Клен-явір, клен несправжньоплатановий,білий клен Acer pseudoplatanus

Це велике дерево, що досягає 20-35 метрів у висоту(наймогутніший серед кленів) та до 2 м в діаметрі, з широкою куполоподібною кроною.

Кора на молодих деревах гладенька і сіра, але з віком стає грубішою і відшаровується пластинками.

Листя 5-ти лопатеве,довжиною до 18 см,грубо зубчасте,зверху темно-зелене,знизу сірувато-біле. Деякі види мають листя пурпурного, багряного або жовтуватого відтінку.

Крилатки розходяться під гострим кутом (45-40 градусів )і мають довжину до 5 см.

Мегатроф,не посухостійкий,мезофіт,швидкорослий,світлолюбний.

Поширений по всій Європі, Малій Азії. В Україні найчастіше трапляється у Галичині та Закарпатті,де як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Переважно росте у мішаних яворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лісах на схилах гір

Деревина біла, важка,з гарною текстурою,використовується для виготовлення музичних інструментів ,меблів та фурнітури, підлоги, у тому числі паркету.

Можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Вона має особливу цінність для декоративного облицювання і позначається у мові торгівлі під назвою «клен пташине око».

Явір — хороший медонос. Досягає віку 500 років.

Клен польовий, паклен Acer campestre

Невисоке дерево родини (4-15 м заввишки), рідше високий кущ з бурувато-сірою тріщинуватою корою і розлогою тінистою кроною. Пагони жовтувато-коричневі, інколи мають коркові рубці.

Листки 3-5лопатеві (5-10 см завдовжки, 3-7 см завширшки), лопаті тупозагострені, цілокраї, виїмки між лопатями загострені.

Плід — двокрилатка (6-8 см завдовжки), крила розходяться по прямій лінії. Росте в другому ярусі або підліску листяних лісів, на галявинах. Тіньо- і солевитривала, теплолюбна рослина.

Поширений майже на всій Україні, крім крайніх північних районів. У культурі часто трапляється у полезахисних смугах і парках( для живоплотів, у вуличних насадженнях). Живе до 100 років.

Медоносна, деревинна, харчова, кормова, олійна, смолоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Деревина клена польового тверда, щільна, червонувато-білого кольору, гарно полірується. Колеться погано, використовується на дрібні токарні вироби.

З клена польового добувають весняний сік, який містить сахарозу (1- 2,5 %). його споживають у свіжому вигляді, з нього виготовляють безалкогольні напої, сироп. Насіння містить 29,5 % жирної олії. Листя придатне на корм домашнім тваринам, особливо охоче його поїдають кози; гілки з листками можна силосувати. Листки містять смолу (20,5 %) і каучук (0,22 %).

Клен татарський, або Чорноклен, або Неклен

Аcer tatаricum

Невелике деревце висотою 8-10 м або кущ. Кора майже чорна.

Листя просте,продовгувато-яйцеподібне,цілісне,по краю двічі пильчасте,знизу по жилках опушене. Восени стають яскраво-червоні.

Крилатка розходиться під гострим кутом майже паралельно. В період дозрівання яскраво – червоні .

Дуже морозостійкий,посухостійкий,виносить засоленість грунту.

Використовується як підлісок.

Клен цукровий або сріблястий Acer saccharirum

Цукровий клен — один з найбільших видів клена, може досягати 40 метрів заввишки і жити 300—400 років.

Крона густа, широко округла або яйцеподібна.

Стовбур — прямий, міцний, діаметром 1-2 м, вкритий сіруватою або сіро-коричневою, зморшкуватою, з рівними вертикальними борознами корою. На гілках вона — сіро-коричнева.

Листки глибокоп'ятилопатеві,з гострими лопатями,довжиною до 14 см. Зверху темно-зелені, гладенькі,знизу сріблясті.

Плід— двокрилатка, з серпоподібно загнутими крилами,розташованими під прямим кутом. Вони дозрівають у червні і відразу опадають.

Розмножується цукровий клен насінням.

Цукровий клен маловимогливий до ґрунту. Росте на бідних, підзолистих, піщаних, сухих, малопотужних кам'янистих і глинкуватих ґрунтах. Але віддає перевагу глибоким, багатим, гарно дренованим і слабко кислим. Потребує калійні і карбонатні солі в ґрунті. Не витримує засуху і ущільнення ґрунту. Але дуже тіньовитривалий, поступаючись в цьому лише буку. Морозостійкий — витримує до −40 °C.

Чутливий до диму та пилу.

Батьківщина цукрового клена — схід Північної Америки: Канада та США. В Україні добре росте в Західній Україні.

Росте в низинах (але не на болотах) і до 1600 м над рівнем моря. Важливий компонент широколистих лісів Північної Америки. Зазвичай з ним ростуть — бук крупнолистий, липа американська, берези, тсуга.

Клен цукровий відносять до так званих «твердих» кленів. Їх деревина важка, міцна, тверда (майже як у дуба) і жорстка, з дрібношаровою однорідною текстурою. Вона має світлий червонуватий блиск і декоративну свіль (особливо типу «пташине око»), яка дуже ціниться меблярами. Широко використовується для застилання підлоги, виробництва меблів, фанери, деревного спирту, дверних ручок, музичних інструментів, колодок для взуття, кеглів для боулінгу.

Клен цукровий і дуже схожий на нього клен чорний (Acer nigrum), який теж родом зі сходу США, — головні джерела солодкого кленового сиропу. А оскільки вміст тростинного цукру у соку цукрового клена найбільший — більше 4 % — він використовується у промислових масштабах для виробництва цукру (особливо широко в Канаді).

Також цукровий клен — цінний медонос. Його часто висаджують біля пасік.

Як і багато інших видів клену, цукровий широко культивується по всьому світу для озеленення міст. Він високо ціниться за яскраве забарвлення осіннього листя. Але у міських умовах чутливий до забруднення повітря і асфальтного покриття.

Інколи дерево використовують в лісосмугах вздовж доріг — для захисту від вітру та снігу.

Клен американський або ясенолистий Acer negundo

Дводомне дерево 15-20м заввишки і до 90 см в діаметрі стовбура, з нерівномірною кроною. Стовбур короткий, часто в розділяється на декілька довгих, розкидистих, переважно зігнутих відростків, які розходяться нерівномірно в різні боки і створюють стрибкоподібну крону.

Кора тонка, сіра або світло-коричнева, з неглибокими пересічними борозенками. Гілки від зеленого до багрового кольору, часто покриті сірувато-зеленому пушком. Бруньки білі і пухнасті; бічні бруньки притиснуті.

Листя супротивне, складне, непарноперисте, мають 3, 5 (рідше 7) листочків, які ланцетні,крупно зубчасті кожний 15—18 см завдовжки,нагадують формою лист ясеня.

Квіти чоловічі-червоні в повислих пучках,жіночі-зелені в повислих китицях.

Плід — крилатка,крила якої розходяться під гострим кутом,майже паралельно,дещо зігнуті посередині.

Родом з Пн. Америки.

Мало декоративний. Недовговічний, живе не більше 80—100 років, у вуличних посадках не більше 30 років. Дуже зимостійкий.

Невибагливий до ґрунтових умов, але краще росте на родючих свіжих ґрунтах, на добре освітлених місцях,стійкий до забруднення повітря. Розповсюджується самосівом в околицях міст і селищ спочатку на порушених місцях, але незабаром упроваджується і в природні співтовариства. Процес розселення йде порівняно швидко, оскільки в стадію плодоношення він вступає вже у віці 6—7 років, і зміна його поколінь відбувається швидше, ніж у багатьох видів дерев цього району.