9. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин.

Визначення параметрів джерел викидів, найменування забруднюючих речовин, їхніх кількісних та якісних характеристик, потужностей викиду (масового потоку) проводиться на основі прямих вимірювань та розрахункових методів. Величина викиду на основі безпосередніх вимірювань визначається за номінальним навантаженням технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, якщо ці етапи істотно відрізняються величинами викиду і їх можна чітко визначити. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, який визначено під час обстеження технологічного процесу. При можливості отримання від технологів обстежуваного підприємства проектних даних та екологічних показниів із відповідних розділів техрегламентів, ці показники аналізуються, порівнюються із фактичними вимірами і за визначену величину приймається показник, який найбільше відображає викиди від діючого технологічного обладнання за нормальних умов його експлуатації.

Одержані на підставі прямих інструментальних вимірів концентрації речовин-забруднювачів (мг/м³) використовують при визначенні максимально- разових викидів (г/с).

Величини валових викидів (т/рік) визначають розрахунковими методами згідно з методиками, узгодженими з органами Мінекоресурсів України, або як часовий викид перемножений на кількість годин роботи джерела (обладнання) на рік.

В ході виконання інвентаризації інструментальні виміри параметрів ПГПС і концентрацій речовин-забруднювачів проводилися, як за технологічним обладнанням, так і безпосередньо на вказаних ДЗА. Максимально-разові концентрації речовин-забруднювачів, в умовах змінної амплітуди вмісту їх в промвикидах, визначалися, на момент проведення відборів проб, реальним станом технологічних процесів, які, наскільки це було можливо, наближалися в ході вимірів до характерних виробничих умов, згідно з вимогами технологічних регламентів. Одержані на підставі прямих інструментальних вимірів концентрації речовин-забруднювачів (мг/м^З), використовувались при визначенні максимально- разових викидів (г/с) . Аварійні викиди в атмосферу відсутні.

В окремих випадках, за відсутності об'єктивної можливості проведення інструментальних вимірів, відсутності атестованих методик визначення концентрацій забруднюючих речовин, або в разі коли концентрації забруднюючих речовин виходять за інтервали конкретних методик, викиди речовин- забруднювачів визначаються на підставі розрахункових, балансових методів.

Балансове визначення викидів забруднюючих речовин проводилося, а величини потенційних (валових) викидів визначалися розрахунковими методами згідно з методиками, затвердженими Мінекоресурсів України, по перспективним витратам сировини і матеріалів в перерахунку на потенційну потужність, із використанням усереднених показників викидів і питомих викидів паливокористуючого обладнання.

Балансове визначення викидів забруднюючих речовин проводилося, а величини потенційних (валових) викидів визначалися, розрахунковими методами згідно з методиками, затвердженими Мінекоресурсів України по витратам (сировини і матеріалів наданих "Замовником", із використанням усереднених показників викидів і питомих викидів.

При виконанні розрахунків кількості забруднюючих речовин, що виділяються в ході ведення техпроцесів були використані наступні формули:

- при визначенні кількості шкідливих речовин по питомим показникам

О = П х В х 10-6, тонн/рік, де

В – кількість матеріалів, що використані за рік, кг/рік;

П – питомий показник в г на кг витрачених матеріалів;

- при визначенні кількості забруднюючих речовин(кг/год.) по усередненим показникам викидів

П=УхС/1000,де V – об'єм забрудненого газу, м^З/год.;

С – концентрація пилу у потоці забрудненого газу, мг/м^З.

Режими роботи устаткування і баланси часу роботи техобладнання приймалися за даними, що були отримані від виробничих підрозділів підприємства, де проводилися роботи з інвентаризації.

Щодо відповідності отриманих на ДВ масових концентрацій встановленим значення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел у атмосферне повітря, то середні двадцятихвилинні значення масових концентрацій, які були визначені в ході прямих інструментальних вимірів не повинні перевищувати значень встановлених масових концентрацій, які досягаються без розбавлення повітря і (ґрунтуються на величинах об'ємів газів приведених до нормальних фізичних умов( Т=273°К і Р=101,3 кПа). Для газоподібних продуктів згоряння, окрім нормальних фізичних умов, і граничнодопустимі концентрації викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря, приводяться за формулою Ев = (21- Ов) / (21- Ом ) * Ем, ще й до нормативного вмісту кисню (Оз) при нормальному спалюванні: Ов = 3% – для рідкого і газоподібного палива; Ов = 6% – для твердого палива; Ов = 15% для газотурбін і дизельних двигунів. Зокрема, відповідно до масові концентрації суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом в газах, що викидаються, не повинні перевищувати встановленого значення нормативного граничнодопустимого викиду 150 мг/м^З – при величині масової витрати менше, або рівному 500 г/год і 50мг/м³ – при величині масової витрати більше 500 г/год.

Стисло відносно вентиляційних установок та систем, які діють на виробничих площах і джерел їх викидів (ДВ), що підлягали інвентаризації, можна відзначити наступне. Устя переважної кількості стаціонарних організованих ДВ підприємства (основних вкладників в забруднення приземного шару атмосфери) виведені із зони аеродинамічної тіні будівель та споруд.

Всі установки підприємства, які мають організовані ДВ викидів, можна поділити на: технологічні(ТВ) і вентиляційні (ВУ). Технологічні викиди фіксуються на димових трубах паливокористуючого обладнання. Через ДВ вентиляційних установок в атмосферу надходять речовини-забруднювачі, що утворюються, як побічний продукт при веденні конкретного техпроцесу. Вентиляційні установки, що обслуговують технологічне обладнання, яке є джерелами утворення забруднюючих речовин, – знаходяться у задовільному експлуатаційному стані і працюють у межах своїх аеродинамічних характеристик. Паливокористуюче обладнання, яке являється джерелами технологічних викидів – експлуатується у відповідності до вимог енергозбереження. –