Реакція нейтралізації (рн)

Р Н ґрунтується на пригніченні цитопатогенного ефекту в культурі клітин після додавання специфічної сироватки (антитіл). РН інфекційної і цитопатичної дії вірусів здійснюється на чутливих до вірусу живих системах та культурах клітин.

З матеріалу, який містить вірус, готують серійні розведення і обробляють специфічною сироваткою, після чого цією сумішшю інфікують культуру тканини, курячі ембріони чи лабораторних тварин. Контролем є чутлива система, яка інфікована вірусом та не оброблена сироваткою. Позитивною вважають РН при відсутності ЦПД в культурі клітин, змін в курячих ембріонах, захворювання чи загибелі тварин. Оскільки більшість середовищ, які вірусолог використовує для культивування еукаріотичних клітин, містять індикатор, оцінити реакцію нейтралізації можна також по зміні (чи її відсутності) кольору середовища –кольорова РН.

Реакція гальмування гемадсорбції (РГГадс) застосовується з метою ідентифікації гемадсорбуючих вірусів і визначення титру антитіл в сироватках крові хворого. Для постановки цієї реакції використовують матеріал від хворої людини, специфічні імунні сироватки та культуру клітин. На першому етапі цієї реакції матеріал від хворого змішують зі специфічними імунними сироватками і таку суміш наносять на культуру клітин.

Інтерпретація результатів проводиться наступним чином:

Позитивна реакція − відсутність адсорбції еритроцитів на культурі клітин. Такий результат утворюється у випадку коли вірус з матеріалу від хворого нейтралізується антитілом специфічної імунної сироватки. При нанесенні такої суміші на культуру клітин вірус вже не здатний проникнути у клітину, не залишає на її поверхні специфічні антигени і на поверхні клітин не адсорбуються курячі еритроцити.

При негативній реакції внаслідок того, що на першому етапі не відбулося нейтралізації вірусу антитілом імунної сироватки, вірус проникає в клітину і при нанесенні курячих еритроцитів відбувається гемадсорбція.

Реакція гальмування гемаглютинації (ргга) базується на блокуванні гемаглютиніна вірусу антитілами специфічної імунної сироватки.

На першому етапі реакції вірусвмісний матеріал від хворої людини змішують зі специфічними сироватками, потім додають курячі еритроцити.

При позитивному результаті реакції, тобто коли вірус нейтралізується антитілом специфічної сироватки, не відбувається гемаглютинації і курячі еритроцити осідають на дно комірки пластикової планшетки у вигляді "ґудзика".

При негативній реакції – нейтралізація вірусу антитілами специфічної сироватки не відбувається, тому у комірці спостерігається ефект гемаглютинації – аглютинат у вигляді "парасольки".

Імуноферментний аналіз (ІФА) став одним з провідних методів у експрес-діагностиці

в ірусних інфекцій. Частіше за все застосовується його твердофазний сендвіч-варіант. Діагностичні набори для ІФА містять пластикові планшети з 96 комірками, на дні цих комірок фіксовані специфічні антитіла. При додаванні в комірку досліджуваного матеріалу з відповідним вірусом останній зв'язується з антитілом. На другому етапі у відмиті комірки додають моноклональні чи монорецепторні антитіла з прикріпленими до них молекулами ферменту (пероксидази або лужної фосфатази). Після додавання індикатора і відповідного субстрату, відбувається зміна (від жовтого до коричневого) кольору рідини внаслідок зміни рН (ферментації субстрату). Забарвлення, що з'являється, аналізують за допомогою спектрофотометру.

Реакція імунофлюоресценції (РІФ) в прямому і непрямому варіантах також досить широко застосовується для ідентифікації вірусів і ще частіше для експресс-діагностики вірусних захворювань.

Прямий метод РІФ, як експрес-метод для діагностики вірусних інфекцій, ґрунтується на тому, що віруси з матеріалу від хворого оброблені імунними сироватками з антитілами, які мічені флуорохромом, здатні світитися в УФ-променях люмінісцентного мікроскопу.

Непрямий метод РІФ ґрунтується на виявленні комплексу антиген (вірус)-антитіло за допомогою антиглобулінової сироватки, міченої флуорохромом.

Додаток 3