Вірші про весну

Весняні квіти

Хмара дощиком скотилась, 

Землю стала напувать, 

І малятам захотілось 

В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти 

Свій таночок завели, 

Запашні яскраві квіти 

У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова, 

Бавить сонце небокрай. 

Пісню слухає діброва 

І чарує зелен-гай.

О.Роговенко

Чарівна пора

Чуєш? Жебонять струмки! 

Чуєш? Цвірінчать пташки! 

Глянь! Бруньки он на гіллі.. 

В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть, 

Перші джмелики гудуть 

Це прекрасна й чарівна 

В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї 

Голосисті солов'ї, 

Будуть радо щебетать, 

Будуть весноньку вітать.

Т. Корольова

Все навколо зеленіє …

Все навколо зеленіє, 

Річка ллється і шумить. 

Тихо, тихо вітер віє 

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички! 

Глянь, як весело в саду! 

Ти не бійся – до кринички 

Я і сам не підійду».

О. Олесь

Конвалії

Із зеленої сорочки, 

Що зіткав весною гай, 

Білі дивляться дзвіночки. 

Як зовуть їх – угадай.

Це конвалії у гаї 

На галявині цвітуть. 

І ніде, ніде немає 

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато, 

Цвіту свіжого, роси. 

Хай ростуть, не буду рвати, –

Шкода їхньої краси!

М. Познанська

Весняні квіти

Весна-чарівниця, 

Неначе цариця, 

Наказ свій послала, 

Щоб краса вставала. 

І проліски, і травка, 

Й зелена муравка, 

І кульбаба рясна, 

Й фіалочка ясна –

Всі квіти весняні, 

Веселі, кохані, 

З-під листя виходять 

Од сну зимового

До сонця ясного! 

Ті квіти дрібненькі, 

Мов дітки маленькі, 

Розбіглись у гаю, 

Я їх позбираю 

В пучечок до купки –

Для мами-голубки!

О. Пчілка

Весна

Ось іде весна ланами, 

Перелогами, лісами. 

Де не ступить – з-під землі 

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця. 

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка, 

До верби підійде – ба! – 

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору 

До блакитного простору –

З кожним помахом руки 

Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти, 

Зеленіють в лісі віти. 

Все зелене, молоде... 

За весною літо йде!

Н. Забіла Весна

Чути перший гуркіт грому,

Лине ластівка додому.

Ручаї туркочуть сині,

Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає, Красне сонце прославляє Сонце тепле, як яєчко У пташиному гніздечку. Г. Вієру

Весна

Ще тиждень тому завірюха 

Ночами синіми мела. 

Хапав мороз дітей за вуха, 

А зараз глянь – весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу 

Та підтопляє береги. 

На пагорбах уже відлига 

І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу – 

Раніше сонечко встає! 

Струмок знайшов собі дорогу 

Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала 

Природі стало не до сну! 

Там, де нога її ступала, –

Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна! 

Осанну все тобі співа!

Знаю точно, що для мене 

Не закінчилися дива!

С. Гордієнко