2.Береза повисла ,бородавчаста

Betula pendula (verrucosa)

Дерево до 25 метрів заввишки та 70 см в діаметрі. Крона розріджена, яйцеподібна,гілки плакучі. Молоді пагони червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавками. Листки (3,5-7 см завдовжки, 2,5-5 см завширшки), чергові, ромбічно-яйцеподібні або трикутно-ромбічні з ширококлино-подібною основою, гострозубчасті по краю, з обох боків гладенькі. Плоди достигають у липні і відразу розсипаються. Поширена в Європі,Західному Сибірі,на Алтаї,Кавказі.

Береза пухнаста Betula pubescens

Від берези повислої береза пухнаста відрізняється більш кучерявою кроною із спрямованими догори гілками. Висота дерева до 20м.Пагони пухнасті, без бородавок, листки яйцеподібні або ромбічні, верхівка гостра,основа округла,пухнасті. Супліддя не розпадаються до глибокої осені. Росте в соснових і мішаних лісах, на болотах, узліссях. Тіньовитривала рослина. Поширена переважно в лісових, рідше лісостепових районах. Менш довговічна.

3.Рід Вільха Alnus

Налічує 30 видів дерев і кущів,поширених в Європі,Азії,Америці.

Вільха чорна,клейка Alnus glutinosa

Дерево висотою до 35 метрів,діаметром до 80 см. з невеликою яйцеподібною кроною і струнким стовбуром, вкритим темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді пагони зеленуваті, тригранні, гладенькі або з рідким опушенням, клейкі. Бруньки, як і молоді листки, клейкі, тугі, на коротких ніжках. Листки оберненояйцеподібні або округлі (4-10 см завдовжки, 3-9 см завширшки), часто на верхівці з виїмкою, при основі ширококлиноподібні, зубчасті, листки темно-зелені, гладенькі, блискучі, з нижнього боку світліші, з пучками волосків у кутках жилок. Квітки одностатеві, чоловічі — зібрані в кінцеві пониклі сережки (4-7 см завдовжки),знаходяться на верхівці цьогорічних пагонів по 2-5 шт,жіночі квіти зібрані на розгалуженому безлистому квітконосі (від 5 до 20 мм)по 3-5 шт. Цвіте до розпускання листя в березні-квітні. Приквітки маточкових квіток при плодах дерев'яніють і утворюють луски — «шишечки» (2 см завдовжки). Плід — плоский червоно-бурий яйцеподібний горішок (до 2 мм у діаметрі)з прозорою крилаткою, достигає у жовтні і висить до весни. Вага 1000шт-1,1 гр. Вільха чорна росте на лісових низинних болотах, по берегах річок, біля джерел, утворюючи чисті або мішані насадження, так звані вільшаники. Тіньовитривала, морозостійка,швидкоросла, мегатроф, гігрофіт. Поширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі, менше в Лісостепу і Карпатах, рідко трапляється в Степу, здебільшого по берегах великих річок. Коренева система поверхнева,на ній утворюються азот фіксуючі бактерії. Вільхи займають 4,2 % державного лісового фонду України. Лікарська, деревинна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, волокниста, декоративна, фітомеліоративна і кормова рослина. Живе до 200 років. Вільха чорна дає цінну деревину, дуже стійку проти гниття у воді; з неї роблять палі, колодязні зруби, підпорки в шахтах, вона йде на виготовлення фанери (в Україні 42 % фанери виготовляють з вільхи). Свіжозрубана деревина білого кольору, на повітрі набуває червонуватого забарвлення, від вологи стає жовто-червоною. Деревина однорідної будови, легка, м'яка, мало пружна, легко колеться, міцна в землі і воді, на повітрі легка пошкоджується шкідниками; дуже всихає, гарно фарбується, використовується для імітації горіха, червоного і чорного дерева. Кора і листки вільхи чорної містять багато танідів (у корі — 5,4-16,2 %, у листках — 3,5-15,З%), дубильні екстракти з вільх використовують у суміші з дубильними екстрактами дуба або верби.

Як декоративну рослину вільху рекомендують висаджувати в лісопарках і парках, по берегах водойм, групами і поодинці. Вільха чорна як вологолюбна порода використовується при залісенні берегів річок, водойм, знижених місць з проточними ґрунтовими водами.

Вільха сіра Alnus incana

Висота до 15м,рідше кущ. Від вільхи чорної відрізняється опушенням, неклейкими бруньками і пагонами. Листки опушені, яйцеподібно-округлі, загострені. Росте на заболочених узліссях, на болотах, біля берегів річок, часто утворює густі чагарникові і дрібнолистяні зарості. Квітне у березні-квітні на 2-3 тижні раніше. Шишки в купах по 8-10 штук. Плоди дрібніші, насінина з темною крилаткою. Вага 1000шт-0,7гр. Світлолюбна,більш швидкоросла і морозостійка рослина. Мезотроф. Недовговічна(60-70р).

Деревина вільхи сірої трохи світліша, щільніша, менш стійка проти гниття у воді; використовується на столярні й токарні вироби, дрова ціняться у вуглярстві для виробництва креслярського вугілля та вугілля, що йде на виготовлення пороху. Трапляється на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі і зрідка в Правобережному Лісостепу на заболочених узліссях, на болотах, біля берегів річок. Вільха сіра в лісомеліоративних насадженнях використовується на півночі Лісостепу для закріплення берегів рік, схилів і ярів.