Ландашфт – в основі лежить німецьке слово Land, укр. – земля, країна, грунт, рівнина

Ландшафт – це місцевість; географічна одиниця однорідної території

Ляда – це місце де вирубано ліс під сільськогосподарські угіддя

Етимологія – наука про зародження слів. В ній є напрямок термінологія.

Екологія – це наука про взаємини організмів та чинників довкілля

Не-бо, бгос – сяючий, небо – не сяючий

Тр-а-ва – те, що їдять. Страва, отрава, потрава

Дер-е-во – те, що обідране; деруть

Дон, Дніпр, дністр, Дунай – ріки скіфського походження

Дон – ріка, істр – швидкий, іпр – широкий, ай – голубий

Земля, гора, озеро – так і звучали у мові слов'ян

Поняття ландшафтна екологія

Ландшафт – це велика частина земної поверхні, яка має єдиний геологічний фундамент, специфічну геоморфологію, тільки їй притаманний комплекс живих та неживих компонентів і кругообіг речовин в природі

У ландшафтознавстві базуються на таких пастулатах: 1) всі природні компоненти ландшафту рівнозначні з природничої точки зору 2) зміни будь-якого компоненту ландшафту відбиваються на інших компонентах цього ж ландшафту

Ландшафтна екологія – це наука про екологічний стан конкретних ландшафтів та способи їх поліпшення (зробити їх екологічно стабільними)

Класифікація ландшафтів

Є логічні правила класифікації: 1) в основу одного класифікаційного відділення кладеться лише одна ознака 2) виділені класи повинні взємовиключати один одного 3) в основі класифікації повинна лежати неперервність

Є ландшафти природні та антропогенні; промислові та сільськогосподарські; сільські та міські; лісові, лісостепові, степові, субтропічні (сухі та вологі), тропічні, плавневі, болотні (полісся в Україні), пустельні, напівпустельні (пустеля+степ), арктична пустеля; рівнинні, долинно-болотні, гірські і передгірські, ландшафти морського узбережжя (смуга оприскування морськими бризками, морських аерозолів до 30км від берега на рівнині)

Історія ландшафтної екології

Ландшафти епохи первісного суспільства

Найперший вплив на середовище – пошук їжі. Друге – захист і застосування від первинних чинників. Люди освоїли вогонь 750-159 тис років тому – з'явилися антропогенні пожежі, людина принципово втручалась в кругообіг речовин в природі (почався процес ксерофітізації ландшафту – висихання території). Зявилися перші вірування – анімізм (латинське anima – душа). Зароджувався генетично позитивний ландшафт (узлісся). Оптимальний ландшафт – закритий простір, відкритий простір, вода поруч, тварини, сонце

Люди стали створювати своє житло (перше кущі, курінь, землянка, наземне стінне житло). З'явилися святі місця (перші народні заповідники) – на ці території накладали табу. В первісному суспільстві бачили магічне, а не фізичне, передавалось через магію, повір'я, обрядовість, перекази, табу. З'явилися перші культові елементи ландшафту – народні заповідники, капиця язичників

Найдавніша стоянка людини на Україні біля м. Камя'нець-Подільський 300тис років тому.

Ландшафти епохи раннього землеробства

Землеробство зародилось 12 тис років до нової ери на близькому сході. Перед цим було іригатори землеробства. Землеробство північного тропіку, коли з'явилися агроландшафти. Землеробство зародилось на берегах великих південних рік – Ніл, Тигр, Євфрат, Інд, Янцзи, там де є намулок – етап паличного землеробства. З'явився агроландшафт.

З'явилося землеробство під назвою трипільська землеробська культура. Це правобережжя України на захід від Кіровограда, Києва аж до границі із Польщею, без Карпат і Полісся. Також у Молдові та Румунії. З'явилася лісопильна система землеробства – підсичне-вогнева система землеробства. Посівали просо і жито. Просо – пістряве

Стали добувати корисні копалини відкритим способом – глина. У трипільців було розвинене гончарство. Будинки були глиняно-дерев'яно-каркасні, були навіть триповерхові будинки.

Технологія вирощування зернових культур зберіглась до початку минулого сторіччя.

У трипільців головне було – культ води і вогню. Виробляється лужок – місце для ігор.

Ландшафти скіфського періоду

7-5 ст. до нової ери тут були скіфи

екологічна війна 512-514 років до нової ери.

Скіфи випалювали степ, залишали могили. Була підсвідома боротьба з ерозією схилів оборонних споруд. На півдні України (Одеса, Миколаїв, Херсон, Крим) з'явилися перші чорні пари (територія вільна від рослинності, не допускають заростання) як елемент агроландшафту 5ст до н.е. – для того щоб протягом зими найбільше вологи зібралося в грунт – це дає гарантований урожай на наступний рік; боротьба з бур'янами.

В цей час з'явилася переложна система землеробства, переліг (поля відпочивають від рослинності, заростають)

З'явилися стародавні покинуті городища (Більськ, Ніаполь скіфський, поліси – на острові Березай, Ольвія, Херсонес)

Ландшафти епохи антів

Керівники Бус, Мукосій, Кий. Постійно велись війни із східними народами. Зберіглися ландшафти з епохи трипілля

Ландшафти Київської Русі

8ст. Знищували лісові насадження, через це клімат ставав сухішим. Агроландшафт (сільськогосподарські території) збільшувався. Ліс використовували як деревину. З'явився акт збереження природи – заборона рубати ліс. Перший тип заповідання – природні заповідники. Другий тип – монастирські заповідники, деякі з них зберіглись до нашого часу. Третій тип – угіддя княжого полювання (Біловезька пуща)

Ландшафти античної епохи

7 ст. до н.е. – 7 ст. н.е.

Аристотель писав „єдине джерело естетики – природа”. Він не будучи зоологом описав життя більше 500 видів тварин.

Теофрат – зробив першу екологічну класифікацію рослинного світу

Геродот – лишив у своїх щоденниках записи про ландшафт півдня України. Писав „Я би назвав цю країну Гілея” (лісиста)

Гіппократ – доклав руку до сільського господарства. Описав понад 300 видів лікарських трав. Писав „найкращій лікар хвороби – природа”

Платон був першим хто пояснив чому буває ерозія гірських схилів. „десь у Тавриді є лікувальні грязі”

Стародавні греки розуміли що треба зберігати природу, тому що боялись Пана. З'явилися парки (навколо панейота) рукотворні – новий тип ландшафту. Почалась інтродукція (процес перенесення рослин з одних умов у інші)

Академ – двічі олімпійський чемпіон, на його честь назвали парк на околицях Афін –Академіа. Цей парк віддали вченим, там була школа Платона і Аристотеля. Високо естетичне довкілля сприяє розумовій діяльності, греки це розуміли, тому віддали парк вченим. Стародавні греки почали відновлювати родючість грунту використовуючи сидерати. Стародавні греки застосовували сівозміну. Стародавні греки стали використовувати чорний пар для збереження вологи.

Ландшафти епохи відродження

Початок 14 ст. вихід книги Данте Аліг'єрі „божественна комедія”. Епоха відродження дала розкутість людської думки, демократизація суспільства, розкріпачення людей. Наступила епохи великих географічних відкриттів. Епоха масової інтродукції рослин у Європу, ці рослини міняли зовнішній вид довкілля і ландшафт. З'явилася ідея ботанічних садів, створювали їх для збереження і вивчення колекції інтродукованих рослин, з метою впровадження у певну територію. Перший ботанічний сад з'явився у 1309 біля м. Салерно, 2-й – 1333 м. Венеція, 3-й – 1346 м. Прага. У 1630-ті роки створений голосіївський ліс. У 1804 перший бот.сад на Україні відкрито у Харкові.

В цей час у Європі будували у стилі ренесанс. Він передбачав правильні геометричні форми елементів парків, обов’язково є симетрія. Найавторитетнішим спеціалістом був Леннотр, він створив версальські сади. Село Підгайці львівська область, там є замок і парк в стилі ренесанс.

З'явився новий елемент, який формує пейзажі – дренаж – вся система з пониження грунтових вод. Стали робити канали. Зявилися рисові чеки.

Принципово змінився агроландшафт, і з'явились кукурудзяні, картопляні, соняшникові поля

Ландшафт змінився, тому що вирубували букові ліси.

Ландшафтна ситуація в Україні 18-19 ст

Зміни відбулись в 1775

1765 – документ що прийняла запорізька січ про збереження рослинності монастирського острова.

1772 – те ж саме про острів Денка

Стали створювати парки. Створив Лазер Пуба.

Сукачов пише що висаджували штучні ліси у запорізький січі.

В 1649 тут проїздила арабська дипломатична місія. Секретар пише що побачили світлу країну, кругом білі хати, усюди ставки.

1775 – рік ліквідації запорізького козацтва.

В 1776 почали роздавати землі – Потьомкін, Синельников.

З 1777 почалось масове розорення Українських степів і вирубування лісів. Негативи – зниження рівня грунтових вод, зниження джерел, обміління степових рік. Все це призвело до зниження урожайності сільськогосподарських рослин. Антип Легкоступ запропонував освоїти піски, у 1804 посаджений перший сосновий ліс на берегах Сіверського Дінця.

1806 німці-меноліти почали висаджувати ліси на берегах р. Молочної біля м. Мелітополь.

1809 – вперше в світовій практиці з'явилися лісосмуги, поміщік Ломиновський обсадив свої поля деревами і чагарниками, - у нього завжди був урожай більше ніж у сусідів, м. Миргород.

1827 вперше поміщік Скаржинський почав обсаджувати лісосмугами береги річок і балок (миколаївська область)

1832 вперше почали закріплювати піски у нашій області рослиною шелюга

1843 вперше було закладено степове дослідне мисливство біля села Великий Анадоль (донецька обл.)

1848 закладено друге лісництво – Бердянськ біля р. Берда

1858 відновили дібрівське лісництво. Більшість з тих лісів висохли, тому що не було степового лісівництва

1891 була вперше створена експедиція щоб виявити чому буває неурожай. Головним був Докучаєв. Висновки: треба висаджувати ліси, треба утворювати ставки, упровадити розсадники деревних порід. В цей час почався розвиток важкої промисловості, відкрили залізну і марганцеву руду. Луганськ, Маріуполь, Макіївка, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий-Ріг – центри чорної металургії

З'явився новий ландшафт „місячні пейзажі” – звалища біля кар’єру. Терикони, більшість молодих горять. На території України диміли і забруднювали довкілля 218 цукрових заводів. Стали закладати парки м. Місхор, Софіївка, та ботанічні сади Харків, Кременець, Ялта, нікітьський бот.сад. з’явився залізничний транспорт. У 1855 перша залізниця між Балаклавою і Севастополем, 1861 друга Львів-Перемишель, 1873 Харків-Нижньодніпровськ. В 1878 почали висаджувати лісосмуги біля залізниць, пропозиція професора Серединського – для того щоб зимою рельси не засипало снігом. З'явилися чорні бурі

Ландшафтна ситуація в Україні в 20ст.

Розорена майже вся територія, майже все перетворено в агроландшафт. Потужно почала розвиватись промисловість.

З 1900 по 1903 по Російській Імперії урожай був 6-7ц/га, в Німеччині 23ц/га, Данії 29ц/га

Перший в світі художник – Леонардо ДаВінчі намалював людину Мона Лізу на фоні пейзажу.

Тіціан набагато більше малював пейзажі, але усі з людьми.

Дюрер першим малював тільки пейзажі, казав – „єдине джерело мистецтва – природа”.

Рубенс був майстром пейзажу, першим малював натюрморт

Пимоненко намалював картину „біля ріки”.

Рєпін теж багато малював пейзажі.

Катерина Білокур (1900-1961) малювала дуже точно.

Купрін «Украина никогда – ни во времена Гоголя, ни сейчас не переставала любить приволье, солнце, сады, цветы, веселье, смех, едкое словцо, чистоту в комнате и вкусную пищу».

Чехов: «ничто меня не поражает так на Украине, как здоровье, сытость и нравственность украинских крестьян».

Толстой «я очень люблю украинский язык – звонкий, цветистый и такой мягкий»

В цей час почалось опустелювання

1909 створено перше товариство охоронників природи у м. Запоріжжя

1911 вчений Коулс видав книгу „фізіографічна екологія”

1912 швейцарець Рюбель сформував ландшафтно-екологічний напрямок дослідження

1924 поняття біосфера

В цей час з’явилася країна териконів. Була сформована густа сітка залізниць (в Україні найгустіша у СРСР) (у світі по густоті на 1 місці Бельгія, 2 Швейцарія). Навколо залізниць стали закладу вати лісосмуги, щоб снігом не засипало колію

У 30-х роках вперше висаджували лісосмуги. З’явилися великі поля. Розорення територій досягло свого максимуму.

1935 екосистемний етап в екології. У 1932 в СРСР вийшла стаття Станчинського, де він запропонував ідею екосистеми, але не дав поняття

1939 Троль запропонував термін і поняття „екологічний ландшафт”

1945 поняття „ноосфера” – та частина біосфери що перебуває під впливом людського розуму.

1948 засновано міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), підписали 130 країн і більше 500 організацій

1951 ліквідовано дуже багато заповідників, було 128, стало 40

1949-1950 друга хвиля висадження лісосмуг

до 1953 у селах спостерігалось масове вирубування садів через високі налоги

у 1962 вперше створена громадська організація green peace, у СРСР ця організація була заборонена. В ці часи з’явилась політична партія зелених, перша у Німеччині.

1.08.1975 м. Хельсінкі – підписана угода всіма країнами Європи, США, Канадою про свої мирні взаємини

1986 початок етапу глобального екологічного мислення. Стало зрозуміло що для екологічних проблем не існує державних кордонів

1992 м. Ріо-де-Жанейро підписана угода про збереження біорізноманіття (причини: чим більш різноманітні підсистеми, тим стійкіше сама система), з’явилась ідея стійкого розвитку. У всьому світі екологічна складова освіти стала обов’язковою на всіх рівнях.

У кожній країні є військова доктрина, у якій є екологічний розділ.

Історичний матеріал дається щоб не повторяли помилок, щоб не повторяти те що вже зроблено. Історичні знання це один з інтегральних показників інтелектуального рівня суспільства