1 Естафета «Як козаки картоплю саджали»

Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до «городу» - обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, «саджає» - кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», «збирає врожай» - забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

2 Естафета «Як козаки кашу варили»

 Біля кожної команди - ємкість з водою, у першого учасника в руках ложка. Він набирає ложкою воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть пуста ємкість. Виливає в неї воду з ложки, повертається до команди, передає ложку наступному. Виграє команда, у якої більше води потрапило до пустої ємкості.

3 Естафета «Як козаки через річку переправлялися»

 Кожна команда отримує 1 гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть «на другому березі річки» - на відстані 9-10 метрів навпроти своєї команди в середині обруча. За сигналом біжить до команди, накидує обруч на наступного учасника і вони разом «переправляються» - біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним, і так далі , поки вся команда не переправиться на «другий берег річки». Виграє команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

4 Естафета «Як козаки розважалися»

 Біг у мішках. Перший учасник кожної команди стоїть в мішку. За командою виконує пересування стрибками в мішку до позначки та назад до команди. Виконують всі учасники команди. Виграє команда, яка першою завершить естафету.

5 Естафета «Як козаки гуртувалися»

Усі члени команди стоять один за одним та тримають ліву руку на лівому плечі того, хто стоїть попереду, а правою рукою тримають свою праву ногу. За сигналом всі команди починають стрибати на одній нозі до протилежного кінця залу. Виграє команда, яка прибула першою і жодного разу не розірвала ланцюг.

Заключний конкурс «Як козаки силою вихвалялися»

 Перетягування канату. Виконують всі команди між собою. Виграє команда, у якої більше перемог.

 (Оголошуються підсумки змагань . Нагородження переможців. Команди покидають зал під звуки «Козацького маршу».)

Виховна робота у групі продовженого дня як засіб формування світогляду молодших школярів

У наш час, коли у різних сферах життя відбуваються значні зміни: пошуки нових прогресивних шляхів удосконалення форм і методів виховної роботи на групі продовженого дня.

«Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в

її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою,

своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Вмій

підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Вмій виховати себе

так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав

брудними чобітьми там, де треба затамувати подих; щоб не ломитися у

двері, коли треба тихенько, на пальчиках, зайти в них, щоб не сміятися

тоді, коли всім сумно».

Ці слова належать видатному педагогові В. О. Сухомлинському. Стати такою людиною він бажав кожному.

Виховний потенціал групи продовженого дня величезний. Він ставить перед собою такі цілі і завдання:

• розвивати позитивні емоційні почуття особистості молодшого учня,

здатність сприймати та оцінювати прекрасне в житті, людині, природі,

праці, взаєминах, жити за законами моралі та краси;

• розвивати особистість дитини, формувати її інтелектуальний,

комунікативний, естетичний і фізичний потенціал;

• включати заняття спілкування і розвитку для формування комунікативної

культури учнів, збагачення їх морального досвіду;

• забезпечувати участь батьків у підготовці та проведенні ключових

виховних справ на групі продовженого дня.

Форми виховної роботи на групі продовженого дня можуть бути різноманітними:

виховні бесіди («Вивчення правил для учнів», «Як стати освіченою людиною», «Кілька слів про дружбу»», «Твоя зовнішність», «Я і закон»);

клубні заняття (засідання «Клубу ввічливих малят», «Чомучок»,«Як тренувати пам'ять і увагу»);

родинні свята («Мої матусі», «Традиції моєї родини);

КВК («Подорож до цариці Математики», «Розумники та розумниці»);

конкурси малюнків, виставки виробів із природного матеріалу, іграшок із паперу і картону;

вікторини («Екологічними стежками», «Народ скаже як зав`яже», «Подорож Україною»);

навчально-пізнавальні екскурсії ;

колективні творчі справи (створення проекту «Тварини моєї родини», «Розвідка осінніх прикмет»).

Багато емоцій – важлива умова розвитку особистості. Тільки через стійке,

емоційне ставлення особистість засвоює норми поведінки, в неї формуються вольові компоненти діяльності, розвиваються реально діючі мотиви. Ще Аристотель писав, що піклуючись лише про розумовий розвиток дитини,

забуваючи про розвиток її почуттів, ми йдемо назад, а не вперед. Нова

епоха потребуватиме передусім духовності, бо раціоналізм дійшов уже тієї

межі, за якою прірва, крах.

Найулюбленішою формою занять для дітей молодшого віку, яка розвиває найяскравіші емоції, є святкові заходи. Для них вони мають особливе значення. Бо діти цього віку дуже емоційні, вразливі, їм притаманні яскравість та гострота сприйняття, прагнення до самовираження, реалізації своїх здібностей. Тематика свят може бути найрізноманітнішою. Кожний учасник святкового дійства може проявити свої творчі нахили та здібності: акторські, вокальні, танцювальні, організаторські та інші. А співпраця під час підготовки та проведення свята дає вихователю, дітям, батькам нагоду для неформального спілкування. Крім того, цікава спільна праця створює сприятливі умови для формування дружнього колективу, що має велике значення у вихованні молодших школярів.

Святкова атмосфера, красота оформлення приміщень, одягу, гарно дібраний репертуар, яскравість виступу дітей – все це важливі фактори естетичного виховання. Видатний педагог С. Ф. Русова, яка розробляла основи національної освіти, писала: «В кожнім святі треба поєднувати народне, національне, фольклорне з загальнокультурним і додавати щось естетичне, прекрасне, радісне , веселе». На думку В. Д. Ушинського, свята зими, весни, літа та осені, які пробуджують поетичні почуття дітей, викликають радісні емоції, знайомлять з народними традиціями – важливий зміст естетичного виховання.

Проведення свят у початковій школі сприяє формуванню світогляду учнів та їх спілкуванню. Серед свят, з якими знайомляться учні початкових класів можна визначити наступні: релігійні свята (Різдво), народні свята (Покровський ярма­рок, Масляна, Жайворонки), державні свята (День захисника Вітчизни, День Перемоги), професійні (День вчителя), місцеві (День міста), родинні (вони святкуються всім народом, але у кожної родини своє свято).

Вивчення змісту та участь у проведенні різних свят формує у свідомості дитини розуміння: життя окремої людини та історичного життя народу, уяву про державу та народ.

На особистість молодшого школяра впливає багато чинників, роль яких не можна не враховувати у виховному процесі. Цей вплив може бути як

позитивним, так і негативним, тому завдання вихователя ГПД – якнайбільше

реагувати на результати цього впливу, підтримуючи добре, світле, чисте

та нейтралізуючи все «чорне та брудне», що несе дитина із оточуючого її

соціуму.