Рис. 16.3).
Рис. 16.3
Для відображення формул на робочому листі треба виконати команди Сервис-Параметры-Вид-Формули.
Для редагування формул використовується алгоритм:
Виділити комірку, де знаходиться формула для правки;
Навести курсор та натиснути кнопку миші в рядку формул або натиснути клавішу F2;
Для швидкої правки - натиснути на кнопку миші при виділеній комірці два рази;
Зробити виправлення;
Натиснути Еnter або галочку в рядку формул. Копіювання формул можна виконати за допомогою кнопок Копировать, Вставить. Крім того можна виконати такі алгоритми: Для однієї комірки:
Натиснути комірку з формулою, що потрібно скопіювати.
Натиснути клавішу Сtrl і утримуючи її, перемістити границю комірки до комірки в яку ви хочете скопіювати формулу.
Відпустити кнопку миші.
Для швидкого копіювання формули в діапазон копірок, треба спочатку виділити діапазон комірок, а потім набрати формулу в першій комірці діапазона і натиснути Сtrl +Еnter.
При введенні формул використовуються абсолютні та відносні адреси комірок.
Відносна адреса - це адреса що змінюється при копіюванні формули. Приклад використання відносної адреси представлен на рис. 16.4
Абсолютна адреса - це адреса, що не змінюється при копіюванні формули. Приклад використання абсолютної адреси представлен на рис. 16.5 Щоб адреса була в формулі абсолютною треба натиснути клавішу F4, або просто ввести знак долару.
Для зручності в табличному процесорі Ехcel можна змінити команди перерахувань обчислень. Для цього використовують команди Сервис-Параметры-Вычисления (Рис.16.6).
Масив - це послідовність даних, розташованих у рядку або у стовпчику. Для обробки масивів використовують формули для масивів. Результатом їх роботи є також масив. Наприклад, додаючи масиви 0,5; 2,5; -3,5; та 1,5;-1,5, одержуємо масив 2; 1,5 1,5
Перший елемент останнього масиву одержуємо як результат додавання перших двох елементів першого та другого масивів (0,5 та 1,5). Аналогічно одержуємо останні елементи третього масиву. Масивам можна задавати ім'я і і використовувати в подальшому при звертанні до масиву його ім'я.
Рис. 16.4
Рис. 16.5 – Абсолютна адреса
Рис. 16.6
Формула для масивів дозволяє виконати множину обчислень, записавши лише одну формулу. Наприклад, у стовпчику А ( з 10 по 15 комірку - дані, що потрібно поділити на відповідний зміст комірок стовпчика В. Тоді в стовпчику С можна розмістити результат частки одного масиву на другий. Алгоритм запису формул для масивів.
Щоб записати формулу для масивів, потрібно:
Виділити комірки, де потрібно розмістити результат
Ввести знак "="
Виділити комірки, де знаходиться перший масив
Ввести знак операції
Виділити комірки, де знаходяться дані другого масиву.
Натиснути клавіші Shift+Ctrl+Enter
При цьому важливо, щоб масиви у формулі для масивів мали однакову розмірність, тобто однакове число стовпчиків і рядків. Внесення змін у формули для масивів виконується так само. Як редагування формул для однієї комірки. Потрібно натиснути кнопку миші на одній із комірок, що містять формулу для масивів та зробити відповідні зміни. При редагуванні формули для масивів фігурні дужки зникають. Вони вказують на те, що маємо справу з формулою для масивів, тому після внесення поправок до формули в одній з комірок потрібно знову натиснути Shift+Ctrl+Enter. Тоді при редагуванні однієї з формул для масивів останні змінюються автоматично.
Рис. 16.7
Зразок рішення задачі за допомогою формул для масивів.
По даним ціни товару та його кількості визначити суму, на яку придбано товар. (Рис. 16.8). Виконати задачу різними засобами.
Порядок виконання задачі:
Заповнюємо комірки А1:А9; В1:В11; С1:С11 даними в потрібному форматі.
Виділяємо діапазон комірок, де буде записаний результат.
Вводимо знак рівності.
Виділяємо комірки масиву А.
Вводимо знак множення.
Виділяємо комірки масиву В.
Натискаємо клавіші Shift+Ctrl+Enter
Виконуємо копію даних в окрему таблицю та виконуємо дії з формулами за допомогою маркеру змісту комірки. Для цього активізуємо верхню комірку в діапазоні та вводимо формулу для однієї комірки. Наводимо курсор на правий нижній кут комірки і після появи маркеру змісту комірки протягуємо по всьому діапазону.
Виконуємо функцію автосуми.
Рис. 16.8
Лабораторна робота № 3.4 Робота з діаграмами
