Резервний метод

Визначення митної вартості за резервним методом здебільшого здійснюється спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об'єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо.

Визначення митної вартості товарів при імпорті

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування наступних методів (ст. 57 МКУ):

• за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються(1);

• за ціною угоди щодо ідентичних товарів 2

• за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів 3

• на основі віднімання вартості 4

• на основі додавання вартості 5

• резервного.6

Наступні методи визначення митної вартості застосовуються таким чином:

1. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до методу 2 і 3.

2. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до методу 2 і 3 за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до методу 4, або обчислена відповідно до методу 5 вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання (метод 4) та додавання вартості (метод 5) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом (метод 6) .

За ціною угоди. Митна вартість імпортованого товару може визначатися за ціною угоди, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону з додаванням до неї таких витрат:

• витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

• витрати на страхування товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). [6].

Виходячи з норм СОТ, під час контролю митної вартості, визначеної за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1) митний орган повинен упевнитись:

1. Що виконуються усі умови застосування методу 1.

2. У точності задекларованої митної вартості, тобто врахування всіх належних додавань до неї.

3. У достовірності задекларованої митної вартості, тобто у відсутності фальсифікації документів та перекручення відомостей про митну вартість.

4. В разі відсутності зауважень, митний орган повинен прийняти ціну угоді в якості бази для визначення митної вартості. При цьому наявність інших цін в базі митного органу значення не має ^[5].

За ціною угоди щодо ідентичних товарів. За ціною угоди щодо ідентичних товарів митна вартість визначається у разі неможливості використання першого методу. Ідентичність товарів перевіряється за фізичними характеристиками, їхньою якістю та репутацією на ринку, країною походження та виробником. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути причиною відмови вважати товар ідентичним.

За ціною угоди щодо подібних товарів. Метод визначення митної вартості, де за основу розрахунку береться ціна угоди щодо подібних товарів, вважає подібними товари, які мають схожі характеристики та створені зі схожих компонентів, внаслідок чого вони виконують однакові функції. Крім того, ці товари мають вважатися комерційно взаємозамінними. Ідентифікуючи їх, слід враховувати якість, наявність товарного знаку, репутацію на ринку, країну походження та товаровиробника 

На основі віднімання вартості. Визначення митної вартості товарів за оцінкою на основі віднімання вартості застосовується, якщо оцінювані ідентичні чи подібні товари продаватимуться у країні в незміненому стані.

Основою розрахунку вважається ціна одиниці товару, за якою зазначені ідентичні, чи подібні товари продаються найбільшою партією на території країни імпорту в термін, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів. На основі додавання вартості. Метод визначення митної вартості, що базується на додаванні вартості передбачає, що за основу береться ціна, розрахована шляхом додавання вартості матеріалів та витрат підприємства-виробника на виробництво цього товару, загальних затрат на транспортування, розвантаження, завантаження, страхування з країни-експортера до перетину митного кордону країни-імпортера, а також прибутку, який звичайно отримує експортер у разі імпорту таких товарів.

Резервний метод. Якщо визначити митну вартість товару переліченими методами не можна, застосовується резервний а також довільно встановлені чи достовірно не підтверджені ціни. [7].