(Переклав з білоруської Терень Масенко)

Пісня і казка в дивних уявах

Щастя збудують з квітів яскравих.

Серце сповинуть в вічную ласку…

Слухай же, серце, пісню і казку.

• Про що говориться у вірші?

• Що повинне слухати серце?

Джа́нні Рода́рі

(1920 -  1980)

Джанні Родарі — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам та книжкам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.

Джованні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір'ю в її рідному селі в провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. У 1939 році Родарі поступив на навчання до Міланського університету.

У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950році він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). У 1951 р. Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

У 1966-1969 рр. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970 році за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладатися на інші мови народів світу.

У 1979 році його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.

Пригоди Цибуліно

(уривок)

Як Цибулоне наступив принцові Лимону на мозоль

Цибуліно був сином Цибулоне і мав семеро братів. Звали їх Цибулетто, Цибулотто, Цибулучча та іншими подібними іменами, найкращими в шановній цибулиній родині. Люди вони були, що й казати, хороші, але безталанні.

Та й не дивно. Де цибуля, там і сльози.

Жив Цибулоне з усією своєю родиною в дощаній халупі, не більшій від ящика для розсади.

Коли хто з панів потрапляв, бувало, на вулицю, то роздратовано морщив носа і велів візникові їхати швидше: «Пхе, як тхне цибулею».

Якось через те село мав проїздити правитель країни, сам принц Лимон. І його придворні побоювалися, щоб не постраждав від запаху цибулі принців ніс.

- Ну що скаже принц, коли почує, як тхне від оцих злиднів?!

- Треба їх напахтити,- вирішив обер-камергер.

І одразу ж послали з десяток солдатів Лимончиків, щоб напахтити бідноту. Цього разу солдати облишили свої шаблі та гармати, а взяли на плечі лише обприскувачі з одеколоном, амброю, фіалковими пахощами та найкращою трояндовою водою з Болгарії.

Солдати вигнали надвір Цибулоне з його синами і всією ріднею, поставили попід муром і оббризкали від голови до ніг пахощами, аж бідолашний Цибуліно застудився.

Та ось долинув звук сурми, і в супроводі усіх Лимонів і Лимончиків з'явився сам правитель, принц Лимон. Він був одягнений у все жовте, а над його жовтою шапкою [11] дзеленчав золотий дзвіночок. У придворних Лимонів дзвіночки були срібні, а у простих Лимончиків - бронзові. І так усі ті дзвіночки гарно дзеленчали, що люди збігалися, як на дивовижу,- думали, що то оркестр.

Цибулоне і Цибуліно опинилися спереду, тому їх штовхали і в боки, і в спину ті, що стояли позаду. Старому бідоласі Цибулоне це набридло, і він почав гукати:

- Назад! Назад!

Принц Лимон почув те і розсердився. А потім спинився, підійшов окаряч до Цибулоне і гримнув на старого:

- А чого це ти кричиш «назад, назад»? Може, тобі не до вподоби, що мої вірні піддані тиснуться вперед, щоб на мене подивитися? Га?

- Ваша світлосте,- зашепотів йому на вухо обер-камергер,- мені здається, що цей чоловік - небезпечний бунтівник! Його треба тримати під пильним наглядом.

І один із охоронців принца навів на Цибулоне спеціальну підзорну трубу, у яку наглядали за бунтівниками. Кожен з Лимончиків мав таку трубу.

Бідолашний Цибулоне аж позеленів зі страху.

- Ваша величносте,- насилу пробелькотів він,- то мене ж задавлять!

- І добре зроблять! - гримнув принц Лимон.

Тут обер-камергер звернувся до натовпу з такою промовою:

- Любі наші підданці! Його світлість дякує вам за вірнопіддані почування і за стусани, якими ви частуєте один одного. Тож штовхайтеся, громадяни! Штовхайтеся, громадяни! Штовхайтеся дужче!

- Та коли б і вас із ніг не збили,- вихопилося у Цибуліно.

І тут-таки один із стражників навів на хлопчину свою підзорну трубу. Цибуліно зважив за краще втекти і попід ногами старших швидко пробрався назад.

Громадяни спочатку не дуже тіснилися. Та обер-камергер так загрозливо бликав на них, що юрба захвилювалася, мов вода у діжці. Штовханина стала такою, що зрештою старий Цибулоне не утримався на місці і наступив простісінько на ногу самому принцові Лимону. У його світлості на ногах були мозолі, тож йому аж свічки в очах засвітилися. Десяток солдатів Лимончиків з усіх боків  як один кинулися на нещасного Цибулоне і закували його в кайдани.

- Цибуліно! Цибуліно! - гукав старий, а його вже тягли геть.

Цибуліно був у цю мить уже далеко, та всі навколо нього все знали і, як то буває, знали навіть те, чого насправді й не було.

- Ото добре, що його схопили. Адже він хотів ударити його світлість кинджалом!

- Та зовсім не те! У нього в кишені був кулемет!

- Кулемет у кишені? Бути цього не може!

- А ви не чули пострілів?

Насправді то були не постріли, а тріскотіння ракет на честь принца Лимона. Але люди так переполошилися, що кинулися врозтіч від солдатів Лимончиків.

• Про кого говориться у казці?

• Чи подобається тобі вона? Чому?

Поставте запитання один одному за змістом прочитаного і дайте відповіді на них.

МІСЯЦЬ НАД КИЄВОМ Чи місяць над Києвом Сяє так само чудово, Як сяє над Римом, А може, й ясніше стократ? Чи місяць над Києвом — Місяць той самий, Що сяє над Римом, Чи, може, не він там, А тільки місяців брат? А місяць, розсердившись, Хмариться, — От ще питання! — Й відказує так: «Я всюди той самий, Бо я ж таки місяць, А не якийсь там нічний ковпак! Я всюди буваю, Скрізь блиск розсіваю, Проміння усім розкидаю Перу, й Парагваю, І Кубі, й Китаю, Я в Польщі й в Панамі, В Канаді й В'єтнамі, Мій кожен промінчик Несе свій пломінчик Куди тільки сам захотів, Промінню й кордони Не перепони — обходиться без пашпортів.

ТАНОК УСІХ ДІТОК Складаю цей віршик, рядок у рядок, Для всіх, скільки є їх у світі, діток — Діток-абіссінців, діток-італійців, Діток-росіян і діток-австралійців, Для чорних-пречорних, немов ті вуглинки, Для зовсім червоних, неначе цеглинки, Для жовтих, отих, що живуть у Китаї,— У них вечоріє, коли в нас світає, — Для тих, що живуть там, де льоду багато, І лізуть в мішок, коли спати лягати, Для тих, що у пралісі жити повинні, Де шастають мавпи, прудкі та невпинні, Для всіх, що у місті живуть чи в селі, Для всіх, що веселі, для всіх, що малі,— За руки побравшись, безліч діток По цілому світі веде свій танок — Улітку в садах чи на луках весняних, На всіх паралелях і меридіанах.

• Твори яких жанрів писав письменник?

• Яка головна думка віршів Джанні Родарі?

• Чим вони цікаві?

ЗМІСТ

Назва розділу, автор твору	Сторінка	Назва розділу, автор твору	Сторінка
Поезія	4 - 34	Літературні казки	58 – 72
Павло Тичина	4	Костянтин Ушинський	58
Максим Рильський	6	Леся Українка	60
Володимир Сосюра	8	Іван Франко	63
Ігор Калинець	9	Олександр Зима	64
Микола Вороний	10	Іван Липа	66
Микола Вінграновський	12	Оксана Іваненко	68
Платон Воронько	13	Леся Письменна	71
Михайло Стельмах	14	П'єси	73 -77
Володимир Коломієць	15	Ніна Куфко	73
Андрій Малишко	16	Леся Мовчун	75
Євгенія Горєва	18	Сходинки до монографічного вивчення творчості письменників	78 – 89
Володимир Лучук	19
Петро Осадчук	21	Марійка Підгірянка	78
Марійка Підгірянка	22	Наталя Забіла	80
Олена Пчілка	24	Платон Воронько	82
Інна Кульська	25	Михайло Стельмах	83
Володимир Самійленко	27	Тамара Коломієць	85
Вадим Скомаровський	29	Анатолій Костецький	87
Оксана Сенатович	30	Дмитро Павличко	88
Ірина Жиленко	31	Науково – художні твори	90 – 99
Ганна Чубач	32	Галина Демченко	90
Акровірші	35	Оксана Іваненко	91
Вірші - загадки	36	Олександр Копиленко	93
Вірші - скоромовки	37	Юрій Старостенко	94
Байки	38	Паола Утевська	96
Павло Глазовий	38	Юрій Дмитрієв	97
Проза	39 -57	Михайло Пришвін	98
Євген Гуцало	39	Зарубіжна література	100 – 116
Анатолій Григорук	40	Петро Єршов	100
Віктор Кава	41	Олександр Пушкін	102
Олександр Клименко	42	Ганг Крістіан Андерсен	103
Всеволод Нестайко	43	Захаріус Топеліус	106
Дмитро Чередниченко	45	Божена Немцова	108
Іван Сенченко	47	Микола Сладков	109
Григір Тютюнник	49	Самуїл Маршак	110
Микола Трублаїні	50	Агнія Барто	111
Юрій Збанацький	51	Борис Заходер		113
Василь Чухліб	53	Янка Купала		114
Олександр Дерманський	54	Джанні Родарі		115
Леся Вороніна	55
Марія Чумарна	57	Зміст		117

1