Ущухла буря
Ущухла буря.
Розійшлись хмарки,
і скрізь панує тиша урочиста...
Душа всміхнулась,
знов прозора, чиста,
і отрясає перли-слізоньки
в разок намиста.
Із чим поет порівнює сльози? Чим, на твою думку, вони були викликані?
Знайди у вірші уособлення.
Чи погоджуєшся ти з твердженням, що вірш пройнято замилуванням красою природи? Поясни свою думку.
Сніжинки Білесенькі сніжиночки, вродились ми з води; легенькі, як пушиночки, спустилися сюди. Ми хмарою носилися від подиху зими, і весело крутилися метелицею ми. Тепер ми хочем спатоньки, як дітоньки малі, і линемо до матінки — до любої землі. Але вітрець буйнесенький Жене та крутить нас. Не дми, не дми, дурнесенький, Бо вже нам спати час. Матуся наша рідная холодна і суха, бо дуже змерзла, бідная, вона без кожуха. Отож її нагріємо, устелимо сніжком. Мов ковдрою, накриємо легесеньким пушком. Нехай зимою злючою вона спочине в сні, щоб зеленню пахучою прибратись навесні! Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай – То й долі променистої Зазнає рідний край!
Із чим порівнюють себе сніжинки?
Про що вони турбуються?
Який настрій передає автор у своєму вірші? Обґрунтуй думку.
Микола Степанович Вінграновський
( 07.11.1936р. – 26.05.2004р.)
Микола
Вінграновський бачив навколишній світ
по-особливому. Особливе і його художнє
слово... У дитячих творах Вінграновського
«казка на білих лапах іде вночі по
дорозі», «грім умив озерам очі», «хмара
спить високо». Велике і мале тут завжди
поруч: ластівка й ластовенятко, стежка
й стеженятко, зорі й зоренятко.
Побувати в поетичній казці Вінграновського ти зможеш, читаючи книжки «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч».
Лазить сонечко в травах,
скаче коник за коником гоном,
і метелик з метеликом
в піжмурки грають на мить,
лиш одна біла чапля
з малиновим волом
у зеленій воді
на сріблястій нозі стоїть.
Про кого йдеться у вірші? Обери одного з персонажів і розкажи, як його можна намалювати.
У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитай.
Якими барвами сповнено описаний пейзаж?
Що
із зображеного у вірші тобі доводилося
спостерігати?
Який настрій навіюють такі картини природи?
Намалюйте ілюстрацію до цього вірша.
Приспало просо просеня, й попростувало просо,
де в ямці спало зайченя і в сні дивилось косо.
Йому сказало просо: «Спи, заплющ косеньке око.
Залізли коники в снопи, і хмара спить високо.
Заснув у хащі сірий вовк і лапою укрився.
Твій сірий вовк в воді намок і спати завовчився.
Заснуло поле і горби, і на дорозі пустка.
В солодкім сні біля води росте твоя капуста.
Заплющ косеньке око й ти, підстав під вухо лапку.
Як будеш спать — будеш рости, маленьке зайченятко».
Хто розмовляє із зайченям? Що просо розповіло зайчикові?
Знайди у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно. Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?
Знайди у вірші уособлення.
Прочитай рядки, у яких описано сон зайчика. Що надає цьому опису зворушливого звучання?
Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому? Прочитай вірш виразно.