- •7.06010101 І 8.06010101 «Промислове і цивільне будівництво»
- •Частина 1. AutoCad
- •1.1.1 Головні елементи інтерфейсу:
- •1.1.2. Панелі інструментів
- •1.1.3. Пульт керування
- •1.1.4. Командний рядок і динамічне введення
- •1.1.5. Рядок стану
- •1.1.6. Контекстні меню
- •1.1.7. Робота з файлами
- •1.2.1. Створення нового креслення
- •1.2.2. Створення і настроювання шарів креслення
- •1.2.3. Панель інструментів Object Snap (Об'єктна прив'язка)
- •1.2.4. Керування екранним відображенням
- •1.3.2. Пряма
- •1.3.3. Промінь
- •1.3.5. Багатокутник
- •1.3.6. Прямокутник
- •1.3.7. Дуга
- •1.3.8. Коло
- •1.3.9. Сплайн
- •1.4.1. Використання для виділення командного рядка
- •1.4.2. Швидкий вибір об'єктів
- •1.4.3. Редагування примітива Line (Відрізок).
- •1.4.4. Видалення об'єктів
- •1.4.5. Скасування й повернення дій
- •1.4.6. Властивості об'єктів
- •1.4.7. Копіювання об'єктів
- •1.4.8. Побудова дзеркального відображення
- •1.4.9. Масиви
- •1.4.10. Переміщення об'єктів
- •1.4.11. Поворот об'єктів
- •1.4.12. Масштабування об'єктів
- •1.4.13. Розтягування об'єктів
- •1.4.15. Подовження об'єктів
- •1.4.16. Розрив об'єкта
- •1.5.1. Робота з текстом. Команди введення
- •1.5.2. Редагування і форматування тексту
- •1.5.3. Штрихування
- •1.6.1. Нанесення розмірів
- •1.6.2. Допуски
- •1.6.3. Мультивиноски
- •1.6.4. Редагування розмірів
- •1.6.5. Розмірні стилі
- •Частина 2. ArchiCad.
- •2.1.1. Початок роботи
- •2.1.2. Проектування стін. Методи переміщення і копіювання
- •2.1.3. Робота із сіткою. Стіни. Дерев'яні стіни
- •2.2.1. Редагування елементів. Вікна
- •2.2.2. Перекриття. Керування видами в 3d вікні
- •2.2.3. Тиражування. Додаткові методи редагування
- •2.3.1. Вибір елементів за групами. Рухлива рамка
- •2.3.2. Поверхи, сходи
- •2.3.3. Розміри
- •2.4.1. Колони, балки
- •2.4.2 Розрізи, фасади
- •2.4.3 Дахи
- •2.5.2. Об'єкти. Навігація в перспективній проекції.
- •2.5.3. Виведення проекту на друк
- •Частина 3. Ms Excel
- •3.1.1. Запуск Microsoft Excel
- •3.1.2. Основні поняття електронних таблиць
- •3.1.3. Виділення елементів таблиці
- •3.1.4. Основні правила заповнення таблиць
- •3.1.5. Введення тексту
- •3.1.6. Введення чисел
- •3.1.7 Введення формул
- •3.1.8. Редагування таблиць
- •3.1.9. Операції з рядками, стовпцями, блоками
- •3.2.1. Переміщення
- •3.2.2. Заповнення
- •3.2.3. Функція автозаповнення
- •3.2.4. Додавання рядків та стовпчиків
- •3.2.5. Вилучення та очищення
- •3.2.6. Завершення роботи
- •3.2.7. Створення текстових документів
- •3.3.1 Робота з формулами, масивами та функціями в табличному процесорі Excel
- •3.4.1 Робота з діаграмами в середовищі Excel
- •Статья I. Модифікація області діаграми
- •3.5.1 Знаходження коренів налінійного рівняння
- •3.6.1 Робота з базами даних в табличному процесорі Excel
- •Частина 4. Ms Word
2.4.1. Колони, балки
1. Як звичайно, на початку створимо новий проект і настроїмо
горизонтальний і вертикальний крок сітки 1 м.
2.
На панелі інструментів виберемо
інструмент Column
Tool (Колона)
.
На панелі Info
Box вибираємо
геометричний метод (Geometry
methods)
квадратну колону
.
3. До установки першої колони зробіть подвійного щиглика на
інструменті Column Tool (Колона) або натисніть кнопку Tool Settings Dialog на панелі Info Box. Відкриється вікно Column Settings (параметри колони).
Зверніть увагу: У правій частині вікна - настроювання основних
геометричних параметрів колони і її прив'язок до сітки й поверхів. Верхнє
праве поле - висота колони, нижче поля піднесення колони над поточним
поверхом (поки першим), ще нижче - над нульовою оцінкою проекту. Нижче - кнопки вибору геометрії колони, ще нижче - поля для завдання ширини й
товщини колони, а також товщини захисного шару (штукатурки) навколо
колони. Ще нижче - група з 9 кнопок, що показує, як виконується позиціювання колони щодо сітки , наприклад можливий варіант із установкою центра колони на вузлі сітки.
4. Встановлюємо ширину й товщину колони по 300 мм, товщину захисного шару 100 мм. Висоту колони - 2700 мм. Установлюємо першу
колону по центру сітки. (Це буде центр всієї вашою конструкції колон)
Рис. 10.6 – Дев’ять колон
5. Далі, змінюючи прив'язку колон до сітки, установіть ще 8 колон, таким чином, щоб вийшло, як на рис. 10.6. Підказка - для кожної з колон
застосована різна прив'язка.
6. Далі ми будемо проектувати балки. Для цього використовується
інструмент Beam
Tool (Балка)
.
Подвійний щиглик на даній кнопці
відкриває вікно настроювання параметрів балок Beam Settings (параметри
балки).
Рис. 10.7 – Проектування балки
7. У верхнім полі задається висота балки (зараз задамо 500 мм), у двох полях нижче - піднесення балки над поточним поверхом (спочатку задамо 3200), ще нижче - над нульовою оцінкою проекту (автоматично перерахується).
8. В полях унизу задається ширина балки й положення лінії прив'язки до сітки. Зараз задамо 500 мм й -150 мм.
9. Установимо балку так, як показано на рис. 10.7. Перегляньте рисунок в 3D вікні - якщо все зроблено правильно, балка повинна лягти на 3
колони.
10. Далі, міняючи прив'язку до сітки балок, розташуйте ще 2 балки паралельно до побудованої, так, щоб вони теж лежали на
колонах. У підсумку повинно в 3D виді вийти, як показано на рис. 10.8.
Рис. 10.8 – Колони з 3 балками. Рис. 10.9 – Рівень пріоритету
11. Тепер додайте ще одну балку поперек існуючих (не по центру), змінивши для неї висоту над рівнем нуля проекту, наприклад до 3400 мм.
12. Подивиться на результат, в 3D вікні. На перетинанні балок буде утворений кут під 45°. Тобто приблизно так, як показано на рис. 10.9. У
центрі - немає вирізу. Це відбувається тому, що балки мають рівний пріоритет, і програма не може вважати одну більш пріоритетну за іншу, і віднімає з нижньої балки.
Рис. 11.1 – Балки з рівним пріоритетом
13. Щоб це змінити, виділіть останню спроектовану балку, викличте правою кнопкою контекстне меню й виберіть Beam Settings (параметри балки). У вікні, що з'явилося, переключіться в закладку Model attributes і зменшити 3D Intersection Priority так, як показано на рис. 11.1.
14. Знову перегляньте 3D вікно. Ви побачите що у верхній балці з'явився виріз (тому що її пріоритет нижче).
Зверніть увагу: балка № 4 трохи вища за рівнем ніж три інші балки. Це тому, що в п. 11 ми зробили це навмисне з метою прослідкувати як балки
будуть перетинатись. Щоб ваш проект був більш схожий на реальний,
необхідно змінити рівень балок на однаковий. Для нашого прикладу він
дорівнює 3200 мм.
15. Спробуйте спроектувати ще 2 балки паралельно останній (і
перпендикулярно першим трьом спроектованим). Для всіх поставте різний
пріоритет і вивчить їхнє стикування (балки повинні перетинатися!).
Зверніть увагу: зміною пріоритету балки вирішується питання про те,
що повинно із чого відніматися при перетинанні балки й колони. При
пріоритеті балки 8 і вище вона відніме частину колони, при 7 і нижче - колона
відніме частину балки, яка з нею перетинається.
