Тема 7. Неоантропи та їх виникнення.
Безпосередніми предками сучасних людей були африканські популяції гейдельберзької людини (Homo rhodesiensis), що окремими авторами виділяються в вигляді окремого виду – людини Родезійської (людина із Брокен-Хілл).
7.1. Людина Родезійська, як висхідна предкова форма сучасних людей.
На основі аналізу супутніх кам'яних знарядь і решток тварин, вік цього таксону оцінюється від 130-300 тис. років до 490 тис. років або навіть більше.
Характерною особливістю родезійської людини є суміш архаїчних та прогресивних рис будови (рис. 70) [165, 172, 173].
Рис. 70. Реконструкція зовнішнього виду людини родезійської [165, 172, 173].
Обсяг черепної коробки становить близько 1280 см3. Лобна кістка вкрай примітивна, з дуже масивними надбрівними валиками, а скронева майже така ж, як у сучасних людей. Реконструкція ендокрану цієї людини (рис. 62) [143], свідчить також про майже сучасний стан будови скроневої долі мозку. Будова збережених кісток посткраніального скелету також практично сучасна. За аналогією з сучасними людьми, виходячи з розмірів кісток кінцівок, ріст оцінюється приблизно в 178,9-184,4 см. Пропорції тіла вузькі, витягнуті, граційні.
Спочатку родезійська людина розглядалася як представник нового виду Homo rhodesiensis. У 1928 році цей вид був виділений Пайкрафтом в окремий рід Cyphanthropus і отримав назву Cyphanthropus rhodesiensis. В даний час більшість дослідників відносять родезійську людину до виду гейдельберзьких людей. Однак, можлива і більш дробова класифікація, в якій до гейдельбержців відносяться тільки європейські форми, проміжні між людиною-попередником і неандертальцями, в той час як африканські форми, проміжні між людиною-попередником і людиною розумною, розглядаються як самостійний вид Homo rhodesiensis. Від даного таксону походять всі предки людини сучасного типу.
7. 2. Людина Хелмі.
Наступним предком людей сучасного типу є людина хелмі (рис. 71) [130]. Це назва виду людей, запропонована для плейстоценових гомінідів, що мають перехідні характеристики між Homo heidelbergensis і Homo sapiens (развинений рель’єф надбрів’я, похилий лоб, низьке лице, альвеолярний прогнатизм, але при цьому: досить високе слепіння черепу, великий об’єм мозку, глубокі іклові ямки, низькі очні орбіти, широкий носовий отвір).
Рис. 71. Людина хелмі (Homo helmei) та знаряддя Сонгайської культури [130].
Підставою для виділення нового виду послужила знахідка Томасом Ф. Дрейером в 1932 р. черепа в південноафриканському місцезнаходженні Флорісбад (провінція Фрі-Стейт), що відрізняється мозаїкою перехідних рис.
Спочатку вік знахідки оцінили в 40 тис. років, але в 1996 році вік був уточнений – 270 тис. років. Також до Homo helmei іноді відносять неафриканські знахідки: Понтневідд (Уельс), Ерінгсдорф (Німеччина), Зуттіе (Ізраїль), Нармада (Індія), Маба, Далі, Цзіннюшан (Китай). Американські антропологи Б. Вуд і М. Коллард зближують череп з Флорісбаду з родезійською людиною з Кабве і відносять його до виду Homo heideldergensis.