2.3 Кластери робочих станцій

Кластери робочих станцій являють собою сукупність досить потужних комп'ютерів (але все-таки не суперкомп'ютерів), з'єднаних в локальну мережу, зазвичай, в масштабі відділу, факультету або інституту. Такий кластер можна розглядати як якусь обчислювальну систему з розподіленою пам'яттю, розподіленим управлінням і т.д.

Дійсно такі кластери застосовують для паралельних обчислень і сенс тут найчастіше в тому, що така система може володіти непоганими характеристиками по швидкодії, порівнянними з показниками спеціалізованих суперкомп'ютерів, але вартість такої системи відносно невелика, адже робочі станції вже існують! Вони закуплені та встановлені і не завжди завантажені роботою, так чому б не перетворити їх у віртуальний (тимчасовий) обчислювальний комплекс? Ще одним з переваг такої гетерогенної обчислювальної системи може бути те, що окремі частини програми можуть виконуватися на найбільш придатних для цього комп'ютерах.

Для того, щоб це зробити, необхідно вирішити ряд проблем. Перш за все, слід мати на увазі, що досить часто в мережу об'єднуються комп'ютери різних фірм виробників, що мають різну архітектуру, що працюють під управлінням різних операційних систем, що мають різні файлові системи і т.д (в цьому випадку говорять про гетерогенному середовищі). Тобто, виникає проблема сумісності. Є і проблема доступу, так як для входу в будь-який комп'ютер може знадобитися дозвіл працювати на ньому. Може бути й так, що час рахунку вимірюється днями, а то й тижнями, а деякі з робочих станцій кластера час від часу повинні бути завантажені своєї власної роботою. Тобто особливо важливим виявляється управління такою обчислювальною системою, дуже динамічною і специфічною. Деякі з перерахованих проблем можуть бути вирішені адміністративним чином, для вирішення інших потрібне спеціальне програмне забезпечення, рідше спеціальна апаратура, адже обладнання вже є, включаючи процесори та мережі.