Агні́я Льві́вна Барто́

( 1906 -  1981)

Агнія Барто — російська радянська дитяча поетеса, письменниця, драматург.

Дитяча поетеса Агнія Барто народилася в Москві. Навчалася в гімназії, де під впливом творчості Ахматової і Маяковського почала писати власні вірші. Паралельно з навчанням в гімназії займалася в хореографічному училищі. Справжнє ім'я письменниці - Гетель Лейбівна Волова. Змінила ім'я, коли вийшла в перший раз заміж. Чоловіком поетеси став поет Павло Барто, спільно з яким Агнія написала три вірші ...

Друкувалась з 1925 року. Лаконізм, яскрава образність — характерні риси найкращих її творів («Вірші дітям», Сталінська премія, 1950).

Працювала в редакційній раді Детгиз і журналу «Мурзилка». Була головою секції дитячих письменників Москви.

Твори Барто видані в українських перекладах Наталі Забіли, Оксани Іваненко, Марії Пригари, Грицька Бойка.

Агнія Львівна завжди була оточена дітьми, розуміла їх, раділа і сумувала разом з ними. Вірші поетеси добре відомі не тільки дітям, а й дорослим, коли вони теж були маленькими. Агнія Барто була президентом Асоціації діячів літератури і мистецтва для дітей і юнацтва, виступала зі статтями про дитячу літературу, писала кіносценарії. Вірші Агнії Барто перекладаються на різні мови світу і друкуються в різних країнах. Українські поети Наталя Забіла та Анатолій Костецький зробили чудовий переклад віршів Агнії Барто українською мовою, які знають і люблять усі діти від малечі і до дорослого читача.

М'ячик

Наша Таня гірко плаче,

Утопила в річці м’ячик.

• Тихше, Танечко, не плач,

• Не потоне в річці м’яч.

Ведмедик Впав ведмедик на підлогу, Відірвали в нього... ногу. Все одно його не кину, Бо для мене він - єдиний. Каченята Рано, зранку-зранечка Вийшла мама качечка Вчити каченят. І не втомиться ж учити! - Ви, качаточка, пливіте Плавно, в ряд. Хоч синок ще малий, Ще малий, Та сміливо вже поплив,  Вже поплив. - Пливи, пливи,  Дитинко, Ти не потонеш, Синку.

Переклад А. Костецького

• Чи подобаються тобі вірші А. Барто?Чому?

• Як їх потрібно читати?

• Вивчи один з віршів напам'ять.

ЗАХОДЕР БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

(1918-2000)

Борис Заходер - російський радянський письменник, перекладач. Народився 9 вересня 1918 в г.Когуле (Молдавія).  Дитячі роки провів у Москві, де після закінчення школи (1935) навчався в Московському авіаційному інституті, потім на біологічних факультетах Московського і Казанського університетів і в 1938-1947 - в Літературному інституті ім. О.М.Горького.  Регулярно друкувався в журналі "Мурзилка", газеті "Піонерська правда", випустив збірки віршів На задній парті (1955), Мартишкін завтра (1956), Ніхто й інші (1958), Хто на кого схожий (1960), Товаришам дітям (1966) , Школа для пташенят (1970), Счіталія (1979), Моя Вообразілія (1980), Якщо мені подарують човен (1981) та ін. Основна тема дитячої поезії Заходера - світ тварин, серед яких зі своїми переконливими і яскравими, індивідуалізованими характерами і звичками постають як добре відомі персонажі (кенгурята, антилопи, верблюди, тхори, страуси), що викликають не тільки розчулення, але і роздратування такими рисами, як дикість, неуцтво, самозамилування, дурість (це кабани, носороги, павичі, папуги), так і небачені звірі, відомі лише читачам Л.Даррелла та інших класиків світової дитячої анималистической літератури, в т.ч. самого Заходера (Кавот, Камут, уявні, Рапунок, Південний Ктототам, Піпа Суринамський).  Помер Заходер в Москві 7 листопада 2000р.

Візьміть такі книжки в бібліотеці. Прочитайте їх, перекажіть прочитане товаришам.

Я́нка Купа́ла 

(справжнє ім'я — Іва́н Доміні́кович Луце́вич)

(1882  - 1942 )

Янка Купала  — класик білоруської  літератури,  поет, драматург, публіцист, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття. Академік Національної академії наук України (1929), Академії наук Білоруської РСР (1928).

Народився 7 липня 1882 року (за новим стилем) у с. В'язинка під Мінськом. Батько належав до дрібної збіднілої шляхти, яка орендувала землю у поміщицькому селі. У 1888 року закінчив Білоруське народне училище. Після смерті батька у 1902 році працював на посаді домашнього вчителя, писаря, практиканта на пивоварні та інших.

Перші твори Купала — сентиментальні вірші польською мовою, надруковані у 1903–1904 роках . Упродовж 1906–1907 років пишуться поеми «Зімою»  (Взимку), «Нікому»,  «Адплата каханьнем»  (Відплата коханням), 18 грудня1908 року «Наша Ніва» публікує поему «У Піліпаўку» (У Пилипівку). Того ж року закінчена праця над поемами «Адвечная песьня»(Споконвічна пісня) та «За што?» (За що?).

 28 червня 1942 року в Москві Купала трагічно загинув, коли впав зі сходів у готелі «Москва».

Казки