Практичне заняття № 8

Тема Правове регулювання охорони та використання земель

Мета: ознайомити студентів з особливостями правового регулювання у сфері використання й охорони земель, правовим режимом цільового використання земель, державним, самоврядним і громадським контролем за використанням та охороною земельних ресурсів, особливістю юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Короткі теоретичні відомості

Земля – це частина земної поверхні, яка розташована над надрами та іменована ґрунтовим шаром у межах території, на яку поширюється суверенітет держави.

Охорона земель – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилучення земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.

Державна комплексна система спостережень включає топографо-геодезичні, картографічні, грунтові, агрохімічні, радіологічні й інші обстеження та розвідування стану земель і ґрунтів, їх моніторинг.

Рекультивання порушених земель–це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Рекультивація проводиться у два етапи: технічний і біологічний. Технічний (засипання прогинів, провалів тощо); проведення меліорації за необхідності. Біологічний (внесення добрив, вапнування, гіпсування, розробку креслень,вирощування багаторічних трав’яних культур, меліорацію). Рекультивація являє собою відновлення порушених господарською діяльністю грунтів зі здійсненням землювання.

Меліорація – це поліпшення земель, а не їхнє порушення з наступним відновленням.

Види меліорації:

• гідротехнічна (зрошування, осушування, протипаводкові заходи);

• культуротехнічна (викорчовування дерев, розчищення від каменів, вирівнювання поверхні тощо);

• хімічна (вапнування, гіпсування та збагачення ґрунтів фосфором);

• агротехнічна (плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, аераційний дренаж, піскування, глинування тощо).

Консервація-реабілітація–це захід, що має на меті поновлення якісних властивостей ґрунтів і досягається залуженням.

Консервація-трансформація–це захід, що має на меті переведення ґрунтів у кормові угіддя, під ліс або залишаються на самовідтворення властивих їм природних екосистем.

Забруднення земель – це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах унаслідок антропогенного впливу пестицидів та агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів й інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Засмічення земель, на відміну від забруднення, є привнесення у землі всілякого сміття, твердих відходів, металобрухту та інших твердих тіл, що перешкоджають нормальному використанню земельної ділянки.

Псування земель (включає в себе і забруднення, і засмічення) – це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, у тому числі і тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими й іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Земельне правопорушення – це суспільно шкідлива дія чи бездіяльність, що суперечить нормам земельного права, за вчинення якої винна, деліктоздатна особа несе юридичну відповідальність.