Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
трудове методичка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
666.11 Кб
Скачать

Питання для обговорення

  1. Поняття й ознаки трудових правовідносин.

  2. Сторони та зміст трудових правовідносин.

  3. Підстави вивчення, зміни та припинення трудових правовідносин.

  4. Поняття суб’єктів трудового права. Їх класифікація.

  5. Трудова правосуб'єктивність працівника: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження.

  6. Роботодавець як суб’єкт трудових правовідносин: ознаки трудової провосуб'єктивності роботодавця.

Короткі теоретичні відомості

Трудове правовідношення – це двосторонній правовий зв’язок між працівником і роботодавцем, що виникає на підставі трудового договору, і зміст якого полягає у сукупності прав та обов’язків із виконання працівником за винагороду роботи за певною професією.

Трудовому правовідношенню притаманні загальні ознаки:

– сторони правовідношення завжди мають суб’єктивні права та несуть юридичні обов’язки;

– правовідношення завжди являє собою двосторонній зв’язок;

– правовідношення є суспільним відношенням, де права й обов’язки сторін забезпечені можливостями державного примусу;

– правовідношення виступає як конкретний правовий зв’язок.

Специфічними ознаками трудових правовідносин є те, що:

– вони виникають тільки з початком роботи за трудовим договором;

– вони не є індивідуальними, їх суб’єктами є працівник і роботодавець;

– юридичним змістом є сукупність прав та обов’язків суб’єктів;

– робота за трудовим правовідношенням виконується працівником особисто і він не має права передоручати її іншому;

– робота виконується за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою;

– працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;

– працівник виконує міру праці;

– оплата праці провадиться на підставах, визначених законодавством, локальним регулюванням і договором сторін.

Сторонами (субєктами) трудових правовідносин є працівник і роботодавець.

Найманий працівник – це фізична особа, що працює за трудовим договором на підприємстві, установі, організації, у їх об’єднаннях, або у фізичних осіб, які використовують найману працю, тобто ці особи не залучені у відносини власності. Вони виконують роботу за певну винагороду.

Роботодавець – юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

У трудовому праві правоздатність і дієздатність працівник набуває одночасно із початком роботи на підставі укладеного трудового договору.

Завдання до теми

Задача 1

Іванов працював у роботодавця - фізичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності), який використовує найману працю. Коли після закінчення роботи Іванов звернувся до роботодавця з проханням внести запис до трудової книжки про зазначений період роботи, той відмовив у цьому, посилаючись на те, що трудові книжки ведуться тільки на працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях. У нього немає бланків трудових книжок, він не знає, як правильно їх оформляти.

Іванов звернувся до юридичної консультації з питанням, хто має зробити такий запис у трудовій книжці та завізувати його.

Дайте мотивовану відповідь.

Задача 2

Бригадир Воронов від імені бригади уклав угоду із селянським господарством про те, що бригада зобов’язується відремонтувати токарний верстат, обладнання насосної станції, а також вентиляцію у клубі. Уся робота оцінена в 5000 грн. Угоду підписали бригадир і голова селянського господарства.

Які відносини виникли між бригадиром Вороновим і головою селянського господарства?