Казка про рибака та рибку

(уривок)

(Переклад Наталі Забіли)

Жив старий із своєю старою  Біля самого синього моря.  Жили вони в ветхій землянці  Рівно тридцять літ і три роки.  Дід ловив неводом рибу,  А баба куделила пряжу.  Якось в море закинув він невід, —  Прийшов невід з самим баговинням.  Він удруге закинув невід, —  Прийшов невід з травою морською.  Як утретє закинув він невід, —  Витяг невід однісіньку рибку,  Золотую рибку, не просту.  Почала тая рибка благати,  Людським голосом промовляти:  «Відпусти мене, діду, до моря,  Дорогий дам за себе я відкуп:  Відкуплюся чим тільки ти схочеш!»  Здивувався старий, налякався:  Він рибалив тридцять літ і три роки  Та не чув він, щоб риба говорила.  Відпустив він рибку золотую  Ще й сказав їй привітливе слово:  «Бог з тобою, рибко золотая!  Мені твого відкупу не треба,  Іди собі, рибко, в синє море,  Гуляй там собі на просторі!»  Повернувся дід до старої,  Розповів їй про диво велике:  «Я піймав був сьогодні рибинку,  Золоту рибинку, не просту,  По-нашому рибка говорила,  В синє море додому просилась.  Дорогою ціною відкуплялась,  Відкуплялась чим тільки я схочу.  Не посмів я взять відкуп з рибки,  Відпустив її так в синє море».  Почала баба лаяти діда:  «Ой, дурило ж ти, недотепа!  Не зумів взяти відкупу з рибки!  Було взяти від неї хоч ночви,  Адже наші, бач, зовсім побиті!»  От пішов дід до синього моря,  Бачить: море злегенька заграло.  Став він кликати рибку золотую.

• Назви головних героїв казки.

• Кого з персонажів казки ти вважаєш позитивним, а кого негативним?

Га́нс Крістіа́н А́ндерсен

( 1805 - 1875)

Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському  острові Фюн. Його батько був бідним швецем, мати Ганна Марі Андерсдаттер — прачкою (вона походила з бідної сім'ї, в дитинстві мусила жебракувати, її поховали на кладовищі для бідних).

У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазією Андерсена, тривала і в дорослому віці, до самої смерті Фрітса. За винятком родичів, нібито лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії були розповіді батька Ганса Крістіана про те, що він нібито є родичем короля.

У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутим хлопчиком з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і займався своєю улюбленою грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.

З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і знущання дітей.

Він помер 4 серпня 1875р. Напередодні смерті він замовив музику на свій похорон, формулюючи замовлення словами: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть дітьми, тож нехай такт відповідає маленьким крокам»