6. Аналіз технологічного процесу виробництва цукру-рафінаду

У бурячному цукрі-піску міститься певна кількість нецукрів (речовин,

що фарбують, зольних елементів та ін.), що надають йому жовтуватий колір, присмак та запах.

Основною метою цукрорафінадного виробництва є отримання кристалічного продукту високої якост з вмістом чистої сахарози не менше 99,9%.

Цукор-рафінад виробляється у вигляді рафінованого цукру-піску та шматкового цукру-рафінаду (пресований колотий, швидкорозчинний, в тому числі дорожній в малому упакуванні). Пресований цукор-рафінад випускають у вигляді окремих шматочків, литий колотий – у вигляді шматочків довільної форми розміром 40-70 мм.

За органолептичними показниками цукор-рафінад повинен відповідати наступним вимогам:

• мати білий колір (без плям та сторонніх домішок), дозволяється злегка блакитний відтінок;

• смак – солодкий, без стороннього присмаку та запаху;

• розчин повинен бути прозорим.

Цукор-рафінад отримують лише в перших двох або трьох циклів, наступні цикли необхідні для знецукрення відтіків та повернення отриманого жовтого цукру на адсорбційне очищення та кристалізацію в рафінадних циклах, тобто в цукрорафінадному виробництві використовують багаторазову кристалізацію, при чому, кожній кристалізації передує механічне та адсорбційне очищення сиропів.

При цьому спостерігається циклічний повтор технологічних операцій, в результаті яких сахароза цукру-піску перетворюється в цукор-рафінад, а нецукри, що утримують деяку частину сахарози (0,6-0,9% до маси цукру-піску), концентрується в рафінадній патоці.

Основний процес рафінування – відділення сахарози від нецукрів шляхом багаторазової кристалізації.

Рис. 1. 4 Технологічна схема виробництва цукру-рафінаду

При виробництві цукру-рафінаду розрізняють дві групи продуктів: рафінадну (2-3 щаблі) тапродуктову (3-4 щаблі).

7. Розрахунок господарсько-побутових стоків

У відповідності з балансовою схемою водокористування та водовідведення сумарна середньодобова витрата госппобутстоків у виробничий період складає19,07 % до маси буряків або 1144, 2 м³/добу забрудненістю БПК20 = 184,5 мг/л.

В невиробничий період, коли каналізаційні промстоки відсутні, в госппобутову каналізацію поступають стоки ТЕЦ, від миття полів та апаратури, та частковон жомокисла вода, сумарний середньодобовий об’єм стоків складає 19,7 % або 1182 м³/добу з БПК20 – 461 мг/л.

Госпстоки проммайданчиків та селища по колекторах поступають в каналізаційну насосну станцію та перекачуються на очисні споруди, що складаються:

• решітки – роздріблювачі;

• пісковловлювачі;

• двохярусні відстійники;

• аероокислювачі радіального типу.

В якості збірника - частина напору на початку очисних споруд передбачена приймальна камера розмірами 1,5 х 1,0 м висотою 1,3 м. З приймальної камери самопливом стоки поступають на решітки – роздріблювачі, де стоки роздріблюються тверді домішки, що з водою поступають на пісковловлювачі. Для затримання піску з побутових стоків передбачені пісколовки горизонтальні з коловоротом. Кількість затриманого піску складає 0,02 л на 1 людину/добу, вологість 60%, об’ємна маса1,5 т/м³.

Кількість робітників у виробничий період на зміні 800 чол.

Кількість жителів в селищі 2000 чол., всього 2800 чол.

У виробничий сезон: 2800 х 0,02 = 0,056 м³; 0,056 х 1,5 = = 0,084 т/добу;

В невиробничий сезон: 2200 х 0,02 х 1,5 = 0,066 т/добу;

0,084 х 100 = 8,4 т/сезон;

0,066 х 265 = 17,49 т/рік.

Всього: 8,4 + 17,49т = 25,89 т/рік.

W= 60%= 25,89- (25,89х0,6)=10,36 т/рік (пісок очисних споруд).

Двох’ярусні відстійники служать для осадження нерозчинних речовин осаду. Випавший осад сповзає в мулову камеру, з якої під гідростатичним напором видаляється в муловий колодязь. Біологічна очистка госппобутстоків з доведен.

БПК20 до 15 мг/г здійснюється в аерокислювачах радіального типу з’єднаних звторинними відстійниками очистка стічних вод в аерокислювачах здійснюється за рахунок життєдіяльності активного мулу, аерації суміші стічної води та мулу, що становить 11,4 години.

Кількість надлишкового мулу прийнято 100 % від добового притоку при вологості 98,9 %. Кількість надлишкового мулу при БПК20 = 15 мг/л очищеної води складає 120 г/м³ по СВ 120 х 1182 = 0,142 т в невиробничий сезон;

при вологості 98,9 % добовий об’єм мулу: 0,142 х 100 = 12,8 м³/добу у виробничий період. 100 – 98,9

Приріст активного мулу в аерокислювачах:

Р = 0,8 х 6 + 0.3 х 461 = 143,1 мг/л.

Кількість надлишкового мулу:

Q= 840х(6-0)х 10 = 1,82 т/рік.

Мулові майданчики

Кількість осаду по СВ прийнято 65 г/добу на 1 люд.

2200х65 = 0,143 т/добу у невиробничий сезон;

2800х65= 0,182 т/добу у виробничий період;

0,182 х 100 = 18,2 т за сезон;

0,143 х 265 = 37,89 т;

18,2 + 37,89т = 56,09 т + 1,82 = 57,91 т/рік.

Решітки (тв. відходи) при щільності 25 мм

2800 х 3

Vрік = 1000 = 8,4 м3/рік ;

при щільності 0,75 тн/м3 8,4 х 0,75 = 6,3 тн/рік