Тема 4. Порівняльна характеристика людини і людиноподібних мавп.
Найближчі наші родичі, такі як шимпанзе, горила, орангутан вже мають цілу низку ознак, що значно наближують їх до нас. По перше це великий розмір тіла, відсутність хвоста, подібні форми вушної раковини, жувальних поверхонь корінних зубів, як і у людей чотири групи крові та відповідно наявність резус-фактору, п’ять долей легень, від 7 до 8 сосочків в нирках, червоподібний відросток сліпої кишки – апендикс (хворіють на апендицит), схожі захворювання (сифіліс, проказа, форми вірусного іммунодефіциту), складна поведінка та подібна міміка, одинакові деякі ферменти (ізоамілаза, плацентарна лужна фосфатаза), такий же мінорний компонент гемоглобіну, амінокислотні послідовності таких білків, як цитохром «с», гемоглобін, фібринопептиди, подібні головні комплекси гістосумісності. Цікавою є також подібність будови хромосомного апарату людини та шимпанзе (46 хромосом у людини та 48 – у шимпанзе. Близько 91% генів у нас з шимпанзе є загальними (90-95% гомологічних локусів в ДНК). Вивчення відмінностей між людьми та мавпами упродовж тривалого часу привертало увагу численних дослідників. На сьогодні встановлено більше декількох сотень таких ознак. Серед них особливо цікавими є наступні морфологічні порівняння (табл.2, рис. 33) [141].
Рис 33. Порівняння будови скелету горили та людини [141].
4. 1. Морфологічні відмінності та подібність примтів і людини.
Цікаво знати, що мозок шимпанзе в середньому має об’єм 370 куб.см (рис. 34) [143]. З іншого боку, люди в середньому мають розмір мізків близькоо 1350 см 3. При цьому мізки та їх розмір самі по собі не є абсолютним показником інтелекту. Деякі лауреати Нобелевської премії мали обєм мізків менш ніж 900 см 3, а деякі – понад 2000 см3. Структура та організація різних частин мізків є найкращою ознакою високого інтелекту. Людські мізки мають більшу площу поверхні, тому вони мають набагато більше звивин, ніж мізки шимпанзе, і це означає, що мізки людини мають більшу кількість зв’язків між частинами мізків. Мізки людини є більш асиметричними, ніж мізки шимпанзе, що пов’язано зі значним перерозподілом функцій між півкулями мізків людини. Існує також значна відмінність у людини між різними функціональними зонами у чоловіків та жінок (функціональний статевий диморфізм).
Таблиця 2. Порівняння людини та людиноподібних мавп [141].
Риси людини |
Риси людиноподібних мавп |
Хребет з 2 чітким вигинами (шийний та поперековий відділи). Хребет більш стійкий до вертикальних навантажень. Ризик виникнення остеохондрозів, переважно в поясничному відділі. Шийні хребці більш витягнуті. |
Вигини не є чітко вираженими. |
Грудна клітина стиснута в сагітальній проекції. Майже не розширюється до низу. Грудна кістка вузька. |
Грудна клітина стиснута з боків, тому має кіле- або діжкоподібний вигляд. Розширюється до низу. Грудна кістка більш широка, ніж у людини. |
Наявність 12 пар ребер. |
Наявність 13 пар ребер (крім орангутана). |
Широкий низький таз. Хребет с тазом поєднується міцніше. Клубові кістки загнуті наперед, утворюють чашоподібну структуру. Існує диморфізм в будові тазу жінок та чоловіків (у чоловіків таз розширений доверху, звужений донизу, лонний отвір вузький, у жінок – має майже циліндричну будову, з округлим лонним отвором та незростанням лонного симфізу). |
Таз вузький та високий, гірше повязнаний з хребтом. Клубові кістки розміщуються майже паралельно хребту. Відсутній статевий диморфізм в будові тазових кісток. |
Підошва ніг має: - склепіння; - подовжену передплюсну; - вкорочені II –V пальці, найдовший - I палець. |
Підошва ніг: - сплющена; - вкорочена передплюсна; - видовжені пальці; - найдовший – III палець. |
Кисть руки: - противопоставлення I пальця; - диференціація її мязів. |
Менш виражені вказані риси. |
Череп: - слабкий лицевий відділ; - немає сагітального та потиличного гребенів; - є підборіддя; - редукція щелепного апарату; - немає виражених ікол та діастем. |
- виражений лицевий відділ (щелепний прогнатизм); - сагітальний та потиличний гребені, для закріплення міцних жувальних м’язів; - відсутність підборіддя; - сильно-розвинений щелепний апарат; - наявність виражених ікол та діастем. |
Головний мозок обсягом в середньому – 1 500 см 3 (від 1200 см 3 до 2 000 см 3) |
Головний мозок обсягом в середньому – 300 – 500 см 3, максимально – 700 см 3. |
- показник развитку неокортексу – 156; - добре розвинені лобна, вискова та тім’яна долі; - більше синапсів та значна кількість дендритів; - розвинені зони Брока та Верніке, що відповідають за формування та сприйняття мови. |
- показник развитку неокортексу – 60.
|
Є голосовий м’яз гортані. Резонаторні мішки гортані редуковані (морганієві мішечки). |
Голосовий м’яз гортані відсутній. Іноді розвинені резонаторні мішки. |
Редукція волосся на тілі, окрім голови (не за рахунок зменшення його кількості, а за рахунок зменшення розміру (зменшується інтенсивність виробітку кератину) |
Добре розвинений волосяний покрив по всьому тілу, проте з відсутністю підшерстку. У бонобо вже є «шапочка» волосся на голові. |
Активний розвиток вторинної сигнальної системи, що переходить в членороздільну мову та наявність абстрактного мислення.
|
Переважає первинна сигнальна система, проте вже існують всі емоції, притаманні людині, амслен (мова жестів), використання, примітивних знакових повідомлень – адапторів |
Рис. 34. Порівняльні особливості мозку шимпанзе (зверху) та людини (знизу) [143].
Також відносно більша лобна доля дозволяє нам мати набагато розвинутіше абстрактне та логічне мислення, кращий контроль поведінки (там розміщені центри гальмування) та відповідно бути більш соціальними.