- •Поняття ландшафтна екологія
- •Класифікація ландшафтів
- •Історія ландшафтної екології
- •Значення ландшафтного довкілля
- •Естетичне значення ландшафту
- •Етичне значення природи
- •Екологічна характеристика ландшафтів
- •Ландшафтні особливості Карпат
- •Природні азональні ландшафти
- •Антропогенні азональні ландшафти
Значення ландшафтного довкілля
Класифікація довкілля: природне, антропогенне, соціальне
Економічне значення ландшафтного довкілля. Людина використовує рослини як агроландшафт для продуктів харчування (ранні зернові культури – пшениця, жито, ячмінь, овес; пізні зернові культури – кукурудза, просо, рис), лікарські рослини, технічні культури, декоративні рослини, тваринництво (пасовища, пасіка).
Видобувна промисловість теж впливає на ландшафт – терикони, шахти, місячний пейзаж. Також впливають важка, легка і харчова промисловість, транспорт
Ландшафт в Україні в основному рівнинний, болота (1,7-1,8%, їх найбільше у поліссі). Ріки – Дніпро, Дунай, Дністр. Моря – чорне і азовське. Україна потенційно велика країна туризму.
Природоохоронне значення рослинного світу як складової ландшафту.
Рослини чинники екологічної стабілізації довкілля:
1) протиерозійне (мають ліси, лісосмуги – спеціально висаджують на берегах річок, балок щоб не було ерозії, рослинами закріплюють піски (українська Сахара – з лівого берега Дніпра від Каховки до чорного моря, довжина 125км, ширина 35км), висаджують куліси). Один з найкращих способів – коли є дерновий покрив, коли він є, ерозії немає;
2) структуровідновлювальне. Грунт складається з агрегатів. На першому місці по інтенсивності структуровідновлення є багаторічні злаки. Є дерноутворюючі види – тонконіг лучний та вузьколистий, костриця червона – пронизують увесь простір до кожного мм3
3) азот фіксуюче. За рахунок рослин грунти збагачені природним азотом – бобові рослини – конюшина, люцерна. Іноді висаджується злаково-бобова суміш
4) розсолююче. Чим далі на південь України, тим більше засолених грунтів. Є антропогенно засолені грунти, через переполивання та фільтрація води із зрошувальних систем. Дерноутворюючі рослини розсолюють. У кожної рослини навколо кореня радіусом 2,5-5мм є різосфера – виділення з корішка.
5) знеотруююче, або дезактивуючи від пестицидів (pestes – зараза, cidos – убивця). Деронутворюючі рослини найкраще дезактивують
6) росини виділяють кисень
7) рослини – джерела фітонцидів (fiton – рослина, фітонциди – рослини що вбивають). Кожна рослна виділяє фітонциди що вбивають у повітрі та грунті мікроорганізми
8) запах
9) фіто фільтруюче. Росини вдихають 90% газів, а видихають 10%
10) терморегулююче. У нас найтепліше у літній час в 12.40, зимній – 11.40. де є рослинність там прохолодніше через притінення і транспірацію. Така ж картина із вологістю повітря
11) протиповеневе. Можно проводити вибіркові вирубування, масиви вирубати не можна
12) ландшафтна фіто індикація – процес використання рослинного світу для визначення найрізноманітніших явищ у ландшафті. Явища фіто індикації: а) пошук корисних копалин б) визначення сили та напрямку вітру в) історико-археологічні дослідження г) кримінальні та службові розслідування
Естетичне значення ландшафту
Аристотель – „єдине джерело естетики – природа”
Естетика – це наука про співвідношення прекрасного та спотвореного
Естетично у природі там де є естетичні осередки. Вони для людини зручні, красиві, приємні, викликають позитивні емоції. В давнину ці осередки були на узліссі. Людина сприймає осередки через комплекс дерев, чагарників, трави, води, сонця, тварин. Існує прямий зв’язок: естетика впливає на настрій, а настрій впливає на здоров'я. Це першим помітив постійний лікар Наполеона. Він помітив що після перемоги рани швидше загоюються, а після поразки – повільніше.
У людей що жили в цих осередках зароджувався патріотизм.
