- •Причини війни і цілі держав
- •С тратегічні плани ворогуючих країн
- •Австро-сербський конфлікт. Липнева криза 1914 р.
- •3. План Шліф фена. Вступ у війну великих держав. Бойові дії у 1914 р.
- •Вступ у війну великих держав.
- •Вступ країн у Першу світову війну
- •Бойові дії у 1914 р.
- •Закріплення нових знань.
- •Терміни
- •Запам’ятайте дати:
- •Домашнє завдання.
- •Історичний диктант
Тема : Початок Першої світової війни
Мета: розкрити причини Першої світової війни, стратегічні цілі та плани воюючих держав ознайомлення із ходом бойових дій на Балканах, формування вміння простежувати причинно-наслідкові зв’язки, вдосконалювати навички роботи з історичною картою, виховувати у дусі патріотизму та національної свідомості.
План.
Причини війни і цілі держав
Австро-сербський конфлікт. Липнева криза 1914 р.
План Шліффена. Вступ у війну великих держав Бойові дії у 1914 р.
Дайте відповіді на питання.
Які технічні зміни сталися на межі ХІХ – ХХ ст.?
Назвіть характерні ознаки індустріального суспільства.
Які типи монополій виникли на межі ХІХ – ХХ ст.?
Що спільного було в політичних системах Великої Британії та США?
Чим відрізнялися економічні досягнення США та Великої Британії на початку ХХ ст.?
Порівняйте колоніальні володіння Великої Британії та Німеччини.
Як закінчився територіальний поділ світу наприкінці ХІХ ст.?
Назвіть військово-політичні блоки, які утворилися напередодні Першої світової війни.
Дайте визначення термінам: науко́во-техні́чна революція (НТР) монополія, капіталізм, індустріальне суспільство, емансипація, панамериканізм, шовінізм, мілітаризм, бліцкриг, територіальний розподіл світу.
Понад чотири роки — з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р. тривала Перша світова війна. У неї було втягнуто 36 держав із населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних битвах загинуло 10 млн. осіб, 20 млн. було поранено чи скалічено.
Причини війни і цілі держав
Претензії країн напередодні війни
Німеччина |
Загарбання нових колоній за рахунок Англії та Франції. Послаблення Франції та Росії. Панування в Європі. |
Велика Британія |
Збереження своїх колоній та панування на морі. Послаблення Німеччини. Загарбання в Туреччини Месопотамії та частини Аравійського півострова. |
Франція |
Послаблення Німеччини. Повернення Ельзасу та Лотарингії. Приєднання Саарського вугільного басейну та лівого берега Рейну. |
Австро-Угорщина |
Розширення сфери впливу на Балканах. Підкорення незалежних слов’янських держав Сербії, Болгарії та Чорногорії. Панування на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. |
Росія |
Послаблення німецького та австрійського впливу в Туреччині та на Балканах. Оволодіння чорноморськими протоками Босфором та Дарданеллами. Прагнення приєднати Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття. |
США |
Розширення впливу на весь американський континент. Проникнення в Китай, де велику активність проявляла Японія. |
Причини Першої світової війни
Причини |
|
С тратегічні плани ворогуючих країн
Війна була несправедливою і загарбницькою для всіх держав воюючих блоків, кожна з яких переслідувала виключно свої цілі, намагаючись досягти їх за рахунок сусідів.
Австро-сербський конфлікт. Липнева криза 1914 р.
Запитання для дискусії.
У 1910-1914 роках в Європі відбулося близько 40 замахів і вбивств державних і воєнних діячів. Чому саме вбивство у Сараєві стало приводом до початку Першої світової війни?
Привід |
28 червня 1914 р. — убивство в місті Сараєво (Боснія) спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда сербським націоналістом Г. Принципом. |
Р
Робота з
документом.
З повідомлення у лондонській « Таймс»
за липень 1914 р. «Белград. 18.00. Посол
Австро-Угорщини Гізель вручив M3С Сербії
ультиматум свого уряду з вимогами:
— заборона в Сербії діяльності усіх
антиавстрійських організацій;
— припинення пропаганди, спрямованої
проти Австро-Угорщини;
— виведення зі складу сербської армії
офіцерів за австрійським списками;
— покарання винуватців переходу Г.
Принципом кордону;
— допуск представників Австро-Угорщини
до участі у розслідуванні на території
Сербії сараєвського убивства 28.06.1914 р.
спадкоємця австрійського престолу та
до ліквідації на території Сербії руху,
спрямованого проти територіальної
цілісності Австро-Угорщини.
Строк для відповіді — 48 годин, в іншому
випадку — розрив дипломатичних
відносин».
2
Робота з документами.
З повідомлення австро-угорського
посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом
ІІ 5 липня 1914 р.
«Кайзер сказав мені, що ми можемо
покластися на цілковиту підтримку
Німеччини. На думку кайзера Вільгельма,
не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною
та Росією вибухне війна, то Німеччина
стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме,
якщо ми не скористаємося теперішньою
ситуацією, яка тепер усім нам на
користь...»
Витяг із протоколу засідання
австро-угорського уряду 7 липня 1914 р.
«...Суто дипломатичний успіх, коли б він
закінчився цілковитим приниженням
Сербії, не мав би цінності. Тому треба
висунути Сербії настільки радикальні
вимоги, щоб можна було заздалегідь
передбачити їх відхилення та вдатися
до радикального розв’язання
питання через воєнне втручання».
В установлений термін Сербія оголосила про свою згоду прийняти умови ультиматуму. Виняток становив пункт, де йшлося про участь австрійської поліції у проведенні слідства на території Сербії. Цього вистачило, щоб погрози було здійснено. 28 липня австро-угорські війська вторглись на територію Сербії. Розпочалось артилерійське бомбардування Белграда.
