8.Рід Сумах Rhus

Налічує близько 250 видів квіткових рослин.

Поширений у субтропічних та помірних регіонах у всьому світі, особливо в Африці та Північній Америці. Окремі види отруйні.

Сумах пухнастий,або оленерогий або оцтове дерево Rhus typhina

Листопадне дерево заввишки 3-10 м. Крона ажурна.Пагони товсті,густо опушені,нагадують панти оленів.

Листя непарноперисте довжиною 25-55 см, з 9-31 листочками. Кожен листочок 6-11 см завдовжки. Молоді гілки і листові черешки покриті оксамитом волосками. Листя восени набуває яскраво-червоний колір.

Квітки червоно-коричневі, зібрані в густі конусоподібні волоті 10-20 см завдовжки і 4-6 см в діаметрі.

Плоди - маленькі червоні кістянки зібрані у волоті.

Сумах оленерогий культивується як декоративна рослина.

9.Родина Сумахові Anacardiaceae.

Родина, що включає біля 72 родів квіткових рослин, що мають плоди-кістянки. Деякі види виробляють отруйну речовину урушіол. Типовий рід родини — Anacardium (до якого відноситься кеш'ю). Інші види родини: манго, отруйний плющ, сумах, димове дерево, і фісташка.

Рід Скумпія Cotinus.

Рід листопадних рослин, чагарників або дерев. Ареал роду - помірні регіони Євразії, схід Північної Америки. Скумпію вирощують як садову декоративну рослину, а також як сировину для отримання жовтої фарби.

Скумпія звичайна, райдерево, Cotinus coggygria

Високий кущ або деревце 1—6-8 м заввишки з дрібно-тріщинуватою коричнево-бурою корою. Пагони зелені або фіолетові, товстуваті, на зрізі виділяють слабопомітний молочний сік.

Листки чергові, прості, округлі або оберненояйцеподібні (3—8 см завдовжки, 2—4 см завширшки), майже шкірясті, цілокраї, на довгих черешках, зверху голі, матово-зелені, знизу сизі, опушені, з мережею добре помітних жилок, при розтиранні мають специфічний запах.

Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані у кінцеві волотисті прямостоячі суцвіття (15—30 см завдовжки), здебільшого одно-, рідше двостатеві або стерильні. Після обпадання стерильних квіток квітконіжки їх видовжуються, вкриваються білими або рожевими волосками, надаючи суцвіттю декоративного вигляду. Цвіте у травні—червні.

Плід — суха косо-оберненояйцеподібна кістянка (3—5 мм завдовжки), спочатку зеленувата, згодом чорнувата.

Скумпія росте в підліску листяних, рідше мішаних лісів, на сухих, кам'янистих схилах, вапнякових відслоненнях, рідше на приморських пісках. Світлолюбна, морозостійка рослина.

Поширена в Лісостепу й Степу, у гірському Криму і в передгір'ях. Розводять у культурі по всій Україні.

Танідносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, деревинна, ефіроолійна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Рослина вважається отруйною.

З деревини скумпії одержують барвник фазетин для фарбування вовни, шовку і шкір у жовтий, коричневий і оранжевий кольори, листки дають чорну, корені — червону фарбу.

Деревина жовта або зеленувато-жовта з білуватою заболонню, м'яка, досить легка, використовується на дрібні столярні вироби.

Скумпія досить декоративний чагарник, особливо восени, коли її листки стають ясно-червоними, темно-пурпуровими або темно-фіолетовими, а навесні плодоносні волоті схожі на перуку. Важлива для зеленого будівництва в посушливих районах. Відомі такі декоративні форми: з червоними волотями і з плакучою формою крони.

Скумпія включена до складу порід у державних захисних смугах і полезахисних лісонасадженнях. Вона є цінною чагарниковою породою в посушливих районах на малородючих ґрунтах; добре затінює ґрунт і зменшує видування з лісосмуг листя, снігу й верхнього шару ґрунту. Скумпія має фітонцидні й інсектицидні властивості. Встановлено, що чим більше скумпії в ясеневих насадженнях, тим менше ясен пошкоджується древесницею в'їдливою.

Лекція №33

План заняття.

1.Родина Барбарисові.Рід Барбарис:звичайний. (с.Л1 221-222)

2. Порядок Бруслиноцвітні.Родина Бруслинові. Рід Бруслина:європейська, бородавчаста.(с. Л1 295-296)

3. Порядок Дереноцвітні.Родина Деренові. Рід Дерен:звичайний. Рід Свидина:криваво-червона,біла. (с.Л1 297-298)

4. Порядок Жовтецевоцвітні.Родина Жовтецеві.Рід Ломиніс:гібридний.

1. Барбарисові Berberidaceae

Налічує 10 родів та 200 видів.

Рід Барбарис Berberis

Рід листопадних або вічнозелених колючих кущів, який налічує близько 450 видів, поширених по всій земній кулі (крім Австралії). Близько 90 з них інтродуковані в Україні, у додаток до двох аборигенних видів — барбарису звичайного (Berberis vulgaris), який у дикорослому виді поширений по всій країні, та барбарису східного (Berberis orientalis), що зустрічається лише в Криму . В Україні зустрічається найчастіше на узліссях, галявинах, під шатром зріджених деревостанів та на схилах пагорбів

У високогір'ях деякі види барбарису піднімаються до 1800 метрів над рівнем моря. Рослина не боїться морозів, росте навіть біля Архангельська. Один вид — барбарис амурський (Berberis amurensis) — росте на Далекому Сході.

Барбарис звичайний Berberis vulgaris

Гіллястий кущ (1,2-2,5 м заввишки).

Пагони сірі, ребристі, дугоподібні, несуть трироздільні, рідше п'ятироздільні колючки (2 см завдовжки). Молоді гілочки жовтуваті або жовтувато-червоні.

Листки тонкі, овальні, обернено-яйцеподібні або видовжені 1-4 см завдовжки на верхівці тупуваті, з клиноподібнозвуженою основою; по краю гострозубчасті, зісподу сітчасті, з невеликими прилистками. Колючі.

Квітки жовті (68 мм у діаметрі),зібрані в пониклі китиці (до 6 см завдовжки), розміщені на верхівках укорочених пагонів. Цвіте в травні — червні

Плід — видовжена, яскраво-червона ягода (5-12 мм завдовжки) з однією-трьома коричневими матовими насінинами (4-6 мм завдовжки) , плоди достигають у вересні і часто висять всю зиму.

Росте у підліску, в хвойних і мішаних лісах, на узліссях, в чагарниках, на кам'янистих схилах. Морозостійка, світлолюбна рослина.

Барбарис поширений по всій Україні як природно, так і в культурах.

Харчова, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

Молоді гілки, кору й корені барбарису використовують для фарбування вовни в лимонно-жовтий, а шкір — у червонувато-жовтий кольори. Сік із свіжих стиглих ягід у суміші з галунами дає рожеву фарбу, яку використовують для фарбування льону, шовку, паперу й вовни. У декоративному садівництві барбарис застосовують для створення живоплотів, бордюрів, окремих груп. Не рекомендується розводити в лісових смугах поблизу сільськогосподарських угідь, тому, що він є проміжною рослиною-живителем шкідливих для злаків іржастих грибів.