Хвилинка творчості

1.Скласти казки на тему «Весна-художниця», «Куди поспішає весняний струмок?».

2. «Намалювати» словами картину «Про що співає весна».

3.Дібрати дієслова, що передають шум весняної води.

4. Створити пластичний етюд «Весняний струмок».

5. «Намалювати» словами портрет весняного дощу.

6.Придумати загадки про весняні квіти.

7.Пластична імпровізація на тему «Метелики».

8. Дібрати прикметники, що характеризують весну.

Конкурс «Гостре око»

Умова: вказати якнайбільше кольорів, яких не було взимку і що вперше з`явились у весняній природі.

Хвилинка роздумів

1.Чому, на вашу думку, віддзеркалення сонячного проміння називають «зайчиками»?

2.Чому весну вважають найголоснішою, найгомінкішою порою року?

3.Погладьте весняну травичку. Чому її називають «шовковою»?

4.Чому весну називають «ранком року»?

Гра «Впізнай квітку за запахом»

Умова: впізнати квітку за її запахом.

Гра «Впізнай квітку за кольором»

Умова: ведучий називає будь-який колір; діти – називають весняні квіти, які йому відповідають.

Гра «Фотографія на пам'ять»

Умова: якомога швидше й уважніше розглянути крила метелика і якомога докладніше змалювати їх словами, тобто створити «фотопортрет» (метеликів не ловити і руками не чіпати!). Можливі варіанти «фотопортретів».

Літо

Естетична своєрідність. Літо чи не найулюбленіша пора року як дітей, так і дорослих. На кожному кроці вона дарує радість споглядання краси природи. Літо приваблює теплом, багатством барв, щедрістю. А ще літня пора напрочуд дзвінка й голосиста, духмяна і смачна.

Літня тематика «уроків милування». Музика літа. Сонячний поцілунок. Хоровод літніх квітів. Пахощі літа. Барви лісу. У гості до лісових мешканців. Дзвінка пісня соловейка та ін.

Загадки про літо

В небі ластівка летить,

З вітром листя шелестить,

Воду п’є лелека.

Сонце палить. Спека.

Дозріває жито.

Яка пора?(Літо)

* * * 

Сонце дуже припікало,

Встигли ягоди дозріти.

Ми купались, загоряли,

Бо було чудове …(Літо)

* * * 

Сонце пече, липа цвіте,

Жито доспіває – коли це буває?(Літо)

* * * 

Покупались, загоріли,

Наловили низку пліток.

В лісі ягоди дозріли – 

Прилетіло в гості…(Літо)

* * *

Пасмалилися носи,

Загоріли щічки.

Ми щодня тепер усі

Ходимо до річки.

Коли це буває?(Влітку)

* * * 

Полунички й вишні Зрілі у садку.

Бджоли раді цвіту

На луку барвисті квіти.

Нам дарує щедре …(Літо) 

* * * 

У садках — смачна малина,

Аґрус, яблука, ожина. 

Фрукти й зелень соковита — 

Це смачні дарунки...(літа).

* * * 

Хто це лісом зараз ходить? – 

Розмаїття ягід родить,

Тепло. Раді всі звірята.

А в пташок – вже пташенята.(Літо)

 * * * 

Сонечко яскраве 

Цілий день палає, 

На травиці в гаї 

Цілий день ми граєм.

Раді всі малята 

Цілий день купатись, 

Веселиться й грати, 

На сонці засмагати.

Як пора ця зветься,

Коли все сміється

І відпочиває?

Коли ж це буває?(Влітку)

Вірші про літо

Прикмети літа

Ластівки літають 

Над водою низько, 

Хвилі розбивають — 

Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти, 

Хмари в небі синім, 

Значить, завтра, діти, 

Буде вітер сильний.

А як льону річка 

В полі засиніла, 

Знайте, що суничка 

У гаю дозріла.

М. Чепурна

Літні стежки

Вранці справжню таємницю 

Нам відкрила Оля: 

• Всі стежки, як придивитись, 

Мають власний колір!

До садка біжить зелена, 

Біла – до хмаринки. 

А до річки в'ється стрічка 

Синьої стежинки!

До суничок шлях червоний, 

Золотий до сонечка... 

Прокидайтесь швидше, соні, 

Відчиніть віконечка!

Кольоровими стежками 

Вирушаймо разом з нами!

Ю. Ференцева

Де літо живе

У павука хатинка– 

Тоненька павутинка. 

У коника веселого –

Між травами оселя. 

У ластівки швидкої– 

Під нашим підвіконням.

А тепле й ніжне літо, 

Волошками повите, 

Посріблене дощами,–

Живе в очах у мами.

А. Костецький

Літо

• Липа, липа зацвіла! –

Засурмила всім бджола.–

Гей, злітайтеся, подруги, 

У гайок на край села. 

Там уже не видно віт, 

А лише пахучий цвіт. 

Наберем багато меду. 

Вирушаймо ж у політ! –

Бджоли з пасіки летять, 

Липі крону золотять. 

І здається, що у липи 

Віти струнами бринять.

Т. Коломієць

Літо

У відчинене віконце 

Зазирнуло зранку сонце 

І лоскоче ніжно носик, 

І маленькі ніжки босі.

Сяйвом сонця все залито, 

В нас гостює справжнє літо 

Кольорове та яскраве, 

Запашне, смішне, цікаве!

Мама літечку радіє, 

Літо всіх маляток гріє, 

Щоб росли вони здорові, 

Наші «сонечка» чудові!

О. Роговенко

Справи літа

Знаєш, скільки справ у літа?

Їх усіх не полічити! 

Треба нам підсмажить спини, 

Ніс убрати в ластовиння, 

Накупати нас у річці 

Наперед на три сторіччя, 

Та іще подарувати 

Лісу й лугу буйні шати. 

Словом, справ – не полічити! 

Та найбільше треба літу, 

Щоб зуміли я і ти 

Набагато підрости!

А. Костецький

Літо

Літо, літо золоте  Випиває роси 

Та з пшениченьки плете 

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт 

Вишнями в садочку, 

Одяга на цілий світ 

Сонячну сорочку.

А. Загрудний

Якби

Літо – квіти, літо – вітер, 

Літо – річка, сонце, ліс! 

От якби-то красне літо 

Рік для нас не раз приніс!

Н. Замрія

Щедре літо

Літня спека, грози, грім, 

Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів: 

В лісі – ягід та грибів;

У садках – смачна малина, 

Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита –

Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка... 

Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати, 

Можна плавати й пірнати.

Т.  Корольова

Літній ранок

Джмелі спросоння – буц лобами, 

Попадали, ревуть в траві. 

І задзвонили над джмелями 

Дзвінки-дзвіночки лісові.

Повільне сонце на тумані 

До проса виплило з води, 

Де на пташинім щебетанні 

Послався малиновий дим.

Лиш сонях спав, хоча й не мусив... 

І ось за те, аби він знав, 

Важкий ячмінь медовим вусом 

Бджолу за лапку лоскотав.

У картузах із парусини

Комбайн комбайнові гукав:

• То що косить? Воно ж все синє –

Де льон, де небо, де ріка?

М. Вінграновський

Літо

Серед моря квітів, 

Серед моря трав 

Весело шуміти 

Запашним вітрам.

Серед моря квітів 

Бджіл гудуть рої. 

Літо моє, літо, 

Співанки мої.

В смолках вітер гонить 

Хвилі в далечінь, 

На безмежних гонах 

Виграє ячмінь.

О рожевий колір, 

Смолок любий цвіт! 

Лугові і полю 

Сонце шле привіт.

О. Ющенко

Пахне літо

На дзвінкій галяві теплим літом 

Заквітчалась липка першим цвітом,

І сама страшенно здивувалась:

«Та невже ж таке зі мною сталось?»

Зашуміли трави над землею, 

Здивувались також разом з нею.

Забриніли дзвоники ласкаві: 

«Ой, же й дух солодкий на галяві!

Пелюстки у нас лілові й білі,

Та чомусь ми пахнути не в силі...»

Жовтим оком дивиться ромашка: 

«Від такого цвіту дихать важко!»

І радіють бджоли-медоноші:

«А для нас ці квітоньки — хороші!»

Повна липка радості і суму:

«Через що, – зітхає, – стільки шуму?»

І ховає гілочки розквітлі, 

Миті в зливах, скупані у світлі.

В лісі меду теплого налито: 

Пахне цвіт на липці. Пахне літо!

М. Пригара

Літній ранок

Тепле сонце встало пишно, 

Одягається розкішно 

В яр і золото долина,– 

Встань і ти, моя дитино!

Ранку тратити не треба; 

Дочувайся: із-під неба 

Пісня жайворонка ллється –

То привіт тобі несеться!

Подивися на рослинку: 

Кожну квітку і травинку 

Криє білая сльозинка –

Діамантова росинка.

Вітерець на тебе дише, 

Джерегелями колише, 

На вушко тобі шепоче, 

Щоб вставало ти охоче.

Я. Щоголів

Літо

За крутими берегами 

Пахне сіно полинами

На ромашці бджілка спить, 

З неба капає блакить.

Явори лоскоче вітер, 

Розплітає вербам віти, 

Літо шепче до води:

– Я прийду іще сюди.

Л. Новикова